Фітопланктон Куяльницького лиману у 2015-2017 рр
Анотація
Мета. Отримання детальної інформації про сучасний видовий склад і кількісні характеристики фітопланктону на акваторії лиману в період з березня 2015 р. по березень 2017 р., тобто в період впливу трансферу водних мас з Одеської затоки. Метод. Згущення зібраних зразків здійснювали седиментаційним методом. Зразки води, відібрані в умовах цвітіння мікроводоростей, згущенню не підлягали. Результати. У 2015-2017 рр. на всій акваторії лиману склад фітопланктону був монодомінантним: розвивалася зелена водорість Dunaliella salina (Dunal) Teodor. у двох різних життєвих формах. У деяких зразках води були зафіксовані бентопланктонні діатомові водорості, зелені та ціанобактерії. За період досліджень лиману в 36 зразках води було зареєстровано цвітіння D.salina, а також спостерігали поодинокі випадки цвітіння діатомових та зелених водоростей. За період 2015-2017 рр. загальне число видів фітопланктону на північній і центральній частинах лиману сягало 23, та 69 видів реєстрували в південній частині. Висновки. Було встановлено, що фітопланктон Куяльницького лиману має добру здатність швидко адаптуватися до зменшень солоності внаслідок поповнення лиману водою з Одеської затоки, що є головним чинником частих цвітінь води у 2015-2017 рр.
Завантаження
Посилання
Медінець В. І., Ковальова Н. В., Дерезюк Н. В, Снігірьов С. М., Черкез Є.А., Медінець С.В., Газєтов Є. І. Біологічні наслідки поповнення Куяльницького лиману морською водою з Одеської затоки. Зб. тез доповідей XX Міжнародної науково-практичної конференції «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування: освіта – наука – виробництво – 2017», присвяче-ної 10-річчю створення екологічного факультету (Харків, 19-22 квітня 2017 року). – Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2017. С. 141-142.
Эннан А. А., Шихалеев И. И., Шихалеева Г. Н., Адобовский В. В., Кирюшкина А. Н. Причины и пос-ледствия деградации Куяльницкого лимана (северо-западное Причерноморье, Украина) . Вісн. Одес. нац. ун-ту. Хімія. 2014. 19, вип. 3. С. 60-69.
Герасимюк В.П., Шихалеева Г.Н., Эннан А.А. Современное видовое разнообразие альгофлоры Куя-льницкого лимана и сопредельных водоемов . Альгология. 2011. №2. С.226-240.
Царенко П.М., Эннан А.А., Шихалеева Г.Н., Баринова С.С., Герасимюк В.П., Рыжко В.Е. Cyanoprokaryota в экосистеме Куяльницкого лимана (Украина). Аlgologia, 2016. URL: doi.org/10.15407/alg26.04.418
Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод / Арсан О. М. та ін.; під. ред. В.Д. Романенка. НАН України. Ін-т гідробіології. К.: ЛОГОС, 2006. 408 с.
Algaebase: Listing the World's Algae. URL: http://www.algaebase.org/index.lasso
Программа для первичной математической обработки гидробиологических проб “TRITON”. Свид. Гос. регистр. ПА № 3322, 15.08.2000 г.
Масюк Н. П. Флора водоростей України. Том 11. Зелені водорості. Вип.1. Фітомонади (Phytomonadina). Загальна характеристика. Част. 1. К., 2010. 314 с.
Oren А. A hundred years of Dunaliella research: 1905-2005, Saline Syst., 2005, vol. 1, pp. 1-14. doi:10.1186/1746-1448-1-2
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
