Гендерна рівність та справедливість в трудовому праві

Анотація

Вступ. Забезпечення гендерної рівності та справедливості – одна з головних умов реалізації індивідом наданого державою права на працю. Формування механізмів реалізації та гарантування гендерної рівності в сфері зайнятості – одне з пріоритетних завдань держави. Тож, саме втілення цих обставин здатне забезпечити реальну можливість кожної людини реалізувати право на працю та можливість заробляти працею собі на життя, тим самим забезпечувати свої фізичні, духовні та інші потреби. Тому будь-якого роду дискримінація, зокрема гендерна, в цій сфері неприпустима.

Постановка проблеми. Відсутність виховання культури гендерної рівності – одна з причин не сприйняття суспільством гендерної дискримінації на рівні проблеми, що спричиняє порушення права на працю та похідних від нього прав.

Актуальність. Проблема гендерної дискримінації є відносно новою для України. Процес впровадження та забезпечення гендерної рівності актуалізувався із підписанням Угоди про асоціацію, згідно з якою Україна взяла на себе зобов'язання забезпечувати гендерну рівність в усіх сферах, в тому числі, і в сфері зайнятості населення. Гендерна рівність означає рівність обсягу прав чоловіка та жінки, рівну можливість їх реалізації і отримання певного блага - що є визначальною рисою правової, соціальної держави, в якій функціонує принцип рівності громадян та верховенства права.

Мета.  Проаналізувати рівень проблеми, зумовленої гендерною дискримінацією в сфері зайнятості населення. Дослідити зміст, значення та вплив принципу гендерної рівності на стан реалізації трудових прав чоловіками та жінками.

Методи. Для досягнення заявленої мети дослідження у статті були застосовані загальнонаукові (дедукції, індукції, синтезу, аналізу) та спеціально-наукові методи дослідження (формально-юридичний та порівняльно-правовий).

Основні результати дослідження. Чоловіки та жінки не є однаковими у своїх можливостях, здатностях та потребах. Проте правова, соціальна держава, якою є Україна, має забезпечити кожному, не залежно від статі, можливість вільно обирати сферу трудової діяльності, вільно розвиватися, отримувати гідну плату за свою працю, відповідний захист, з урахуванням особливостей та потреб чоловіків та жінок, а також сприяти в цілому формування поваги до праці чоловіка та праці жінки та зрівняти ролі чоловіка та жінки в суспільстві. У зв’язку з чим, забезпечення гендерної рівності  це потреба суспільства, яка обумовлена, з однієї сторони, фактом існування в сфері зайнятості гендерної дискримінації, а з іншої сторони, потребою кожної людини повно отримувати блага, передбачені для неї Конституцією та Законами України.

Висновки. Цінність людини, можливість людини в повній мірі реалізувати свої трудові права, свободи, інтереси, отримувати блага – не можуть обумовлюватись її статтю та залежати від статі.