Теоретичні основи дослідження авторитаризму як виклику міжнародному порядку
Анотація
Міжнародний порядок є складною системою, що визначає взаємодію між державами та іншими акторами на світовій арені. Одним із головних викликів, який ставиться перед міжнародним порядком, є поширення авторитаризму. Тому розуміння теоретичних основ дослідження авторитаризму є надзвичайно важливим для аналізу його впливу на суб’єктів міжнародних відносин та розробки стратегій протидії. Предметом дослідження в статті є міжнародний правопорядок. Мета полягає у дослідженні теоретичних основ авторитаризму як виклику міжнародному порядку. Завдання: охарактеризувати основні підходи до розуміння міжнародного та світового порядку, а також розглянути сучасний авторитаризм як ключовий виклик міжнародному порядку та безпеці. Використовуються загальнонаукові методи: аналітичний аналіз для розкриття основних концептуальних підходів та теорії, пов'язаних з авторитаризмом та його впливом на міжнародний порядок; синтетичний метод – дав змогу інтегрувати та систематизувати отримані результати, з метою формування цілісного уявлення про авторитаризм як виклик міжнародному порядку. Отримано такі результати: вивчення теоретичних основ авторитаризму є важливим для розуміння його впливу на міжнародний порядок та для розробки ефективних стратегій з його протидії. Детальний аналіз факторів, що сприяють появі авторитаризму, а також виявлення викликів, які він ставить перед міжнародним порядком, сприяє формуванню політичних та правових заходів для підтримки демократії і захисту прав людини. Дослідження авторитаризму може бути спрямовано на розробку міжнародних стратегій щодо підтримки демократичних змін та будівництво міжнародного порядку, який базується на принципах свободи, рівності та правосуддя. Висновки: висвітлено теоретичні основи дослідження авторитаризму як виклику міжнародному порядку. Надано характеристику авторитаризму, причинам його появи, а також аналізує його впливу на міжнародний порядок. Доведено, що дослідження авторитаризму може виявитися важливим для розробки стратегій протидії авторитарним режимам, зміцнення демократії та забезпечення захисту прав людини в міжнародному контексті. Доказано важливу роль міжнародної спільноти у протидії авторитаризму та підтримці міжнародного порядку. Обґрунтовано, що вона висвітлює важливість співробітництва між країнами, міжнародними організаціями та громадянським суспільством у забезпеченні демократичних перетворень і захисті основних прав й свобод. Також проаналізовано та зроблено висновок щодо ефективності застосування дипломатичного тиску та підтримки демократичних сил у авторитарних режимах для зміцнення міжнародного порядку.
Завантаження
Посилання
/Посилання
Арон Р. Мир і війна між націями. Київ : Юніверс, 2000. 688 с.
Бебик В.М., Шергін С.О., Дегтярьова Л.О. Сучасна глобалістика: провідні концепції і модерна практика : навч. посіб. Київ : Університет «Україна», 2006. 93 с.
Bull H. The Anarchical Society. A Study of Order in World Politics. New York : Columbia University Press, 1977. 335 p.
Dafoe A., Oneal J. R. & Russett B. The Democratic Peace: Weighing the Evidence and Cautious Inference. International Studies Quarterly. 2013. Vol. 57(1). P. 201-214.
Franck T. The Power of Legitimacy among Nations. Oxford : Oxford University Press, 1990. 289 p.
Hoffmann S. L’ordre international. Traite de science politique. Paris : Presses Universitaires de France, 1985. 665 p.
Ikenberry J. After Victory. Institutions, Strategic Restrain, and the Rebuilding of Order After Major Wars. Princeton : N.J. 2001. 171 p.
Keohane R.J., Katzenstein P.J., Krasner St.D. International Organization and the Study of World Politics. International Organization. 1998. Vol. 52 (4). P. 648.
Krasner S. Structural Causes and Regime Consequences: Regimes as Intervening Variables. Ithaca : Cornell Univ. Press, 1983. 372 р.
Keohane R.O. After Hegemony: Cooperation and Discord in the ‘World Political Economy. Princeton, NJ : Princeton University Press, 1984. 320 р.
Young Oran. The Politics of International Regime Formation: Matural Resources and the Environment. International Organizations. 1989. Vol.43 (№3). P. 349-376.
Morgenthau H. Politics Among Nations. The Struggle for Power and Peace. 5th Edition. New York : Alfred A. Knopf, 1973. 4-15 p.
Morrow J. D. «When Do States Follow the Laws of War?». American Political Science Review. 2007. Vol. 101 (3). P. 559-572.
Walker Ch. «The hijacking of soft power». Journal of Democracy. 2016, vol. 27 (1). P. 57-58.
Waltz K. Theory of International Politics. New York : Reading: Adison Wesley, McGraw-Hill, 1979.
Wright T. All Measures Short of War: The Contest for the TwentyFirst Century and the Future of American Power. New Haven : Yale University Press, 2017. 18 c.
Way L., Levitsky S. Competitive Authoritarianism: Hybrid Regimes after the Cold War. Cambridge : Cambridge University Press, 2010. 12-16 p.
Freedom House. URL: https://freedomhouse.org/ (дата звернення: 15.04.2023).
Aron R. (2000). Myr i vijna mizh nacijamy [Peace and war between nations]. Kyjiv: Junivers. (in Ukrainian)
Bebyk V.M., Sherghin S.O., Deghtjarjova L.O. (2006). Suchasna ghlobalistyka: providni koncepciji i moderna praktyka. [Modern globalism: leading concepts and modern practice]. Kyjiv: Universytet «Ukrajina». (in Ukrainian)
Bull H. (1977).The Anarchical Society. A Study of Order in World Politics. New York : Columbia University Press.
Dafoe A., Oneal J. R. & Russett B. (2013). The Democratic Peace: Weighing the Evidence and Cautious Inference. International Studies Quarterly, vol. 57(1), pp. 201-214.
Franck T. (1990). The Power of Legitimacy among Nations. Oxford: Oxford University Press.
Hoffmann S. (1985). L’ordre international. Traite de science politique. Paris: Presses Universitaires de France. (in French)
Ikenberry J. (2001). After Victory. Institutions, Strategic Restrain, and the Rebuilding of Order After Major Wars. Princeton : N.J.
Keohane R.J., Katzenstein P.J., Krasner St.D. (1998). International Organization and the Study of World Politics. International Organization, vol. 52(4). 648 p.
Krasner S. (1983). Structural Causes and Regime Consequences: Regimes as Intervening Variables. Ithaca: Cornell Univ. Press.
Keohane R.O. (1984). After Hegemony: Cooperation and Discord in the ‘World Political Economy. Princeton, NJ : Princeton University Press.
Young O. (1989).The Politics of International Regime Formation: Matural Resources and the Environment. International Organizations, vol.43 (№3). 349-376 pp.
Morgenthau H. (1973). Politics Among Nations. The Struggle for Power and Peace. 5th Edition. New York : Alfred A. Knopf.
Morrow J. D. (2007). «When Do States Follow the Laws of War?». American Political Science Review, vol. 101 (3), 559-572 pp.
Walker Ch. (2016). «The hijacking of soft power». Journal of Democracy, vol. 27 (1), 57-58 pp.
Waltz K. (1979). Theory of International Politics. New York: Reading: Adison Wesley, McGraw-Hill.
Wright T. (2017). All Measures Short of War: The Contest for the TwentyFirst Century and the Future of American Power. New Haven: Yale University Press.
Way L., Levitsky S. (2010). Competitive Authoritarianism: Hybrid Regimes after the Cold War. Cambridge: Cambridge University Press.
Freedom House. Available at: https://freedomhouse.org/ (accessed: 15.04.2023).
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).