Хорватський ринок туристичних послуг: забезпечення конкурентоспроможності

  • Панасенко Ганна Сергіївна Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-2945-583X
  • Борщ Надія Андріївна Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
DOI: https://doi.org/10.26565/2310-9513-2021-13-19
Ключові слова: глобалізація, регіоналізація, сфера послуг, ринок туристичних послуг, туризм, Хорватія, туристичні показники, конкурентоспроможність, Всесвітній економічний форум

Анотація

На сьогоднішній день міжнародний туризм є однією з провідних сфер міжнародної економічної діяльності. Беззаперечний вплив туризму позначається на світовій економіці та безпосередньо на господарстві окремих країн світу. Завдяки активній діяльності уряду щодо зростання інвестиційної привабливості країни Хорватія з кожним роком стає все більш цікавою для туристів як у Європі, так і у всьому світі. Актуальність дослідження полягає у необхідності пошуку нових ринків туристичних послуг у Європі, до яких можна віднести дану республіку. Через це предметом дослідження в статті є основні показники конкурентоспроможності Республіки Хорватії на європейському туристичному ринку. Метою роботи є аналіз ролі держави Хорватії на міжнародній арені у туристичній сфері. Виходячи з мети, постають такі завдання: проаналізувати роль Хорватії у світі туристичних послуг, виокремити її конкурентні переваги та недоліки, розглянути механізми покращення положення Хорватії у рейтингу конкурентоспроможності, виявити позитивні та негативні сторони у туристичній сфері даної держави порівняно з іншими туристичними центрами світу. Під час написання статті були використані такі загальнонаукові методи досліджень, як: індукції, аналізу, табличні, описові, історичні, математичні, обробка статистичних даних, метод експертних думок, прогностичний. Отримано такі результати: у роботі проаналізовано місце Хорватії на ринку туристичних послуг. Зокрема, проводиться дослідження сучасного стану світового ринку туристичних послуг, його особливостей, місця Хорватії у сфері туризму. Окрім цього, звернено увагу на період пандемії, його вплив на стан туристичного бізнесу як у Республіці, так і у всьому світі, та шляхи вдосконалення рівня конкурентоспроможності Хорватії. Висновки: аналіз місця Хорватської Республіки на світовому ринку туристичних послуг доцільно використовувати для покращення якості обслуговування в даній сфері, просуванні туристичного бізнесу країни на європейський ринок.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

/

Посилання

Опубліковано
2021-06-29
Цитовано
Як цитувати
Панасенко Ганна Сергіївна, & Борщ Надія Андріївна. (2021). Хорватський ринок туристичних послуг: забезпечення конкурентоспроможності. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм, (13), 186-195. https://doi.org/10.26565/2310-9513-2021-13-19
Номер
№ 13 (2021): Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм"
Розділ
Дослідження туризму та готельного господарства

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).