Комплексний підхід до проблеми утилізації відпрацьованих автомобільних фільтрів

  • О. М. Ганошенко Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка
  • Ю. С. Голік Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка
  • Г. А. Колтунов ПАТ «НДІ емальхіммаш і НТ КОЛАН»
Ключові слова: антропогенне забруднення, небезпечні відходи, відпрацьовані масляні автомобільні фільтри, утилізація, схема очистки газових викидів

Анотація

Розглянута проблема утворення відходів автотранспорту, запропонований комплексний підхід: збір; транспортування; утилізація та (або) рециклінг відпрацьованих автомобільних масляних фільтрів.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Ю. С. Голік, Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка
канд. техн. наук
Як цитувати
Ганошенко, О. М., Голік, Ю. С., & Колтунов, Г. А. (1). Комплексний підхід до проблеми утилізації відпрацьованих автомобільних фільтрів. Людина та довкілля. Проблеми неоекології, (3-4(22), 112-118. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/1153
Номер
№ 3-4(22) (2014): Людина та довкілля. Проблеми неоекології
Розділ
Антропогенний вплив на природне середовище

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).