КАРАНТИН: ПРАВОВІ ПОШУКИ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНОЇ І ПРОГРЕСИВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Анотація

у статті зазначено, що українська система освіти в цілому була не готова практикувати функцію дистанційного навчання, оскільки закладам освіти з-поміж іншого бракує технічного устаткування та доступу до мережі Internet; наголошено, що сучасне суспільство на початку XXI століття, долучаючись до цілей Болонського процесу, окреслило перед вищою школою глобальне і нагальне завдання – забезпечення доступу до вищої освіти широким верствам населення, зокрема шляхом упровадження дистанційної форми навчання; здійснено аналіз актуальних публікацій з Internet-ресурсів щодо законодавчого забезпечення порушеного питання та думок окремих людей – освітян, журналістів, здобувачів освіти; розгляд шляхів впровадження дистанційного навчання у ситуації із карантином; виявлення викликів, що постали перед освітньою галуззю у зв’язку з карантином; окреслено основні платформи, що використовуються зараз для дистанційного навчання і відзначаються популярністю; вказано, що нещодавно з’явилися Методичні рекомендації з організації дистанційного навчання в школі, підготовлені та оприлюднені за участі Міністерства освіти і науки України; розпочато роботу Міністерства над оновленням Положенням про дистанційне навчання, наголошено, що надалі варто налаштовуватися на систему освіти змішаного типу, коли частина освітнього процесу перейде в онлайн-ресурс; наведено думку, що найбільш прогресивною в галузі інформаційно-комунікаційних технологій є ІТ-індустрія, яка динамічно розвивається; наголошено, що викладачі і студенти зарубіжних університетів сприйняли перехід на дистанційну форму навчання спокійно, оскільки така форма взаємодії між учасниками освітнього процесу там має місце вже давно; висловлено занепокоєння, що сьогодні дистанційна освіта в нашій країні не відповідає формальним вимогам, що стоять перед інформаційним суспільством; вказано, що розвиток дистанційного навчання в Україні є пріоритетним напрямом державної політики, інструментом глобального взаємопроникнення знань, технологій і капіталу, що зокрема допомагає у боротьбі за ринок, у розв’язанні геополітичних викликів; виділено основні (універсальні) поради, які класична освіта може взяти до уваги, щоб ніколи повністю не зупиняти навчальний процес: гнучкість, безперервне навчання, технічне забезпечення, методична й методологічна складова.