Сільський туризм та його геопросторова організація на Полтавщині
Анотація
Стаття присвячена актуальній наразі проблемі розвитку сільського туризму на всеукраїнському та регіональному рівнях. У роботі здійснено огляд публікацій, присвячених сільському туризму, який довів, що дослідження розвитку та геопросторової організації сільського туризму у Полтавській області вимагає подальших розвідок; проаналізовано вітчизняну законодавчу базу, яка є підґрунтям розвитку сільського туризму; висвітлено наукові підходи до понятійно-термінологічного апарату сільського туризму; систематизовано об’єкти туристичного інтересу. За результатами проведеного дослідження з’ясовано тлумачення поняття «сільський туризм» у вузько-предметному розумінні (форма рекреаційно-туристичного непрофесійного підприємництва сільських жителів на сільських територіях із збереженням їх природної і культурної самобутності із демонстрацією туристам традиційного сільського способу життя) та у широкому розумінні (будь-які форми проведення вільного часу туристами та екскурсантами в сільському середовищі, як території поза містом включно лучно-лісові території та акваторії). Для виокремлення закладів розміщення сільського туризму запропоновано керуватися Мінімальними міжнародними стандартами якості Європейської федерації сільського туризму EuroGites, адаптованими до прийнятих в Україні типів поселень. На прикладі Полтавської області узагальнено різноманіття пропозицій типів садиб сільського туризму за переважаючими послугами. За даними відкритих Інтернет-джерел та офіційними даними Полтавської обласної та районних державних адміністрацій побудовано карту «Садиби та послуги сільського туризму в Полтавській області», на основі аналізу якої виділено 6 центрів сільського туризму області (Опішнянський, Диканський, Ново-Санжарський, Великобагачанський, Кременчуцький, Березоворудський) та їх туристичну спеціалізацію. Решетилівський район названо як найбільш перспективний, але не реалізований у сфері сільського туризму. Визначено потенціальні напрямки розвитку сільського туризму на Полтавщині.
Завантаження
Посилання
Kostrytsia M. M. (2016) Silskyi turyzm: teoriia, metodolohiia, praktyka (etnoistorychnyi turystychnyi klaster «Drevlianska zemlia») [Rural tourism: theory, methodology, practice (ethnohistorical tourist cluster "Drevlyanska land")]. Zhytomyr: ZhDTU. (in Ukraine)
Luzhanska T. Yu., Makhlynets S.S., Tebliashkina L.I. (2018) Silskyi turyzm: istoriia, sohodennia ta perspektyvy [Rural tourism: history, present and prospects]. Kyiv. Kondor. (in Ukraine)
Zaburanna L. V., Kulik A. V. (2013) Konkurentostiikist pidpryiemstv silskoho zelenoho turyzmu: teoriia, mekhanizm formuvannia ta upravlinnia [Competitiveness of rural green tourism enterprises: theory, mechanism of formation and management]. Kyiv. (in Ukraine)
Pecheniuk A. P. (2018) Formuvannia stratehii rozvytku silskoho zelenoho turyzmu [Formation of a strategy for the development of rural green tourism].Kamianets-Podilskyi. (in Ukraine)
Penkovskyi V. S. (2017) Formuvannia ta rozvytok hospodarstv silskoho zelenoho turyzmu [Formation and development of rural green tourism farms]. Poltava. (in Ukraine)
Makhovka V. (2014) Silskyi (zelenyi) turyzm yak napriam rozvytku silskykh terytorii u Poltavskii oblasti [Rural (green) tourism as a direction of development of rural areas in Poltava region]. Ukrainska nauka: mynule, suchasne, maibutnie. Vol. 19, pp. 130-140. (in Ukraine)
Rozvytok turyzmu na zasadakh spivrobitnytstva terytorialnykh hromad (2019) [Development of tourism on the basis of cooperation of territorial communities]. Navchalnyi posibnyk Za zah. redaktsiieiu Tolkovanova V.V., Chernysh I.V., Zhuravlia T.V. Kyiv. 351 с. (in Ukraine)
Halych O., Shevchenko I. (2010) Zelenyi turyzm: sutnist ta perspektyvy rozvytku na Poltavshchyni [Green tourism: the essence and prospects of development in Poltava region.]. Naukovi pratsi Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii. Ekonomichni nauky. Vol. 1, рр. 38-45. Available at: http://dspace.pdaa.edu.ua:8080/handle/123456789/5433 (in Ukraine)
Zakon Ukrainy «Pro turyzm» [Law of Ukraine «On Tourism»]. Document 324/95-VR, from 04.11.2018 (in Ukrainian).
Silskyi turyzm. Informatsiino-analitychnyi portal APK Ukrainy [Rural tourism. Information and analytical portal of the AIC of Ukraine]. Available at: https://agro.me.gov.ua/ua/napryamki/rozvitok-silskih-teritorij/silskij-turizm)
Pro silskyi turyzm. Natsionalna turystychna orhanizatsiia Ukrainy [About rural tourism. National Tourist Organization of Ukraine]. Available at: http://www.ntoukraine.org/year2020_ua.html
Spilka spryiannia rozvytku silskoho zelenoho turyzmu v Ukraini [Union for the Promotion of Rural Green Tourism in Ukraine] Available at:https://www.greentour.com.ua/history
Zakon Ukrainy «Pro osobyste selianske hospodarstvo». [Law of Ukraine «On personal peasant economy»]. Document 742-IV, from 05.04.2015 (in Ukrainian).
Korobenko R.I. (2017) Henezys poniattia «silski terytorii» ta yoho sutnist [The genesis of the concept of «rural areas» and its essence]. Ekonomika APK. Vol. 3, рр. 92-96 (in Ukraine)
Eurogites quality assessment standards for rural tourism accommodations (international level) Eurogites. Available at: http://quality.countryholidays.lv/home;jsessionid=D39239FAE3AD6ABC6ABAAD393F5E935E
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).