Англія: від протекціонізму до вільної торгівлі
Анотація
У статті проаналізовано теоретичні передумови принципово відмінної від меркантилістської доктрини ідеології вільної торгівлі. Звернуто увагу на невідповідність нових форм господарювання застарілим нормам і традиціям. Акцент зроблений слідом за класиками англійської економічної науки на необхідності безперечної вигоди, безпекових реформ і повної марності зверхньо-заборонної системи. Підкреслено роль лондонської і оденбурзької петицій підприємців і торгових людей, а також перших білей, спрямованих на зміну попередніх нормативних актів, які регламентували зовнішньоекономічні зв'язки країни. Показано значення масового руху проти «хлібних законів» як передвісника вільної торгівлі взагалі. Розкрито не тільки зміни митних тарифів, але і позитивні результати розвитку окремих галузей британської промисловості, зокрема вовняної, бавовняної, шовкової, чорної і кольорової металургії.
Зниження і / або скасування імпортних мит протікало на тлі відкриття заморських територій для заходу іноземних суден, навантажених різними товарами; на додаток – заробили порто-франко.
У центрі уваги парламенту і уряду перебувала система оподаткування. Вона спрощувалася, а ставки податків і зборів знижувалися.
Всі заходи влада активізувала, з одного боку, зростання обсягів виробництва, а з іншого – зовнішньоекономічну діяльність. Вільна торгівля і вільна конкуренція забезпечили Англії світове лідерство в 40-80-ті роки XIX ст.Завантаження
Посилання
Кулишер И. М. История русской торговли и промышленности / И. М. Кулишер. – Челябинск : Социум. 2003. – 557 с.
Кулишер И. М. История экономического быта Западной Европы / И. М. Кулишер. – 10-е изд., стереотипное. – Челябинск: Социум. 2012. – 1030 с.
Маршалл А. Принципы экономической науки : в 3–х тт : пер. с англ./ А. Маршалл. – Т. II – М. : Прогресс, 1993. – 310 с.
Маршалл А. Принципы экономической науки : в 3–х тт : пер. с англ./ А. Маршалл. – Т. I – М. : Прогресс, 1993. – 415 с.
Неру Дж. Взгляд на всемирную историю : Письма к дочери из тюрьмы, содержание свободного изложения истории для юношества : в 3-х тт: перев. с англ./ Дж. Неру. – Т. 2 – М. : Прогресс, 1989. – 472 с.
Рикардо Д. Сочинения : в 5–ти тт: перев. с англ. / Д. Рикардо. – Т. 1 – М. : Политиздат, 1955. – 360 с.
Ричард Кобден: Челябинск : Социум. 2005. – 240 с.
Страгис Ю. П. История экономики: учебник / Ю. П. Страгис. – М.: Проспект, 2007. – 528 с.
Туган-Барановский М. И. Промышленные кризисы. Очерк из социальной истории Англии / М. И. Туган-Барановский. – М. : Наукова думка, 2004. – 333 с.
Туган-Барановський М. І. Політична економія : Курс популярний / М. І. Туган – Барановський. – К.: Наукова думка, 1994. – 263 с.
Янжул И. Английская свободная торговля. Исторический очерк развития идей свободной конкуренции и начал государственного вмешательства / И. Янжул.
– Вып. первый. Период меркантильный. – М. : [б.и.], 1876. – 228 с.
Янжул И. Английская свободная торговля. Исторический очерк развития идей свободной конкуренции и начал государственного вмешательства / И. Янжул. – Выпуск второй. Период свободной торговли. – М.: [б.и.], 1882. – 475 с.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
