Самогубства відомих кухарів минулих епох: François Vatel, James Hemings та Clemens Wilmenrod
Анотація
Стаття присвячена вивченню життя, професійної діяльності та причин суїцидів таких відомих кухарів як François Vatel (1631–1671), James Hemings (1765–1801) та Clemens Wilmenrod (1906–1967). Встановлено, що француз François Vatel покінчив з життям через страх зазнати особистої невдачі. На думку Xavier Briffault та Margot Morgiève, його імпульсивний вчинок тепер можна пояснити в рамках суїцидології, коли мова йде про перфекціонізм, вигорання, безсоння, виснаження, стрес, сором, приниження та відсутність соціальної підтримки, депресію тощо. François Vatel залишився у пам’яті як видатний організатор виняткових банкетів, пов’язаних з історією Франції, хоча шеф-кухарі й дорікають йому у тому, що він втратив контроль над собою та не зумів протистояти терміновості. Виявлено, що достовірної інформації про причини трагічного фіналу одного з творців сучасної американської кухні James Hemings, котрий здобув кулінарну освіту у Франції, немає. Німецький телевізійний кухар Clemens Wilmenrod, чиє кулінарне шоу у 1950–1960 роках «Bitte, in zehn Minuten zu Tisch» користувалося шаленою популярністю, покінчив з життям після того, як йому діагностували рак шлунка. Передсмертної записки не було. Clemens Wilmenrod був відомий як “Don Clemente”. Він брав до уваги дефіцит продуктів повоєнного часу, використовував консервовані овочі, соуси швидкого приготування, кетчуп. У його рецептах знайшло відображення бажання німців того часу побачити світ та екзотичні країни. Свої рецепти він супроводжував вигаданими історіями у стилі Мюнхгаузена і запам’ятався химерними назвами страв. Самогубства завжди залишаються складною проблемою сфери охорони здоров’я. Сьогодні технології надають великі можливості втручання в психічне здоров’я, забезпечуючи, серед іншого, активні дії в реальному часі стосовно профілактики та запобігання самогубствам. Покращення оцінки ризику, наприклад, за допомогою комп’ютерного тестування та генетичного скринінгу, знаходиться в центрі перманентних досліджень. Можливо, завдяки сучасній медицині й технологіям цим кухарям вдалося б уникнути суїцидів.
Завантаження
Посилання
/Посилання
Никига О. В., Романчук О. В., Коваль Р. С., Данилевич М. В., Калимон Ю. О. Самогубства відомих шеф-кухарів сучасності: історії та причини. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія «Міжнародні відносини, економіка, країнознавство, туризм». 2023. № 18. С. 62-73.
Abad R. Aux origines du suicide de Vatel: les difficultés de l’approvisionnement en marée au temps de Louis XIV. Dix-septième siècle. 2002. 217. pp. 631–641. https://doi.org/10.3917/dss.024.0631.
Becker S. Kochsendungen in der Bunderepublik Deutschland und der DDR. Clemens Wilmenrods „Bitte in zehn Minuten zu Tisch“ und Kurt Drummers „Der Fernsehkoch empfiehlt“ im Vergleich (Nordwestdeutsche Hefte zur Rundfunkgeschichte, Heft 8, hrsg. v. Hans-Ulrich Wagner). Hamburg, 2010. 81 S. URL: https://epub.sub.uni-hamburg.de/epub/volltexte/2018/76256/pdf/e8619a96b3c9cb717e12d74c0ec9d80bd311ed05.pdf.
Briffault X., Morgiève M. François Vatel se serait-il suicidé s’il avait eu un smartphone? Potentiels de soin et conséquences épistémologiques des technologies mobiles en santé mentale. Psychiatrie, Sciences humaines, Neurosciences. 2017. Vol. 15 (3). pp. 47–70. https://doi.org/10.3917/psn.153.0047.
Calero Ruiz C. Vatel y otros arquitectos de sueños efímeros. Banquetes, sentidos y triunfi en las cortes europeas de la Época Moderna. Revista Latente: Revista de Historia y Estética del Audiovisual. 2011. Is. 9. pp. 45–58.
Carlton G. The Story Of James Hemings, The Enslaved Chef Who Revolutionized American Cuisine / ed. by Jaclyn Anglis. Published August 3, 2021, updated August 24, 2023. URL: https://allthatsinteresting.com/james-hemings. (дата звернення: 5.1.2024).
Garval M. D. Emulating Vatel: Portraitomanie, Celebrity, and Culinary Intermediality, 1880–1914. L’Esprit Créateur. 2019. 59 (1). pp. 47–65. https://doi.org/10.1353/esp.2019.0003.
Hallenberger G. Clemens Wilmenrod. Zeichen von Esskultur. Montage AV. Zeitschrift für Theorie und Geschichte audiovisueller Kommunikation. Nr. 2: Essen! Trinken! Feiern! 2001. Band 10. S. 123–129. URL: http://www.montage-av.de/pdf/102_2001/10_2_Gerd_Hallenberger_Clemens_Wilmenrod.pdf. (дата звернення: 5.1.2024).
James Hemings. URL: https://www.monticello.org/research-education/thomas-jefferson-encyclopedia/james-hemings/ (дата звернення: 5.1.2024).
Klein L. F. An Archive of Taste: Race and Eating in the Early United States. Minneapolis and London: University of Minnesota Press, 2020. 256 p.
Klein L. F. Dinner-Table Bargains: Thomas Jefferson, James Madison, and the Senses of Taste. Early American Literature. 2014. 49 (2). pp. 403–433. https://doi.org/10.1353/eal.2014.0034.
Klein L. F. The Image of Absence: Archival Silence, Data Visualization, and James Hemings. American Literature. 2013. 85 (4). pp. 661–688. https://doi.org/10.1215/00029831-2367310.
Muraro V., Alomo M. ¿Vatel en el Siglo XXI? El fenómeno actual de los chefs de la alta cocina analizado como un universo de goce. IX Congreso Internacional de Investigación y Práctica Profesional en Psicología XXIV Jornadas de Investigación XIII Encuentro de Investigadores en Psicología del MERCOSUR. Facultad de Psicología – Universidad de Buenos Aires, Buenos Aires. 2017. pp. 599–602. URL: https://www.aacademica.org/000-067/949.pdf. (дата звернення: 4.1.2024).
Turecki G., Brent D. A. Suicide and suicidal behaviour. Lancet. 2016, Mar 19, 387 (10024), pp. 1227–1239. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(15)00234-2.
Turecki G., Brent D. A., Gunnell D., O’Connor R. C., Oquendo M. A., Pirkis J., Stanley B. H. Suicide and suicide risk. Nature Reviews Disease Primers. 2019. 5 (1). 74. https://doi.org/10.1038/s41572-019-0121-0.
Vollberg S. Don’t Smoke, Take Drink in Moderation, Do Walk a Lot and Do Not Gorge Yourself beyond Your Satiation: Health Education by Television in West Germany from the 1960s to the 1980s. VIEW Journal of European Television History and Culture. 2020. Vol. 9 (18). pp. 112–125. http://dx.doi.org/10.25969/mediarep/15370.
Nykyha, O., Romanchuk, O., Koval, R., Danylevych, M., & Kalymon, Yu. (2023). Suicides of famous chefs of today: stories and reasons. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: International Relations. Economics. Country Studies. Tourism. 18. pp. 62-73. https://doi.org/10.26565/2310-9513-2023-18-07
Abad, R. (2002). Aux origines du suicide de Vatel: les difficultés de l’approvisionnement en marée au temps de Louis XIV. Dix-septième siècle. 217. pp. 631–641. https://doi.org/10.3917/dss.024.0631.
Becker, S. (2010). Kochsendungen in der Bunderepublik Deutschland und der DDR. Clemens Wilmenrods „Bitte in zehn Minuten zu Tisch“ und Kurt Drummers „Der Fernsehkoch empfiehlt“ im Vergleich (Nordwestdeutsche Hefte zur Rundfunkgeschichte, Heft 8, hrsg. v. Hans-Ulrich Wagner). Hamburg. 81. Retrieved from: https://epub.sub.uni-hamburg.de/epub/volltexte/2018/76256/pdf/e8619a96b3c9cb717e12d74c0ec9d80bd311ed05.pdf.
Briffault, X. & Morgiève, M. (2017). François Vatel se serait-il suicidé s’il avait eu un smartphone? Potentiels de soin et conséquences épistémologiques des technologies mobiles en santé mentale. Psychiatrie, Sciences humaines, Neurosciences. Vol. 15 (3), pp. 47–70. https://doi.org/10.3917/psn.153.0047.
Calero Ruiz, C. (2011). Vatel y otros arquitectos de sueños efímeros. Banquetes, sentidos y triunfi en las cortes europeas de la Época Moderna. Revista Latente: Revista de Historia y Estética del Audiovisual. Is. 9. pp. 45–58.
Carlton, G. The Story Of James Hemings, The Enslaved Chef Who Revolutionized American Cuisine / ed. by Jaclyn Anglis. Published August 3, 2021, updated August 24, 2023. Retrieved from: https://allthatsinteresting.com/james-hemings.
Garval, M. D. (2019). Emulating Vatel: Portraitomanie, Celebrity, and Culinary Intermediality, 1880–1914. L’Esprit Créateur. 59 (1), pp. 47–65. https://doi.org/10.1353/esp.2019.0003.
Hallenberger, G. (2001). Clemens Wilmenrod. Zeichen von Esskultur. Montage AV. Zeitschrift für Theorie und Geschichte audiovisueller Kommunikation. Nr. 2: Essen! Trinken! Feiern! Band 10. pp. 123–129. Retrieved from: http://www.montage-av.de/pdf/102_2001/10_2_Gerd_Hallenberger_Clemens_Wilmenrod.pdf.
James Hemings. Retrieved from: https://www.monticello.org/research-education/thomas-jefferson-encyclopedia/james-hemings/
Klein, L. F. (2013). The Image of Absence: Archival Silence, Data Visualization, and James Hemings. American Literature. 85 (4). pp. 661–688. https://doi.org/10.1215/00029831-2367310.
Klein, L. F. (2014). Dinner-Table Bargains: Thomas Jefferson, James Madison, and the Senses of Taste. Early American Literature. 49 (2). pp. 403–433. https://doi.org/10.1353/eal.2014.0034.
Klein, L. F. (2020). An Archive of Taste: Race and Eating in the Early United States. Minneapolis and London: University of Minnesota Press. 256 p.
Muraro, V. & Alomo, M. (2017). ¿Vatel en el Siglo XXI? El fenómeno actual de los chefs de la alta cocina analizado como un universo de goce. IX Congreso Internacional de Investigación y Práctica Profesional en Psicología XXIV Jornadas de Investigación XIII Encuentro de Investigadores en Psicología del MERCOSUR. Facultad de Psicología – Universidad de Buenos Aires, Buenos Aires. pp. 599–602. Retrieved from: https://www.aacademica.org/000-067/949.pdf.
Turecki, G. & Brent, D. A. (2016). Suicide and suicidal behaviour. Lancet. 387 (10024), pp. 1227–1239. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(15)00234-2.
Turecki, G., Brent, D. A., Gunnell, D., O’Connor, R. C., Oquendo, M. A., Pirkis, J., & Stanley, B. H. (2019). Suicide and suicide risk. Nature Reviews Disease Primers. 5 (1). 74. https://doi.org/10.1038/s41572-019-0121-0.
Vollberg, S. (2020). Don’t Smoke, Take Drink in Moderation, Do Walk a Lot and Do Not Gorge Yourself beyond Your Satiation: Health Education by Television in West Germany from the 1960s to the 1980s. VIEW Journal of European Television History and Culture. Vol. 9 (18). pp. 112–125. http://dx.doi.org/10.25969/mediarep/15370.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
