Теоретико-методичні основи медико-екологічної оцінки

  • В. Ю. Дудченко Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Ключові слова: медична екологія, медична географія, хвороби, географічні аспекти, ландшафтні системи

Анотація

При розв′язані проблем охорони здоров’я, виникає необхідність поглибленого вивчення чинників поширених хвороб. Звідси очевидна актуальність дослідження географічних аспектів цієї проблеми. Стаття містить аналіз попереднього доробку вчених у галузі медико-екологічних досліджень, основних методичних підходів і визначає пріоритетні напрямки подальших досліджень.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##
Опубліковано
2014-05-20
Як цитувати
Дудченко, В. Ю. (2014). Теоретико-методичні основи медико-екологічної оцінки. Людина та довкілля. Проблеми неоекології, (1-2(21), 127-134. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/892
Номер
№ 1-2(21) (2014): Людина та довкілля. Проблеми неоекології
Розділ
Медико-екологічні дослідження

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).