ПРИНЦИП ЗАГАЛЬНОГО ВИБОРЧОГО ПРАВА: МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАКОНОДАВЧОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ

Анотація

Вступ. У статті проведено аналіз змісту принципу загального виборчого права в Україні, його відповідності міжнародним виборчим стандартам та особливостей імплементації в зарубіжних країнах. З’ясовано, що термін «загальне виборче право» стосується суб’єктивних виборчих прав, а термін «загальні вибори» – виборів загалом. Тому, обидва терміни характеризують участь громадян у виборах, при цьому термін «загальне виборче право» є принципом виборчого права, а термін «загальні вибори» означає певний вид виборів. Основна функція принципу загального виборчого права – визначення кола носіїв (суб’єктів) відповідного суб’єктивного виборчого права.

Короткий зміст основних результатів дослідження. Виборчі права можуть бути обмежені, оскільки не належать усім особам без винятку. Нормативно встановлені загальні кваліфікаційні вимоги до носія відповідного виборчого права називаються виборчими цензами: суб’єктивне виборче право належить суб’єкту, який відповідає вимогам встановлених виборчих цензів.

Охарактеризовано основні виборчі цензи, які встановлені вітчизняним законодавством: громадянства, віковий, дієздатності, осілості, моральний. Визначено, що сучасні тенденції у більшості європейських країн спрямовані на розширення кола суб’єктів виборчого права, тобто на зменшення переліку умов, які обмежують виборчі права.

Висновки. Дослідивши зміст принципу загального виборчого права в Україні, можемо зробити висновок, що вітчизняне законодавство в цілому відповідає міжнародним виборчим стандартам, але окремі його положення потребують удосконалення. А саме: по-перше, пропонується внести зміни до ст. 70 Конституції України і надати право голосу на місцевих виборах громадянам інших держав чи особам без громадянства, які постійно проживають в Україні і належать до певної територіальної громади, обмежити у праві голосу не лише недієздатних громадян, але і обмежено дієздатних; по-друге, встановити віковий ценз для депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів – 21 рік, а для народних депутатів України – 25 років; по-третє, запровадити інститут електронного голосування; по-четверте внести зміни до ст. 103 Конституції України і перебачити, що не може бути обраним Президентом України громадянин, який має судимість за вчинення злочину.