Еволюція концепцій природокористування в контексті глобальних екологічних викликів

  • Elena Dovgal Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0003-3219-9731
  • Irina Panova Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-1975-5644
Ключові слова: концепції природокористування, глобальні екологічні виклики, концепція сталого розвитку, стійкий еколого-збалансований розвиток, збереження природного комплексу

Анотація

Актуальність дослідження пояснюється тим, що економічний розвиток цивілізації у ХХІ столітті супроводжується численними екологічними та соціальними викликами, над розв’язанням яких постійно працюють науковці світу. Техногенні та природні катаклізми, що відбуваються на планеті, пов’язують із зміною клімату, яку, в свою чергу, значна кількість дослідників та світових лідерів вважає наслідком економічної діяльності. Предметом дослідження статті є концепція сталого розвитку, яка фактично включає в себе ці три аспекти: економічний, соціальний та екологічний. Метою статті є еволюція концепцій природокористування в контексті глобальних екологічних викликів та їх практичне використання в країнах світу. Об’єкт полягає в дослідженні концепції сталого еколого-збалансованого розвитку національної економіки. В якості загальних наукових методів використовуються системний аналіз, а також логічний та історичний методи дослідження. В результаті дослідження були отримані наступні результати: перехід до сталого розвитку зумовив появу численних концепцій його реалізації в площині вирішення питань сталого природокористування. Теоретичне обґрунтування подібного з точки зору законів термодинаміки просто неможливо, як і винахід «вічного двигуна». Однак використання невичерпних джерел енергії (таких як термоядерна, сонячна, геотермальна, приливо-відливна та інші) і поновлюваних біологічних ресурсів (трансгенні, клонування та інші) дозволяє говорити про можливість теоретичного обґрунтування сталого еколого-збалансованого розвитку. Висновки: реалізація сталого розвитку можлива лише у вигляді стійкого еколого-збалансованого розвитку, заснованого на швидко поновлюваних біологічних ресурсах і використанні практично невичерпних джерел енергії, а також застосуванні наукомістких технологій. Такий розвиток зможе забезпечити вирішення економічних, соціальних та екологічних проблем зі збереженням природного комплексу.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Bjoler, D. (2007). Ideja ta obov'jazkovistj vidpovidaljnosti za majbutnje. Filosofsjka dumka, 1, 2, 3, 117–134, 77–95, 81–99.

Dejli, Gh. (2002). Poza zrostannjam. Ekonomichna teorija stalogho rozvytku. K.: Intelsfera.

Bell, D. (2004). Gryadushchee postindustrialnoe obshchestvo. Opyt sotsialnogo prognozirovaniya (2oe izd.). M.: Akademiya.

Danilov-Danilyan, V. I., & Losev, K. S. (2000). Ekologicheskiy vyzov i ustoychivoe razvitie. M.: Progress-Traditsiya.

Vernadskiy, V. I. (1988). Nauchna mysl kak planetnoe yavlenie. M.: Nauka.

Meljnyk, L. Gh. (2006). Ekologhichna ekonomika : pidruchnyk (3e vyd.). Sumy: Universytetsjka knygha.

Doroghuncov, S. I., Pitjurenko, Ju. I., & Olijnyk, Ja. B. (2000). Rozmishhennja produktyvnykh syl Ukrajiny : navch.-metod. posibnyk dlja samost. vyvch. dysc. K. : KNEU.

Nadosha, O. V. (2011). Teoretyko-metodologhichnyj analiz stalogho rozvytku u konteksti suchasnykh doslidnycjkykh pidkhodiv. Derzhavne upravlinnja: udoskonalennja ta rozvytok, 10. Vzjato z http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=341 (data zvernennja 14.09.2018).

International Organization For Standardization. (2018). Environmental Management Systems-Specification With Guidance For Use. Retrieved from https://www.iso.org/standard/23142.html (data zvernennja 10.10.2018).

Ekologhija ta socialjnyj zakhyst. (2018). Proghrama Stalyj rozvytok. Vzjato z http://www.esz.org.ua/?page_id=2998 (data zvernennja 10.10.2018).

Опубліковано
2019-10-07
Цитовано
Як цитувати
Dovgal, E., & Panova, I. (2019). Еволюція концепцій природокористування в контексті глобальних екологічних викликів. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм, (9), 109-114. https://doi.org/10.26565/2310-9513-2019-9-13