ЕВОЛЮЦІЯ СТАНОВЛЕННЯ ПОНЯТТЯ ДИСКРИМІНАЦІЇ В АНТИЧНИЙ ТА СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ ПЕРІОДИ

doi:10.26565/2075-1834-2020-30-02

Аліна Вячеславівна Голубченко Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-3857-7636

DOI: https://doi.org/10.26565/2075-1834-2020-30-02

Ключові слова: дискримінація, насильство, нерівність, природне право, раби, рівність

Анотація

Вступ. У статті розглядається питання щодо становлення нерівності у правовому регулюванні, виокремлюючи різні періоди історичного розвитку суспільства. Зауважується, що термін «дискримінація» як такий не був описаний філософами античного періоду, проте зазначається, що нерівність існувала в усі часи на це вказує історико-правовий досвід. Саме теорія недискримінації сформувалася в межах природно-правової теорії, принципів рівності та справедливості, тому для сучасного опрацювання теми важливим є її історико-генетичний аналіз з’ясування особливостей зародження обговорення проблематики на ранніх етапах історії державно-правової думки.

Актуальність. Визначення поняття дискримінації та явища нерівності як такого залишається популярним у будь-який історичний час за різних соціально-політичних обставин, оскільки воно простежується на всіх етапах розвитку суспільства. Розглядалися лише деякі його форми поняття дискримінації та простежувалися ідеї рівності та справедливості для всіх людей, що ускладнює формування єдиного погляду на поняття дискримінації й водночас зумовлює актуальність цієї статті.

Метою статті є особливості філософсько-правової думки античного та середньовічного періодів щодо нерівності в суспільстві та форм дискримінації.

Методи дослідження. Розв’язання завдань дослідження потребує ґрунтовної методологічної бази. Використовувалися загально філософські методи – логічний, системний, спеціально-науковий, історико-генетичний і формально-логічний.

Зміст основних результатів дослідження. Термін «дискримінація» як такий не був описаний філософами античного періоду, проте явище нерівності існувало в усі часи. Платон у своїх міркуваннях описував «ідеальну» державу, виокремлюючи три класи, Аристотель – розділяючи суспільство на заможний, середній та бідний класи. Ідеї рівності громадян описувалися Цицероном (рівні можливості, окрім майнового стану), Сенекою (ідеї духовної свободи та рівності), Епіктетом (природно-правовий принцип), Аврелієм Августином тощо. Розглянуто богомільство (одне з перших великих єретичних рухів), єресь катарів, вальденсів, альбігойців та бюргерську та селянсько-плебейську єресі. Розглянуто вчення Джона Вікліфа, щодо спростування канонічної доктрини католицької церкви, утопічні теорії Томаса Мора та Томмазо Кампанелли.

Висновки. Становлення та розгляд поняття дискримінації відбувалося поступово. Нерівність між людьми спостерігалася ще у Стародавньому світі, оскільки правовий статус громадянина залежав в античних полісах від певного роду, розміру його земельної ділянки або ж доходу, що отримувала особа від неї. Тож нерівність між різними прошарками суспільства зароджувалася ще за часів античного світу, прикладом чого також слугувала заборона шлюбів між класами. За часів Середньовіччя явище дискримінації продовжує своє становлення із принципу рівності, через обмеження прав деяких соціальних груп та, шляхом закріплення певних видів нерівності.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Ангелов Д. Богомильство в Болгарии: Издательство иностранной литературы. Москва: Перевод с болгарского Н.Н. Соколова. Редакция и предисловие З.В. Удальцовой, 1954. С. 136.

Арістотель. Політика / Пер. з давньогр. та передм. О. Кислюка. Київ: Основи, 2000. С. 239.URL: http://litopys.org.ua/aristotle/arist02.htm.

Балабан І. М. Традиція аристотелізму у філософії томізму: автореф. дис. ... канд. філос. наук : 09.00.05. Київ, 2011. 16 с.

Брагова А. М. Цицерон о законах идеального государства. ΣΧΟΛΗ: Философское антиковедение и классическая традиция. Том IV. Выпуск 1. 2010. С. 32–41.

Войнаровська О. Правове регулювання фактичних шлюбних відносин у Стародавньому Римі. Юридична Україна. 2013. № 10. С. 72-79.

Гавриленко О.А. Античні держави Північного Причорномор’я: біля витоків вітчизняного права (кінець VII ст. до н. е. – перша половина VI ст. н. е.): монографія. Харків: Парус тм, 2006. 352 с.

Евсеенко Т. П. Античная древность и средние века. Материалы XI Международных научных Сюзюмовских чтений. Вып. 34: Изд-во Урал. ун-та. Екатеринбург, 2003. С. 486.

Живетин В. Б. Социосферные риски. Изд-во Института проблем риска, ООО Информационно-издательский центр «Бон Анца». Москва, 2008. 416 с.

Кайпова Е. Г. Отражение изменений бюргерського мировозрения в еретических учениях катаров и вальденсов во Франции и Германии XII – начала XIV века (по материалам католических источников). Вестник Пермского университета. Выпуск 1 (32). С. 60–66. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/otrazhenie-osobennostey-byurgerskoy-religioznosti-v-ereticheskih-ucheniyah-katarov-i-valdensov-vo-frantsii-i-germanii-xii-nachala-xiv/viewer.

Ковальов Д. В. Вплив філософії Аврелія Августина на сучасність. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Kovalov_Denys/Vplyv_filosofii_Avreliia_Avhustyna_na_suchasnist.pdf?PHPSESSID=befb96d0ae84c24817941e3fda9ec88e.

Копцев А. А. Джон Виклиф и его отношение к религиозным изображениям. XVIII Межвузовская научная конференция «Бог. Человек. Мир». Аннотации докладов и сообщений. Издательство Русской христианской гуманитарной академии, Санкт-Петербург, 2016. С. 125-127.

Котрухова Е. С., Крестьянова Е. Н. Утопические идеи эпохи Возрождения: Томас Мор и Томмазо Кампанелла. Актуальные исследования в сфере гуманитарного знания : сборник научных трудов по материалам III студенческой научнопрактической конференции по гуманитарным дисциплинам: РИО СГСХА, Кинель. 2017. С. 55-60. URL: http://ssaa.ru/structur/riz/sbornik_Akt_issl_gum_2017.pdf#page=55.

Левкулич В. В. Ідея соціальної рівності в епоху античності. Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. пр. Вип. 71. Київ, 2008. С. 139–150. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73572.

Маматкулова Д. Р. Жизнь и учение Марка Аврелия. Вопросы студенческой науки Сборник научных статей. Выпуск №11 (27). 2018. С. 32–35. URL: http://sciff.ru/wp-content/uploads/2019/04/Sciff_11_27.pdf.

Мор Т. Утопия. Перевод с латинского А. Малеина и Ф. Петровского. URL: http://lib.ru/INOOLD/MOR/utopia.txt_with-big-pictures.html#11.

Налуцишин В. В. Релігійно-моральні цінності як підґрунтя розуміння соціального та правового порядку у вченні Августина Аврелія, Томи Аквінського та Марсилія Падуанського. Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Право. Вип.13, 2017. С.92–97.

Нерсесянц В. С. Философия права. 2-е изд., перераб. и доп. Норма: ИНФРА-М, Москва. 2020. 848 с.

Основні підходи до розуміння суспільства. URL: http://library.nlu.edu.ua/POLN_TEXT/4%20KURS/4/1/11H3R11_1.htm.

Пилипчук О. О. Зародження і розвиток права в давньому Римі (середина VІІІ – VІ ст. до н.е.). Історія науки і техніки. Вип. 1, 2018. С. 179–190. URL: http://hst-journal.com/index.php/hst/article/view/228/186.

Платон. Законы. «Мысль»: Перевод А. Н. Егунова. Москва, 1999. URL: http://psylib.org.ua/books/plato01/30zak01.htm.

Сапсай П. Н., Турыгин С. А. Социальная сущность еретических движений Западной Европы эрохи развитого Средневековья и их влияние на формирование протестантизма. Успехи современного естествознания. № 4, 2012. С. 60–60. URL: https://www.natural-sciences.ru/pdf/2012/4/50.pdf.

Сергеенко М. Е. Жизнь древнего Рима. Издательско-торговый дом «Летний Сад». Журнал «Нева», Санкт-Петербург, 2000. 368 с.

Тилежинский Е. В. Равенство как правовая категория: автореф. дис. … канд. юрид. Наук: 12.00.01. Нижний Новгород, 2006. 27 с.

Федоров Д. А. Социально-философские воззрения Марка Туллия Цицерона: дис. ... д-ра философ. Наук / гос. ун-т. Санкт-Петербург, 2016. 401 с. URL: https://disser.spbu.ru/files/phd_spsu/fedorov_d_a_disser.pdf.

Хитрук Е. Б. «Женский вопрос» в философии Платона. Идеи и идеалы. № 2, ч.1. 2016, С. 40‐52. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/zhenskiy-vopros-v-filosofii-platona/viewer.