Методичні основи дослідження рекреаційного потенціалу полонин Українських Карпат
Ключові слова:
рекреаційний потенціал, рекреаційне природокористування, оцінка придатності, природний територіальний комплекс, полонина, Українські Карпати
Анотація
Розглянуто методичні підходи до оцінки рекреаційного потенціалу території полонин Українських Карпат. Запропоновано оцінювання з урахуванням комплексного аналізу придатності гірських природних територіальних комплексів для окремих видів туризму, врахування соціально-економічного та культурного аспектів та екологічної безпеки території. Методика передбачає застосування бальної системи оцінки придатності ландшафтних комплексів з виділенням визначальних та другорядних чинників, від яких залежить можливість використання полонин для рекреаційної діяльності. Соціально-економічна складова рекреаційного потенціалу повинна враховувати важливість розміщення туристів та можливість збуту продуктів тваринництва. Екологічна безпека стосується досліджень антропогенного впливу на полонини та визначення рекреаційної ємності територій.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Посилання
1. Арманд Д. Л. Бальные шкалы в географии / Д. Л. Арманд. // Известия АН СССР. Серия географическая.– 1973.– Вып.2 – С. 11 – 24.
2. Арманд Д. Л. Наука о ландшафте / Д. Л. Арманд.– М: Мысль, 1975. – 288с.
3. Бейдик О. О. Рекреаційно-туристські ресурси України: мето-дологія та методика аналізу, термінологія, районування./ О. О. Бейдик. – К.: КНУ, 2001. – 397 с.
4. Генсирук С. А. Рекреационное использование лесов / С. А. Генсирук М. С. Нижник, Р. Р. Возняк/. – К. : Урожай, 1987. – 246 с.
5. Клапчук В. М. Проблеми полонинського господарства Гуцульщини в другій половині 19ст – першій третині 20ст./ В. Клапчук. // Наукові записки. Серія «Історичні науки».– Вип.14.– с.120 – 133.
6. Кузик С. П. Географія туризму : навчальний посібник / С. П. Кузик. – К.: Знання, 2011. – 271 с.
7. Лаврук М. Географія полонинського господарства Гуцульщини на поч. ХХІ ст./ М. Лаврук. // Вісник Львівського університету. Серія географічна. Вип.39 – Львів, Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2011. – С.218–231
8. Мироненко Н. С., Твердохлебов И. Т. Рекреационнаягеография / Н. С. Мироненко, И. Т. Твердохлєбов. – М.: МГУ, 1981. – 208с.
9. Рожко І.М. Передумови та перспективи розвитку туризму у межах карпатського високогір'я Гуцульщини / І. М. Рожко, Б. В. Сенчина, М. Й. Швець // Тези доп. наук.-прак. конф. «Екологічні передумови розвитку рекреації на Гуцульщині». – Яремче, 1996. – С. 78–80.
10. Середін В. І. Ліс – база відпочинку / В. І. Середін, В. І. Парпан. – Ужгород : Карпати, 1988. – 70 с.
11. Фоменко Н. В. Рекреаційні ресурси та курортологія: навчальний посібник / Н. В. Фоменко .– К: Центр навчальної літератури, 2007.– 312с.
12. Шаблій О. І. Основи загальної суспільної географії / О. І. Шаблій. – Львів, Вид. центр ЛНУ, 2003. – 444 с.
13. Gudowski J. (red.). Pasterstwona Huculszczyznie. Gospodarka – Kultura -Obyczaj. – VicusStudiaAgraria, N 2. -Warszawa: Wyd-woAkademickie «Dialog», 2001.– 270s.
2. Арманд Д. Л. Наука о ландшафте / Д. Л. Арманд.– М: Мысль, 1975. – 288с.
3. Бейдик О. О. Рекреаційно-туристські ресурси України: мето-дологія та методика аналізу, термінологія, районування./ О. О. Бейдик. – К.: КНУ, 2001. – 397 с.
4. Генсирук С. А. Рекреационное использование лесов / С. А. Генсирук М. С. Нижник, Р. Р. Возняк/. – К. : Урожай, 1987. – 246 с.
5. Клапчук В. М. Проблеми полонинського господарства Гуцульщини в другій половині 19ст – першій третині 20ст./ В. Клапчук. // Наукові записки. Серія «Історичні науки».– Вип.14.– с.120 – 133.
6. Кузик С. П. Географія туризму : навчальний посібник / С. П. Кузик. – К.: Знання, 2011. – 271 с.
7. Лаврук М. Географія полонинського господарства Гуцульщини на поч. ХХІ ст./ М. Лаврук. // Вісник Львівського університету. Серія географічна. Вип.39 – Львів, Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2011. – С.218–231
8. Мироненко Н. С., Твердохлебов И. Т. Рекреационнаягеография / Н. С. Мироненко, И. Т. Твердохлєбов. – М.: МГУ, 1981. – 208с.
9. Рожко І.М. Передумови та перспективи розвитку туризму у межах карпатського високогір'я Гуцульщини / І. М. Рожко, Б. В. Сенчина, М. Й. Швець // Тези доп. наук.-прак. конф. «Екологічні передумови розвитку рекреації на Гуцульщині». – Яремче, 1996. – С. 78–80.
10. Середін В. І. Ліс – база відпочинку / В. І. Середін, В. І. Парпан. – Ужгород : Карпати, 1988. – 70 с.
11. Фоменко Н. В. Рекреаційні ресурси та курортологія: навчальний посібник / Н. В. Фоменко .– К: Центр навчальної літератури, 2007.– 312с.
12. Шаблій О. І. Основи загальної суспільної географії / О. І. Шаблій. – Львів, Вид. центр ЛНУ, 2003. – 444 с.
13. Gudowski J. (red.). Pasterstwona Huculszczyznie. Gospodarka – Kultura -Obyczaj. – VicusStudiaAgraria, N 2. -Warszawa: Wyd-woAkademickie «Dialog», 2001.– 270s.
Як цитувати
Рожко, І. М., & Зюзін, С. Ю. (1). Методичні основи дослідження рекреаційного потенціалу полонин Українських Карпат. Людина та довкілля. Проблеми неоекології, (3-4(24), 61-65. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/5556
Розділ
Сучасні географічні та екологічні дослідження компонентів довкілля
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
