Історія червоного путівника «Мішлен» («Guide Rouge» / «Guide Michelin»)
Анотація
У статті на основі ґрунтовного аналізу найрелевантніших праць провідних світових науковців, котрі займаються дослідженнями сфери гастрономічного туризму, виявлено основні аспекти розвитку відомого французького ресторанного гіда «Michelin», без якого сьогодні важко уявити світ високої кухні, кулінарний туризм та мистецтво жити. Предметом дослідження є вивчення основних тенденцій в еволюції червоного гіда, котрий протягом ХХ століття пройшов три стадії – спочатку був технічним довідником, де пропонували інформацію про товари та послуги для автомобілістів, згодом перетворився на туристичний путівник, і, врешті, трансформувався у гастрономічний гід. Метою роботи є аналіз ролі та значення цього путівника для гастрономічного туризму. Висвітлено історію французької компанії з виробництва автомобільних шин «Мішлен», діяльність засновників – братів André Michelin та Édouard Michelin, створення її символу Bibendum, розвиток самого путівника, описано пошуки шляхів для формування оптимальних принципів класифікації якості кухні. Увагу також приділено професійній діяльності найвідоміших жінок-шефів, результати роботи котрих відзначені мішленівськими зірками. Для досягнення декларованої мети використано наступні методи дослідження: історичний, описовий, порівняльний, систематизація та узагальнення. Сьогодні червоний путівник «Michelin» друкують для багатьох країн світу та для найбільших мегаполісів, компанія розпочала випуск гіда-журнала «Food & Travel», започаткувала нагороду «Зелена Зірка Мішлен» з метою відзначення ресторанів, в яких особливо дотримуються сталої гастрономії, а також запустила виробництво кухонного приладдя. Встановлено, що найкращі шеф-кухарі світу прагнуть власну справу перетворити на бізнес-імперії, не задовольняючись лише отриманням мішленівських відзнак. Вони активно активно пишуть кулінарні бестселери, беруть участь у зйомках реаліті-шоу, фільмів та серіалів, засновують авторські школи, працюють також у форматі їжі на винос та фудтраків. Водночас, виявлено зворотній бік медалі високої гастрономії – постійні стреси, споживання кухарями алкоголю та наркотиків, булінг, значне фінансове навантаження, тиск рейтингів, критика підходів мішленівської системи оцінювання, страх втратити бізнес та самогубства. Отримані результати дозволяють доповнити та розширити спеціалізовані навчальні курси у закладах вищої освіти України, де ведуть підготовку кадрів для сфери туризму, готельного та ресторанного господарства, а також відкривають нові перспективні шляхи вивчення галузі. Отже, у процесі свого історичного розвитку червоний путівник «Michelin» став найвідомішим кулінарним гідом у світі, спрямованим на те, аби клієнти отримували максимум задоволення від споживання їжі та напоїв у закладах ресторанного господарства.
Завантаження
Посилання
/Посилання
Alain Ducasse, le chef le plus étoilé au monde. URL: https://www.ohlalafrenchfanfan.com/alain-ducasse-le-chef-le-plus-etoile-au-monde/
Alexandre Ph., L’Aulnoit de B. Des fourchettes dans les étoiles. Brève histoire de la gastronomie française. Paris: Fayard, 2010. 352 p.
Anne-Sophie Pic se lance dans les burgers avec son food-track. URL: https://www.francebleu.fr/infos/insolite/anne-sophie-pic-se-lance-dans-les-burgers-avec-son-food-truck-1621073599
Clauzel A., Delacour H., Liarte S. When cuisine becomes less haute: The impact of expert ratings on consumers’ legitimacy judgments. Journal of Business Research. Vol. 105. 2019. P. 395–404. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2019.03.038.
Cooper J., Giousmpasoglou C., Marinakou Е. Occupational identity and culture: the case of michelin-starred chefs. International Journal of Contemporary Hospitality Management. Vol. 29, Is. 5. 2017. P. 1362–1379. https://doi.org/10.1108/IJCHM-02-2016-0071.
Darmon O. Le Grand Siècle de Bibendum. Paris: Éditions Hoëbeke, 1997. 146 p.
Donnet P.-A. La saga Michelin. Paris: Seuil, 2008. 288 p.
Giousmpasoglou C., Brown L., Cooper J. Alcohol and other drug use in Michelin-starred kitchen brigades. International Journal of Hospitality Management, 70. 2018. P. 59–65. https://doi.org/10.1016/j.ijhm.2017.11.003.
Gonzalez P.-G. Bibendum à l’affiche. Cent ans d’images Michelin. Paris: Éditeur Michelin, 1998. 160 p.
Groupe Bernard Loiseau. URL: https://www.bernard-loiseau.com
Harp S. L. Marketing Michelin: Advertising and Cultural Identity in Twentieth-Century France. Baltimore: Johns Hopkins University Press, 2001. 356 p.
Joël Robuchon, cuisinier légendaire aux 32 étoiles. URL: https://cuisine.journaldesfemmes.fr/chefs-et-gastronomie/2425530-joel-robuchon-biographie-restaurants-cuisine-recettes/
Johnson C., Surlemont B., Nicod P., Revaz F. Behind the stars: A concise typology of Michelin restaurants in Europe. Cornell Hotel & Restaurant Administration Quarterly. Vol. 46, Is. 2. 2005. P. 170–187. https://doi.org/10.1177/0010880405275115.
Karpik L. Le Guide rouge Michelin. Les professionnels du marché. Vol. 42, № 3, juillet-septembre 2000. P. 369–389. https://doi.org/10.4000/sdt.36855.
Kiatkawsin K., Sutherland I. Examining Luxury Restaurant Dining Experience towards Sustainable Reputation of the Michelin Restaurant Guide. Sustainability, 2020. 12. 2134. 16 p. https://doi:10.3390/su12052134.
La maison Pic – Anne-Sophie Pic. URL: https://anne-sophie-pic.com
Lane C. Culinary culture and globalization. An analysis of British and German Michelin-starred restaurants. The British Journal of Sociology. Vol. 62, Is. 4. 2011. P. 696–717. https://doi.org/10.1111/j.1468-4446.2011.01387.x.
Lane C. The Michelin-Starred Restaurant Sector as a Cultural Industry. A Cross-National Comparison of Restaurants in the UK and Germany. Food, Culture & Society. An International Journal of Multidisciplinary Research. Vol. 13, Is. 4. 2010. P. 493–519. https://doi.org/10.2752/175174410X12777254289303.
Le triomphe de Bibendum. URL: https://www.leparisien.fr/economie/le-triomphe-de-bibendum-clermont-ferrand-de-notre-correspondant-30-10-2000-2001728549.php
Lottman H. R. Michelin, 100 ans d’aventures. Paris: Flammarion, 1998. 552 p.
Lottman H. R. The Michelin men: driving an Empire. London: I. B. Tauris, 2003. 320 p.
Matta R., Panchapakesan P. Deflated Michelin: An Exploration of the Changes in Values in the Culinary Profession and Industry. Gastronomica, 21 (3), 2021. P. 45–55. https://doi.org/10.1525/gfc.2021.21.3.45.
Mesplède J.-F. Trois étoiles au Michelin: Une histoire de la haute gastronomie française et européenne. Paris: Gründ, 2004. 272 p.
Morteau O. Food Business: la face cachée de la gastronomie française. Paris: First Editions, 2004. 320 p.
Olson K. Maps for a New Kind of Tourist: The First Guides Michelin France (1900–1913). Imago Mundi, Vol. 62, № 2. 2010. P. 205–220. https://doi.org/10.1080/03085691003747142.
On vous dit tout sur l’Étoile Verte Michelin. URL: https://guide.michelin.com/fr/fr/article/sustainable-gastronomy/on-vous-dit-tout-sur-l-etoile-verte-michelin
Pic & Go. Délices à emporter. URL: https://picandgo.fr
Poullennec G. Le guide Michelin: une référence mondiale de la gastronomie locale. Le journal de l’école de Paris du management. № 89. 2011. P. 37–42. https://doi.org/10.3917/jepam.089.0037.
Poullennec G. Les raisons de la réussite du Guide Michelin au Japon. Monde chinois. № 47. 2016/3. P. 52–59. https://doi.org/10.3917/mochi.047.0052.
Rémy P. L’inspecteur se met à table. Sainte-Marguerite-sur-Mer: Éditions des Équateurs, 2004. 150 p.
Simon C. Mangées. Une histoire des mères lyonnaises. Paris: Éditeur Sabine Wespieser, 2018. 260 p.
Vinh H. N., May I. A reflection on the story, current positioning, offerings and the darker side of the luxury gastronomy book, the Michelin Guide. Research in Hospitality Management, 11 (1). 2021. P. 59–65. https://doi.org/10.1080/22243534.2020.1867386.
Alain Ducasse, le chef le plus étoilé au monde. URL: https://www.ohlalafrenchfanfan.com/alain-ducasse-le-chef-le-plus-etoile-au-monde/
Alexandre, Ph., L’Aulnoit de, B. (2010). Des fourchettes dans les étoiles. Brève histoire de la gastronomie française. Paris: Fayard. 352 p.
Anne-Sophie Pic se lance dans les burgers avec son food-track. URL: https://www.francebleu.fr/infos/insolite/anne-sophie-pic-se-lance-dans-les-burgers-avec-son-food-truck-1621073599
Clauzel, A., Delacour, H., Liarte, S. (2019). When cuisine becomes less haute: The impact of expert ratings on consumers’ legitimacy judgments. Journal of Business Research. Vol. 105. P. 395–404. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2019.03.038.
Cooper, J., Giousmpasoglou, C., Marinakou, Е. (2017). Occupational identity and culture: the case of michelin-starred chefs. International Journal of Contemporary Hospitality Management. Vol. 29, Is. 5. P. 1362–1379. https://doi.org/10.1108/IJCHM-02-2016-0071.
Darmon, O. (1997). Le Grand Siècle de Bibendum. Paris: Éditions Hoëbeke. 146 p.
Donnet, P.-A. (2008). La saga Michelin. Paris: Seuil. 288 p.
Giousmpasoglou, C., Brown, L., Cooper, J. (2018). Alcohol and other drug use in Michelin-starred kitchen brigades. International Journal of Hospitality Management, 70. P. 59–65. https://doi.org/10.1016/j.ijhm.2017.11.003.
Gonzalez, P.-G. (1998). Bibendum à l’affiche. Cent ans d’images Michelin. Paris: Éditeur Michelin. 160 p.
Groupe Bernard Loiseau. URL: https://www.bernard-loiseau.com
Harp, S. L. (2001). Marketing Michelin: Advertising and Cultural Identity in Twentieth-Century France. Baltimore: Johns Hopkins University Press. 356 p.
Joël Robuchon, cuisinier légendaire aux 32 étoiles. URL: https://cuisine.journaldesfemmes.fr/chefs-et-gastronomie/2425530-joel-robuchon-biographie-restaurants-cuisine-recettes/
Johnson, C., Surlemont, B., Nicod, P., Revaz, F. (2005). Behind the stars: A concise typology of Michelin restaurants in Europe. Cornell Hotel & Restaurant Administration Quarterly. Vol. 46, Is. 2. P. 170–187. https://doi.org/10.1177/0010880405275115.
Karpik, L. (2008). Le Guide rouge Michelin. Les professionnels du marché. Vol. 42, № 3. P. 369–389. https://doi.org/10.4000/sdt.36855.
Kiatkawsin, K., Sutherland, I. (2020). Examining Luxury Restaurant Dining Experience towards Sustainable Reputation of the Michelin Restaurant Guide. Sustainability. 12. 2134. 16 p. https://doi:10.3390/su12052134.
La maison Pic – Anne-Sophie Pic. URL: https://anne-sophie-pic.com
Lane, C. (2011). Culinary culture and globalization. An analysis of British and German Michelin-starred restaurants. The British Journal of Sociology. Vol. 62, Is. 4. P. 696–717. https://doi.org/10.1111/j.1468-4446.2011.01387.x.
Lane, C. (2010). The Michelin-Starred Restaurant Sector as a Cultural Industry. A Cross-National Comparison of Restaurants in the UK and Germany. Food, Culture & Society. An International Journal of Multidisciplinary Research. Vol. 13, Is. 4. P. 493–519. https://doi.org/10.2752/175174410X12777254289303.
Le triomphe de Bibendum. URL: https://www.leparisien.fr/economie/le-triomphe-de-bibendum-clermont-ferrand-de-notre-correspondant-30-10-2000-2001728549.php
Lottman, H. R. (1998). Michelin, 100 ans d’aventures. Paris: Flammarion. 552 p.
Lottman, H. R. (2003). The Michelin men: driving an Empire. London: I. B. Tauris. 320 p.
Matta, R., Panchapakesan, P. (2021). Deflated Michelin: An Exploration of the Changes in Values in the Culinary Profession and Industry. Gastronomica, 21 (3). P. 45–55. https://doi.org/10.1525/gfc.2021.21.3.45.
Mesplède, J.-F. (2004). Trois étoiles au Michelin: Une histoire de la haute gastronomie française et européenne. Paris: Gründ. 272 p.
Morteau, O. (2004). Food Business: la face cachée de la gastronomie française. Paris: First Editions. 320 p.
Olson, K. (2010). Maps for a New Kind of Tourist: The First Guides Michelin France (1900–1913). Imago Mundi, Vol. 62, № 2. P. 205–220. https://doi.org/10.1080/03085691003747142.
On vous dit tout sur l’Étoile Verte Michelin. URL: https://guide.michelin.com/fr/fr/article/sustainable-gastronomy/on-vous-dit-tout-sur-l-etoile-verte-michelin
Pic & Go. Délices à emporter. URL: https://picandgo.fr
Poullennec, G. (2011). Le guide Michelin: une référence mondiale de la gastronomie locale. Le journal de l’école de Paris du management. № 89. P. 37–42. https://doi.org/10.3917/jepam.089.0037.
Poullennec, G. (2016). Les raisons de la réussite du Guide Michelin au Japon. Monde chinois. № 47. P. 52–59. https://doi.org/10.3917/mochi.047.0052.
Rémy, P. (2004). L’inspecteur se met à table. Sainte-Marguerite-sur-Mer: Éditions des Équateurs. 150 p.
Simon, C. (2018). Mangées. Une histoire des mères lyonnaises. Paris: Éditeur Sabine Wespieser. 260 p.
Vinh, H. N., May, I. (2021). A reflection on the story, current positioning, offerings and the darker side of the luxury gastronomy book, the Michelin Guide. Research in Hospitality Management, 11 (1). P. 59–65. https://doi.org/10.1080/22243534.2020.1867386.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).