КОНВЕНЦІЯ ПРО ЗАТИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ І ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОД, ПЕРШИЙ ПРОТОКОЛ ДО КОНВЕНЦІЇ ТА ПРАКТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ ЯК ДЖЕРЕЛА ВИБОРЧОГО ПРАВА УКРАЇНИ
Анотація
Статтю присвячено дослідженню таких джерел виборчого права України, як Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Протокол перший до Конвенції та практика Європейського суду з прав людини. Розглянуто правову природу цих міжнародних джерел виборчого права України. Акцентовано увагу на особливостях формулювання права на вільні вибори в статті 3 Першого протоколу до Конвенції. Розкрито особливості застосування Європейським судом з прав людини вищезазначеної статті.
Наголошено на важливої ролі практики Європейського суду з прав людини як джерела виборчого права в Україні. Це твердження обґрунтовано тим, що норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї мають здебільш загальний та абстрактний характер, тлумачаться й наповнюються реальним змістом в рішеннях Європейського суду з прав людини, що за своєю природою мають прецедентний характер. Проаналізовано низку правових позицій Європейського суду з прав людини щодо обов’язку держави організовувати і проводити демократичні вибори, закріплених в конкретних рішеннях цієї міжнародної судової установи. В статті знайшли висвітлення такі правові позиції, як: можливість обмеження виборчих прав громадян за умови, якщо такі умови не перешкоджають вільному вираженню думки народу щодо виборів законодавчого органу; оцінювання виборчого законодавства у світлі політичного розвитку країни з урахуванням національних особливостей; широка свобода розсуду держави у виборі виборчої системи, якою буде забезпечуватися вільне вираження думки народу та ін.
Наголошено на наявності низки невирішених проблем щодо застосування практики Європейського суду з прав людини в судовій та адміністративній практиці в Україні, однією з яких є можливе існування колізії між практикою Суду і нормами законодавства України. Запропоновано вирішити цю колізію на законодавчому рівні. У висновках акцентовано увагу на особливостях правової природи цих джерел виборчого права України.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: джерела виборчого права, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, практика Європейського суду з прав людини, право на вільні вибори
Завантаження
Посилання
2. Ключковський Ю.Б. Принципи виборчого права: доктринальне розуміння, стан та перспективи законодавчої реалізації в Україні : монографія. К. : Ваіте, 2018. 908 с.
3. Колесниченко В.М. Значення для судів України рішень Європейського Суду з прав людини за результатами розгляду виборчих спорів. Судова апеляція. 2009. № 2 (15). С. 82–89.
4. Конституція України : від 28 червня 1996 р. URL : http://zakon.rada.gov.ua/go/254к/96-вр (дата звернення : 10.04.2020).
5. Кочура О.О. Європейський суд є прав людини в конституційно-правовому механізмі захисту прав і свобод громадян України : дис. канд. юрид. наук. Х., Харк. нац. ун-т внутр. справ. Х., 2015. 214 с.
6. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини : Закон України від 23 лютого 2006 р. № 3477-IV. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 (дата звернення : 14.04.2020).
7. Про міжнародні договори : Закон України від 29 червня 2004 р. № 1906-IV. URL : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1906-15 (дата звернення : 13.04.2020).
8. Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод : міжнародний договір від 20 березня 1952 р. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 (дата звернення : 10.04.2020).
9. Щорічний звіт про результати діяльності Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини у 2019 році. URL : https://minjust.gov.ua/ files/general/2020/04/02/20200402115102-80.pdf (дата звернення : 15.04.2020).
Авторське право (c) 2020 Зубенко Г. В.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
