Перспективи розвитку релігійно-екскурсійного туризму в Україні
Анотація
Для релігійно-екскурсійного туризму особливий інтерес представляють сакральні споруди, які мають особливу архітектуру та історію, і найчастіше є пам’ятками архітектури національного значення, або представляють спадщину ЮНЕСКО. Предметом дослідження є розвиток релігійно-екскурсійного туризму в Україні. Метою статті є визначення стану розвитку та перспектив релігійно-екскурсійного туризму в Україні. Завдання: здійснити аналіз ресурсної бази релігійно-екскурсійного туризму в Україні, визначити стан розвитку релігійно-екскурсійного туризму в Україні; проаналізувати закордонний досвід розвитку релігійно-екскурсійного туризму; визначити проблеми та перспективи розвитку релігійно-екскурсійного туризму в Україні. Методи дослідження, використані під час написання роботи: статистичний, графічний, картографічний, аналітичний, порівняльний методи, метод експерименту, метод бальної оцінки. Отримано такі результати: у роботі визначено кількість культових споруд найпоширеніших конфесій на території України, пам'яток архітектури національного значення України і сакральних споруд, занесених до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Наведено епохи будівництва сакральних споруд та притаманні стилі будування культової архітектури. Визначено особливості архітектури конфесійної приналежності в регіонах України. Також було проаналізовано існуючі тури та оглядові екскурсії від провідних внутрішніх туроператорів України. Було досліджено сучасні тенденції розвитку культурно-релігійного туризму в Харківській області. Висновки: проблемами організації даного виду туризму визначено значне руйнування церковної архітектури внаслідок війни в Україні, недостатній нагляд за архітектурою та нестача коштів на її відновлення, юридичні проблеми, мала обізнаність туристичних представників країни про можливості використання релігійних об’єктів на потреби туризму. Серед наявних перспектив авторами зазначено: 3D-тури храмами та соборами, VR-реальність, інтерактивні інсталяції, 3D-мапінг, влаштування музеїв всередині церков, чемпінг-туризм тощо. Отже, cакральна архітектура України є важливим чинником формування нових екскурсійних маршрутів, які можуть зацікавити різні групи туристів, метою подорожі яких є релігійно-екскурсійний туризм.
Завантаження
Посилання
/Посилання
Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України «Про річну статистичну звітність з питань державно-конфесійних відносин в Україні за 2019 рік (релігійні організації) від 14.04.2020 року № 1657.
Бєлікова М.В., Безхлібна А.П., Тарасенко А.В. Зміни в управлінні розвитком музеїв як складової туристичної інфраструктури. Економіка та управління підприємствами. 2017. Вип. 20. С. 234-239.
Божук Т.І. Формування релігійно-туристичної індустрії. Географія та туризм. 2011. Вип. 14. С. 132-136.
Віртуальна мандрівка дерев’яними церквами Карпат. Львів в городе: веб-сайт. URL: https://lviv.vgorode.ua/news/sobytyia/326685-virtualna-mandrivka-v-merezhi-ziavyvsia-3d-tur-derevianymy-tserkvamy-karpat (дата звернення: 11.10.2022).
Державний реєстр національного культурного надбання / Науково-дослідний інститут пам’ятко-охоронних досліджень. URL: https://web.archive.org/web/20070304014821/http://www.heritage.com.ua/reestry/index.php?id=71 (дата звернення: 11.10.2022).
Енциклопедія історії України: Україна-Українці. Кн. 1. / Гол. ред. В. А. Смолій. Київ: Наукова думка, 2018. 608 с.
Києво-Печерський культурний заповідник. Primetour: веб-сайт. URL: http://www.primetour.ua/ru/excursions/museum/Kievo-Pecherskiy-istoriko-kulturnyiy-zapovednik.html (дата звернення: 11.10.2022).
Кременеччина туристична. Кременеччина: веб-сайт. URL: http://www.oda.te.gov.ua/kremenetska/ru/news/print/49242.htm (дата звернення: 11.10.2022).
Культурні пам'ятки України потребують негайної реставрації. Суспільне медія: веб-сайт. URL: https://suspilne.media/56781-80-kulturnih-pamatok-ukraini-potrebuut-negajnoi-restavracii-tkacenko/ (дата звернення: 11.10.2022).
Маньковська Р. Сакральна дерев’яна архітектура України у світовій спадщині. Краєзнавство. 2010. № 4. С. 77-86.
Музей Волинської ікони. Музейний простір Волині: веб-сайт. URL: http://volyn-museum.com.ua/index/muzej_volinskoji_ikoni/0-11 (дата звернення: 11.10.2022).
Музей історії Десятинної церкви. Музей десятинної церкви: веб-сайт URL: http://mdch.kiev.ua/ (дата звернення: 11.10.2022).
Музей сакрального мистецтва ім. Антонія Петрушевича. Музей сакрального мистецтва: веб-сайт. URL: https://map.ugcc.ua/view/337- muzey-sakralnogo-mystetstva-lvivskoy-arhyparhiy-im-ottsya-antona-petrushevycha-lviv (дата звернення: 11.10.2022).
Музей української домашньої ікони. Радозамок: веб-сайт. URL: https://www.radozamok.com/ru/muzey-ru/ (дата звернення: 11.10.2022).
Пам’ятки архітектури місцевого значення Харківської області. Департамент містобудування та архітектури: веб-сайт. URL: https://www.dma.kh.gov.ua/monuments/list-of-architecture-monuments (дата звернення: 11.10.2022).
Перелік споруд релігійних спільнот України, що зазнали руйнувань внаслідок повномасштабного вторгнення росії. Десговюа: веб-сайт. (дата звернення: 11.10.2022).
Реставрація об’єктів культурної спадщини. Слово і діло: веб-сайт. URL: https://www.slovoidilo.ua/2021/09/15/infografika/kultura/yaki-obyekty-kulturnoyi-spadshhyny-minkult-planuye-restavruvaty-2021-roczi (дата звернення: 11.10.2022).
3D-мапінг дерев’яної церкви на Львівщині. Твоє місто: веб-сайт.URL: https://tvoemisto.tv/news/v_ukraini_vpershe_pokazhut_unikalnyy_3dmaping_istorii_derevyanoi_tserkvy_na_lvivshchyni_125239.html (дата звернення: 11.10.2022).
Туристичний оператор «Країна ЮА»: веб-сайт. URL: https://kraina-ua.com/
Туристичний оператор «Навігатор Україна»: веб-сайт. URL: htps://www.navigator-ukraina.com.ua/ (дата звернення: 11.10.2022).
Туристичний оператор «Отдых на все 100»: веб-сайт. URL: https://otdihnavse100.com.ua/ (дата звернення: 11.10.2022).
У Чернігівській області у віртуальній реальності відтворили Вознесенську церкву, знищену більшовиками. ТСН: веб-сайт. URL: https://tsn.ua/tsikavinki/u-chernigivskiy-oblasti-u-virtualniy-realnosti-vidtvorili-voznesensku-cerkvu-znischenu-bilshovikami-1749568.html (дата звернення: 11.10.2022).
Чередниченко А.О. Розвиток релігійного туризму як шлях до відновлення туристичної галузі в умовах соціально-економічної кризи. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2017. № 58. С. 226-232.
UNESCO: website. URL: http://whc.unesco.org/en/statesparties/ua (дата звернення: 11.10.2022).
Ministry of Culture and Information Policy of Ukraine (2020) Nakaz Ministerstva kultury ta informatsiinoi polityky Ukrainy «Pro richnu statystychnu zvitnist z pytan derzhavno-konfesiinykh vidnosyn v Ukraini za 2019 rik (relihiini orhanizatsii) [Order of the Ministry of Culture and Information Policy of Ukraine "On annual statistical reporting on state-confessional relations in Ukraine for 2019 (religious organizations)] № 1657.
Bielikova M.V., Bezkhlibna A.P., Tarasenko A.V. (2017) Zminy v upravlinni rozvytkom muzeiv yak skladovoi turystychnoi infrastruktury [Changes in the management of the development of museums as a component of the tourist infrastructure]. Economics and enterprise management. vol. 20, pp. 234-239.
Bozhuk T.I. (2011) Formuvannia relihiino-turystychnoi industrii [Formation of religious tourism industry]. Geography and tourism. vol. 14, pp. 132-136.
Lviv (2022) Virtualna mandrivka derevianymy tserkvamy Karpat [A virtual journey through the wooden churches of the Carpathians]. Available at: https://lviv.vgorode.ua/news/sobytyia/326685-virtualna-mandrivka-v-merezhi-ziavyvsia-3d-tur-derevianymy-tserkvamy-karpat (accessed 11.10.2022).
State Register of National Cultural Heritage (2022). Available at: https://web.archive.org/web/20070304014821/http://www.heritage.com. ua/reestry/index.php?id=71 (accessed 11.10.2022).
Smolii V.A. (ed.) (2018) Entsyklopediia istorii Ukrainy: Ukraina-Ukraintsi [Encyclopedia of the history of Ukraine: Ukraine-Ukrainians]. vol. 1. Kyiv: Naukova dumka. (in Ukrainian)
Kyiv-Pechersk cultural reserve (2022). Primetour. Available at: http://www.primetour.ua/ru/excursions/museum/Kievo-Pecherskiy-istoriko-kulturnyiy-zapovednik.html (accessed 11.10.2022).
Kremenets Tourist (2022). Available at: http://www.oda.te.gov.ua/kremenetska/ru/news/print/49242.htm (accessed 11.10.2022).
Cultural monuments of Ukraine need immediate restoration (2022). Available at: https://suspilne.media/56781-80-kulturnih-pamatok-ukraini-potrebuut-negajnoi-restavracii-tkacenko/ (accessed 11.10.2022).
Mankovska R. (2010) Sakralna dereviana arkhitektura Ukrainy u svitovii spadshchyni [Sacred wooden architecture of Ukraine in the world heritage]. Regional Studies. vol. 4, pp. 77-86.
Museum of the Volyn icon (2022). Available at: http://volyn-museum.com.ua/index/muzej_volinskoji_ikoni/0-11 (accessed 11.10.2022).
Museum of the history of the Tithe Church (2022). Available at: http://mdch.kiev.ua/ (accessed 11.10.2022).
Museum of sacred art Antony Petrushevich (2022). Available at: https://map.ugcc.ua/view/337-muzey-sakralnogo-mystetstva-lvivskoy-arhyparhiy-im-ottsya-antona-petrushevycha-lviv (accessed 11.10.2022).
Museum of the Ukrainian domestic icon (2022). Available at: https://www.radozamok.com/ru/muzey-ru/ (accessed 11.10.2022).
Department of urban planning and architecture (2022) Pamiatky arkhitektury mistsevoho znachennia Kharkivskoi oblasti [Architectural monuments of local importance in the Kharkiv region]. Available at: https://www.dma.kh.gov.ua/monuments/list-of-architecture-monuments (accessed 11.10.2022).
Deshovua (2022) Perelik sporud relihiinykh spilnot Ukrainy, shcho zaznaly ruinuvan vnaslidok povnomasshtabnoho vtorhnennia rosii [List of buildings of religious communities of Ukraine that were destroyed as a result of the full-scale invasion of Russia]. Available at: https://www.dma.kh.gov.ua/monuments/list-of-architecture-monuments (accessed 11.10.2022).
Slovo i dilo (2022) Restavratsiia obiektiv kulturnoi spadshchyny [Restoration of objects of cultural heritage]. Available at: https://www.slovoidilo.ua/2021/09/15/infografika/kultura/yaki-obyekty-kulturnoyi-spadshhyny-minkult-planuye-restavruvaty-2021-roczi (accessed 11.10.2022).
Tvoie misto (2022) 3D-mapinh derevianoi tserkvy na Lvivshchyni [3D mapping of a wooden church in the Lviv region]. Available at: https://tvoemisto.tv/news/v_ukraini_vpershe_pokazhut_unikalnyy_3dmaping_istorii_derevyanoi_tserkvy_na_lvivshchyni_125239.html (accessed 11.10.2022).
Tourist operator Kraina UA (2022). Available at: https://kraina-ua.com/ (accessed 11.10.2022).
Tourist operator "Navigator Ukraine" (2022). Available at: htps://www.navigator-ukraina.com.ua/ (accessed 11.10.2022).
Tourist operator "Otdykh na vse 100" (2022). Available at: https://otdihnavse100.com.ua/ (accessed 11.10.2022).
TSN (2022) U Chernihivskii oblasti u virtualnii realnosti vidtvoryly Voznesensku tserkvu, znyshchenu bilshovykamy [In the Chernihiv region, the Ascension Church, destroyed by the Bolsheviks, was recreated in virtual reality]. Available at: https://tsn.ua/tsikavinki/u-chernigivskiy-oblasti-u-virtualniy-realnosti-vidtvorili-voznesensku-cerkvu-znischenu-bilshovikami-1749568.html (accessed 11.10.2022).
Cherednychenko A.O. (2017) Rozvytok relihiinoho turyzmu yak shliakh do vidnovlennia turystychnoi haluzi v umovakh sotsialno-ekonomichnoi kryzy [Development of religious tourism as a way to restoration of the tourism industry in the conditions of the socio-economic crisis]. Bulletin of the economy of transport and industry. vol. 58, pp. 226-232.
UNESCO (2022). Available at: http://whc.unesco.org/en/statesparties/ua (accessed 11.10.2022).
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).