Якісна питна вода запорука екологічної безпеки регіону

  • Р. В. Пономаренко Національний університет цивільного захисту України
  • Ю. В. Буц Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
Ключові слова: поверхневі джерела, антропогенне навантаження, забруднення, технічні рішення, питна вода

Анотація

Проведено ретроспективний аналіз показників якості води поверхневого джерела водопостачання, встановлено причини погіршення її якості та розроблено рекомендацій щодо підвищення ефективності використання технічних рішень підготовки питної води для населення.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Р. В. Пономаренко, Національний університет цивільного захисту України
канд. техн. наук
Ю. В. Буц, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
канд. геогр. наук., доц.
Опубліковано
2014-05-20
Як цитувати
Пономаренко, Р. В., & Буц, Ю. В. (2014). Якісна питна вода запорука екологічної безпеки регіону. Людина та довкілля. Проблеми неоекології, (1-2(21), 112-114. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/889
Номер
№ 1-2(21) (2014): Людина та довкілля. Проблеми неоекології
Розділ
Антропогенний вплив на природне середовище

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).