Дендрокліматологічні дослідження сосни звичайної в насадженні Лівобережного лісостепу України

  • I. M. Коваль Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації імені Г. М. Висоцького
  • A. Bräuning Інститут географії, університет Фрідріха_Александра міст Ерлангена та Нюрнберга
  • Е. E. Мельник Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації імені Г. М. Висоцького
  • В. O. Воронин Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
DOI: https://doi.org/10.26565/1992-4224-2017-28-07
Ключові слова: радіальний приріст, сосна звичайна, зміни клімату

Анотація

Мета. Виявлення впливу змін клімату на радіальний приріст сосни в Лівобережному степу на прикладі 100-річного соснового насадження ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція». Методи. Дендрохронологічні. Результати. Створено деревно-кільцеві хронології, які використано у встановленні зв’язків між кліматичними чинниками та радіальним приростом сосни за два періоди: 1960-1988 та 1988-2016 рр. Кореляційний аналіз та функція відгуку за два періоди показали, що при збільшенні температур та кількості опадів (виняток – зимові опади) змінилася реакція лісових екосистем на зміни клімату: так, якщо в першому періоді (1960-1988 рр.) радіальний приріст обмежували квітневі температури, водночас позитивно впливали липневі температури, то у другому періоді (1988-2016 рр.) червневі температури вже негативно впливали на приріст. Незначне збільшення кількості опадів за вегетаційний період не змогли пом’якшити вплив високих температур вегетаційного періоду на радіальний приріст. Висновки. При порівнянні 1960-1988 та 1988-2016 рр. виявлено, що якщо для першого періоду характерний позитивний вплив літніх температур на радіальний приріст, то для другого періоду вони починають обмежувати приріст. Незначне збільшення кількості опадів за вегетаційний період у другому періоді не змогло пом’якшити вплив високих температур  на радіальний приріст дерев.  

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

A. Bräuning, Інститут географії, університет Фрідріха_Александра міст Ерлангена та Нюрнберга

prof., Dr.,

Посилання

Дідух Я. Екологічні аспекти глобальних змін клімату. Причини, наслідки, дії. Вісн. НАН України. 2009, № 2. C. 34-44.

Битвинскас Т.Т. Дендроклиматические исследования. Л.: Гидрометеоиздат. 1974. 170 с.

Букша І. Ф., Гожик П. Ф., Ємельянова Ж. Л., Трофимова І. В., Шершевський А. І.; ред.: В. В. Васильченко, М. В. Рапцун. Україна та глобальний парниковий ефект. Ч. 2. Вразливість і адаптація екологічних та економічних систем до зміни клімату. К. : Агентство з раціон. використ. енергії та екол., 1997. 206 c.

Коваль І.М. Вплив клімату та забруднення на динаміку радіального приросту сосни звичайної в лісостеповій зоні. Вісник Харківського Національного Аграрного Університету імені В.В. Докучаєва. Серія «Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство. 2013. Вип. 1. С. 209-212.

Коваль І.М., Бологов О.В., Нусбаум С.А., Юзвинський Г.А. Радіальний приріст дуба звичайного та ясена звичайного як індикатор стану лісових екосистем в умовах Новоград-Волинського фізико-географічного району. Лісівництво і агролісомеліорація : зб. наук. праць. Харків: Вид-во УкрНДІЛ-ГА. 2015. Вип. 126. С. 202-211.

Коваль І.М., Токарева Н.А., Невмивка М.В., Воронін В.О. Динаміка радіального приросту дерев, пошкоджених пожежею, в соснових насадженнях Лісостепової зони Харківщини. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Серія "Екологія", вип.15, 2016. С. 81-88.

Тишин Д.В., Чижикова Н.А., Чугунов Р.Г.Радиальный прирост сосны (Pinus Sylvestris L.) верхових болот как индикатор локальных изменений климата. Лесной вестник. №5. 2014. 177-182.

Bräuning Achim, Maaike De Ridder, Nikolay Zafirov, Ignacio García-González; Dimitar Petrov Dimitrov and Holger Gärtner Tree-ring features: sndicators of extreme event impacts. IAWA Journal. 2016. Vol. 37 (2), 206.

Grissino Mayer Henri D. Evaluating accuracy: a manual and tutorial for the computer program COFECHA. Treering research. 2001. Vol. 57(2), 205-221.

Holmes, R.J. Dendrochronology Program Library-Users Manual; University of Arizona: Tucson, AZ, USA. 1994, 51.

Holmes, R.L., Adams R.K, Fritts H.C. Tree ring chronologies of western North America: California, eastern Oregon and northern Great Basin, with procedures used in the chronology development work, including users manuals for computer programs COFECHA and ARSTAN. Chronology Series VI Laboratory of Tree-Ring Research . Tucson : University of Arizona. 1986

Methods of Dendrochronology. Applications in the Environmental Sciences. Edward R. Cook and Leonardas A. Kairiukstis (editors). Doredrecht, the Netherlands: Kluwer Academic Publishers and International Institute for Applied Systems Analysis, 1990. 394.

Koval Iryna. Climatic signal in earlywood, latewood and total ring width of Crimean pine (Pinus nighra subsp. Pallasiana) from Crimean Mountains, Ukraine. Baltic Forestry. 2013.Vol. 19(2), 245-251.

Maxime, C. & Hendrik, D. Effects of climate on diameter growth of cooccurring Fagus sylvatica and Abies alba along an altitudinal gradient . Trees. 2011. 25:2, 265-276.

Orwig, D.A. & Abrams, M.D. ‘Variation in radial growth responses to drought among species, site, and canopy strata. Trees. 1997. 11:8, 474-484.

Pilcher, J.R. & Gray, B. The relationships between oak tree growth and climate in Britain. Journal of Ecology.1982. 70:1, 297-304.

Опубліковано
2017-12-28
Як цитувати
КовальI. M., Bräuning, A., МельникЕ. E., & ВоронинВ. O. (2017). Дендрокліматологічні дослідження сосни звичайної в насадженні Лівобережного лісостепу України. Людина та довкілля. Проблеми неоекології, (3-4(28), 66-73. https://doi.org/10.26565/1992-4224-2017-28-07
Номер
№ 3-4(28) (2017): Людина та довкілля. Проблеми неоекології
Розділ
Сучасні географічні та екологічні дослідження компонентів довкілля

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).