Насильницьке перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу (порівняльний аналіз та проблеми вдосконалення законодавства)

Анотація

Вступ. В статті надається кримінально-правова характеристика насильницького перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу. Наголошується на важливості встановлення кримінально-правових ознак фізичного та психічного насильства в кожному випадку вчинення такого кримінального правопорушення. Зазначається, що зміни, які були внесені в статтю 365 КК України не можна визнати вдалими.

Наголошується, що національне кримінальне законодавство не може ефективно розвиватися, не ураховуючи закордонний досвід протидії злочинності кримінально-правовими засобами. Використання порівняльного методу в правових дослідженнях є важливим засобом вдосконалення теорії та практики застосування любого законодавства, в тому числі і кримінально-правового. Єдиною його метою повинно бути усунення недоліків в національному законодавстві.

Короткий зміст основних результатів дослідження. В роботі здійснений порівняльно-правовий аналіз національного та закордонного законодавства про кримінальну відповідальність за насильницьке перевищення влади та службових повноважень. На його підставі зроблений висновок щодо необхідності впровадження закордонного досвіду кримінально-правової протидії насильницькому перевищенню влади або службових повноважень. На думку автора, положеннями, які можуть бути впроваджені в національне законодавство є наступні: суб’єктом перевищення влади або службових повноважень повинна бути люба службова особа, а не тільки працівник правоохоронного органу; в якості кваліфікованого складу даного кримінального правопорушення повинно бути вчинення перевищення із застосуванням фізичного насильства або погрози застосування такого насильства; недоречною є вказівка в законі безпосередньо на нанесення при перевищенні тілесних ушкоджень; у випадку настання смерті чи спричиненні тяжких тілесних ушкоджень, самогубства потерпілого дії винного повинні кваліфікуватися за відповідною частину ст. 365 КК України за ознаками настання тяжких наслідків; мотиви і мета вчинення такого кримінального правопорушення не повинні впливати на кваліфікацію але повинні бути ураховані при призначенні винним особам кримінального покарання.

В статті аналізуються постанови Судової Палати у кримінальних справах Верховного Суду України, які визначають співвідношення частин 1 та 2 статті 365 КК України щодо особливостей кваліфікації насильницького перевищення влади або службових повноважень і необхідності встановлення грошового еквіваленту немайнової шкоди у випадках вчинення такого кримінального правопорушення. Автором пропонується змінити підходи судової практики в останньому випадку.

При підготовці статті використовувалася низка загальнонаукових та спеціальних методів. Зокрема, догматичний та формально-юридичний методи застосовано під час аналізу змісту кримінально-правової норми, яка передбачає відповідальність за насильницьке перевищення влади або службових повноважень Компаративістський метод було застосовано під час порівняння кримінального законодавства України з відповідними нормами законів про кримінальну відповідальність інших країн. Для вивчення юридичної практики  використовувався статистичний метод.

Висновки. В статті зроблені науково обґрунтовані висновки та надаються авторські рекомендації по вдосконаленню діючого законодавства про кримінальну відповідальність за перевищення влади та службових повноважень працівником правоохоронного органу, зокрема пропонується визнати всіх службових осіб суб’єктом цього кримінального правопорушення; в якості кваліфікованого складу даного кримінального правопорушення повинно бути вчинення перевищення із застосуванням фізичного насильства або погрози застосування такого насильства; не доречною є вказівка на нанесення при перевищенні тілесних ушкоджень; у випадку настання смерті чи спричиненні тяжких тілесних ушкоджень, самогубства потерпілого дії винного повинні кваліфікуватися за відповідною частину ст. 365 КК України за ознаками настання тяжких наслідків; мотиви і мета вчинення такого кримінального правопорушення не повинні впливати на кваліфікацію але повинні бути ураховані при призначенні винним особам кримінального покарання; фізична, психічна та інша не майнова шкода при насильницькому перевищенні влади або службових повноважень не повинна оцінюватися за правилами майнової шкоди (сто або більше разів перевищувати неоподатковуваний мінімум доходів громадян). Наголошується на необхідності законодавчого визначення поняття фізичного та психічного насильства.