До питання про співвідношенні протекціонізму та фрітрейдерства на рубежі століть

DOI: https://doi.org/10.26565/2310-9513-2018-7-13
Ключові слова: міжнародна торгівля, протекціонізм, фритредерство, геополітика, геоекономіка

Анотація

У статті розглядається теорія і практика важливіших категорій регулювання зовнішньої торгівлі – протекціонізм і фритредерство, аналізуються умови, за яких той чи інший підхід у зовнішньоторговій політиці є найбільш ефективним для розвитку національних економік. Розглянуто історичний аспект актуальності протекціонізму та фритредерства для різних країн, їх співвідношення під впливом технічного прогресу. Підкреслюється актуальність протекціонізму на сучасному етапі розвитку світової економіки. Це актуальність, обумовлена новими явищами у геополітиці та геоекономіці, які відбулися на рубежі століть. Автори солідаризуються з точкою зору, яка домінувала і у минулому і сьогодні, що фритредерство – ефективна політика для розвинутих країн. Для тих, що не мають високо розвинутого виробництва, протекціонізм по захисту вітчизняної економіки , залишається вельми актуальним. Політика, яка нав’язується слаборозвиненим країнам згідно рекомендаціям «Вашингтонського консенсусу» прирікає останніх на постійне відставання. Ідеї протекціонізму залишаються актуальними для пострадянських країн, у яких за роки самостійного розвитку відбулася деіндустріалізація, знизилась доля обробного сектору у структурі народного господарства, спали темпи економічного росту

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Березин И. Краткая история экономического развития. М., 1999. 288 с.

Бродель Фернан. Динамика капитализма. Смоленск, 1993.128 с.

Грегори Н. Менкью. Принципы экономикс.СПб, 1999.784 с.

Джон Перкинс. Исповедь экономического убийцы. Confessions of an Economic Hit Man. М.,2012. 352 с.

Райнерт Эрик. Как богатые стали богатыми, и почему бедные страны остаются бедными. Высшая Школа Экономики, 2011. 384 с.

Шваб Клаус. Четвертая промышленная революція. М., 2016. 230 с.

Дж. Стиглиц. Тихоокеанское партнерство – это фарс.URL: http: // www. http://geo-politica.info/ssha.

Райнерт Эрик: "Не делайте то, что вам говорят делать американцы, а делайте то, что американцы делали сами…" URL: http: //www. gaseta.zn.ua./business/erik-raynert-ne-delayte-to-chto-vam-govoryat-delat-amerikancy-a-delayte-to-chto- amerikancy- delali-sami-html.

Международный валютный фонд. URL: http://www.imf.org/external/ns.aspx?hdCountrypage=&NewQuery=val=N&col=EXTRUS&collection=EXTRUS&lan=rus&iso=&requestfrom=&countryname=&f.

The economist. URL: http://www.economist.com/printedition/covers?print_region=76981.
Опубліковано
2018-04-17
Цитовано
Як цитувати
Vorobyov, E., Kuklin, V., & RyabchenkoК. (2018). До питання про співвідношенні протекціонізму та фрітрейдерства на рубежі століть. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм, (7), 87-94. https://doi.org/10.26565/2310-9513-2018-7-13
Номер
№ 7 (2018): Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Серія "Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм"
Розділ
Економіка

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).