КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА НАСИЛЬСТВА ПРИ НЕОБХІДНІЙ ОБОРОНІ (НАЦІОНАЛЬНИЙ ТА МІЖНАРОДНИЙ АСПЕКТ)

Анотація

В статті розглядається насильство як ознака обставин, що виключають злочинність діяння, в тому числі і необхідної оборони. Зазначається, що воно у відповідних кримінально-правових нормах має наступне значення: характеризує правову підставу окремих обставин, що виключають злочинність діяння; його застосування є підставою для «безмежного» використання сили для захисту; виступає підставою для притягнення до кримінальної відповідальності у разі перевищення меж в окремих обставинах, що виключають злочинність діяння.

Зазначається, що кримінальне насильство в нормі про необхідну оборону, в першу чергу, характеризує її підставу та дії, пов’язані із перевищенням меж необхідної оборони. Насильство характеризує таку правову підставу необхідної оборони як суспільно небезпечне посягання. Автор доводить, що таке посягання характеризує як кримінальне фізичне, так і кримінальне психічне насильство. Проявами останнього виступають погрози, які характеризуються необхідними кримінально-правовими ознаками, головною з яких є реальність погрози. Окремо досліджується «напад» як кримінально-правова категорія. Дається його авторське визначення та проводиться розмежування понять «насильство» та «напад» як категорій норм про обставини, що виключають злочинність діяння.

Проведеним дослідженням норм про необхідну оборону в законодавствах розвинутих країн Європи та колишнього СРСР встановлено, що насильство є ключовою ознакою, яка обов’язково повинна бути встановлена і їй надана відповідна кримінально-правова оцінка. Наведені додаткові аргументи на користь позиції про те, що саме насильство, його характер та небезпечність створюють підстави для так званої «безмежної» необхідної оборони, яка передбачена в більшості кримінальних законодавств країн світу. Надаються авторські пропозиції і рекомендації щодо вдосконалення відповідного кримінального законодавства України та практики його застосування.

Методи. При підготовці статті використовувався діалектичний метод, метод логічного аналізу. Спираючись на наукові позиції українських та закордонних вчених, автор зробив обґрунтовані та актуальні висновки по досліджуваній тематиці. Метод історичного аналізу дозволив дослідити ґенезу розвитку законодавства про необхідну оборону. Порівняльний метод дозволив встановити особливості кримінально-правової оцінки насильства в необхідній обороні в законодавствах розвинутих країн Європи та колишнього СРСР.

Результати та висновки. Встановлено, що насильство в необхідній обороні є важливою ознакою суспільно небезпечного посягання як її підстави і характеризує перевищення меж необхідної оборони. Наводяться додаткові аргументи, які визначають, що саме суспільно небезпечне посягання, а не інші дії повинні бути підставою необхідної оборони. Аналіз кримінальних законодавств різних країн дозволив зробити висновок про те, що українське законодавство в цій сфері в цілому відповідає вимогам теорії і практики європейського кримінального права.