Теоретичні основи підвищення рівня екологічної безпеки об’єктів тепло- та електропостачання
Ключові слова:
гомогенна кристалізація, частка твердої фази, критичний розмір, пересичення розчину
Анотація
Розроблена термодинамічна модель процесу гомогенної кристалізації з розчинів, яка дозволяє усунути протиріччя, що витікають з рівняння Оствальда – Фройндліха. Наведені результати показують, що це рівняння може бути застосовано не в усьому діапазоні розміру часток твердої фази, а тільки в обмеженій області r0 < r < ¥. В області 0 < r < r0 процес фазового переходу при гомогенній кристалізації з розчинів описується зовсім іншим рівнянням.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Опубліковано
2014-05-20
Як цитувати
Третьяков, О. В. (2014). Теоретичні основи підвищення рівня екологічної безпеки об’єктів тепло- та електропостачання. Людина та довкілля. Проблеми неоекології, (1-2(21), 115-122. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/890
Розділ
Антропогенний вплив на природне середовище
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).