Biological consequences of Kuyalnik estuary filling with marine water from Odessa
Abstract
One of the main reasons for the necessity of our study was the fact that previous researchers used only model experiments on the impact of dilution of sulfuric mud on seawater and did not take into account in their conclusions the fundamental foundations of the functioning of ecosystems, such as the cyclicity of the salt and hydrological balance and the cyclic functioning of biocenosis in Ecosystem of the estuarine complex.Purpose. Revealing of real biological consequences of the Kuyalnik Estuary filling with big amounts of marine water in 2014-2016. Methods. Standard methods of hydrological, hydrochemical, hydrobiological and microbiological studies. Results. Based on the comprehensive studies the analysis of dynamics of the Kuyalnik Estuary ecosystem’s main physicochemical and hydrobiological characteristics has been performed, first of all of species composition, abundance and biomass of phytoplankton, bacterioplankton, zooplankton and concentrations of photosynthetic pigments. It has been shown that the studied biological characteristics have seasonal variations, the main reasons of which are changes in temperature and mineral content of the estuarine water, as well as the cases of gypsum sedimentation observed in summer of 2015 and 2016. Conclusions. Feeding of marine water did not achieve the expected result of stable estuarine water freshening, but worsened the situation with the unique biocoenosis. The current methodology of the estuary refilling with marine water causes negative consequences, which aggravate with each next feeding of marine water into the estuary and will accrue and entail the irreversible processes and complete degradation of the estuary’s ecosystem. We propose to focus on the restoration of the freshwater flow of the Big Kuyalnik River and the search for other engineering solutions.
Downloads
References
Адабовский, В. В., Большаков, В. Н., Гопченко, Е. Д. Актуальные проблемы лиманов северо-западного Причерноморья . Отв. ред.: Ю. С. Тучковенко, Е. Д. Гопченко ; Одесский гос. экологический ун-т . Одесса: ТЭС, 2012 . 223 с.
Водний режим та гідроекологічні характеристики Куяльницького лиману: Монографія / За ред..Н. С. Лободи, Є. Д. Гопченка. Одеса : ТЕС, 2016. 332 с.
Эннан, А. А., Шихалеев, И. И., Шихалеева, Г. Н. , Адобовский, В. В., Кирюшкина, А. Н. Причины и последствия деградации Куяльницкого лимана (северо-западное Причерноморье, Украина) . Вісн. Одес. нац. ун-ту. Хімія. 2014. 19, вип. 3. С. 60-69.
Острів Зміїний: екосистема прибережних вод : монографія. В. А. Сминтина, В.І. Медінець, І.О. Сучков та інші; відп. ред.: В.І. Медінець ; Одес. Нац.. ун-т ім. І.І. Мечникова. Одеса: Астропринт, 2009. XII, 228 с., [10] арк. іл. – (Науковий проект «Острів Зміїний» / керівник проекту В.А. Сминтина).
ДСТУ ISO 5667-4:2003. Відбирання проб. Частина 4. Настанови щодо відбирання проб із природних та штучних озер (ISO 5667-4:1987, IDT). Київ: Держспоживстандарт України. 2004. 7 с.
ДСТУ ISO 5667-6:2003. Відбирання проб. Частина 6. Настанови щодо відбирання проб води з річок та інших водотоків (ISO 5667-6:1990, IDT). Київ: Держспоживстандарт України. 2002. 10 с.
Algaebase: Listing the World's Algae. URL: http://www.algaebase.org/index.lasso
Программа для первичной математической обработки гидробиологических проб “TRITON”. Свид. Гос. регистр. ПА № 3322, 15.08.2000 г
Руководство по методам биологического анализа морской воды и донных отложений / Под ред. А. В. Цыбань. Л.: Гидрометеоиздат, 1980. 190 с.
UNESCO, 1969, Determinations of photosynthetic pigments in seawater, Rep. SCOR/UNESCO WG 17, UNESCO Monogr. Oceanogr. Methodol., 1, Paris. 69 P.
Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод / О.М. Арсан, О.А. Давидов, Т.М. Дьяченко та ін.; під. ред. В.Д. Романенка. – НАН України. Ін-т гідробіології. К.: ЛОГОС, 2006. 408 с.
Макаров, Ю.Н., Лисовская, В.И. Артемия Куяльницкого лимана как кормовой объект для развития морехозяйства в северо-западной части Черного моря. 2-я Всесоюз. конф. по биологии шельфа. – Киев, 1978. Ч. 2. С. 72-73.
Снигирев, С.М., Мединец, В.И., Черкез. Е.А Исследование состояния Artemia salina (L.) в Куяльницком лимане в 2015 г. / Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Природно-ресурсний потенціал Куяльніцкого та Хаджибейського лиманів, території міжлимання: сучасний стан, перспективи розвитку»; ОДЕКУ; УКРМЕПА – Одеса: ТЕС, 2015. С. 110-112.
Разумов, А.С. Прямой метод учета бактерий в воде. Сравнение его с методом Коха. Микробиология. 1932. Т.1, № 2. С.131-146.
Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод/Арсен О.М., та ін.; під ред. В. Д.Романенка. – К.:ЛОГОС, 2006. 408 с.
Герасимюк, В.П., Шихалеева, Г.Н., Эннан , А.А. Современное видовое разнообразие альгофлоры Куяльницкого лимана и сопредельных водоемов . Журн. Альгология. 2011. №2. C. 226-240.
Северо–западная часть Черного моря: биология и экология / Ю. П. Зайцев, Б. Г. Александров, Г. Г. Миничева и др. Киев: Наукова думка, 2006. С.410-411, С.557-576.
Масюк, Н. П. Флора водоростей України. Том 11. Зелені водорості. Вип.1. Фітомонади (Phytomonadina). Загальна характеристика. Част. 1. К., 2010. 314 с.
Oren, А. A hundred years of Dunaliella research: 1905-2005. Saline Syst., 2005, vol. 1, pp. 1-14. doi:10.1186/1746-1448-1-2
Kovalova, N.V., Medinets, V.I. Results of phytoplankton pigments studiers in the Zmiinyi island coastal waters in the Black Sea, 2004-2012. Вісник Одеського національного універсиетту імені І.І. Мечникова, 2014, Т.19, вип.3. С. 44-59.
Roy, S., Llewellyn, С., Skarstad, E., Johnsen ,G. Phytoplankton Pigments: Characterization, Chemotaxonomy and Applications in Oceanography. – Cambridge: Published by Cambridge University Press. Scientific Committee on Oceanic Research (SCOR), 2011. P. 845.
Johnsen, G., Volent, Z., Tangen, K. and Sakshaug , E. Time series of harmful and benign phytoplankton blooms in northwest European waters using the Seawatch buoy system. In Monitoring Algal Blooms: New Techniques for Detecting Large-Scale Environmental Change, ed. M. Kahru and C. W. Brown. New York: Springer, 1997. P. 15 – 43.
Шадрин, Н.В., Миходюк ,О.С., Найданова, О.Г. и др. Донные цианобактерии гиперсоленых озер Крыма . Микроводоросли Черного моря: проблемы сохранения биоразнообразия и биотехнологического использования. – Севастополь: Экоси-Гидрофизика, 2008. С. 100-112.
Vollenweider, R.A., Kerekes, J. Eutrophication of waters. Monitoring, assessment and control. OECD Cooperative programme on monitoring of inland waters (Eutrophication control), Environment Directorate, OECD, Paris. 1982, 154 pp.
Черкез, Є.А., Кадурін ,В.М., Світличний, С.В. Історична реконструкція екологічного стану Куяльницького лиману за результатами мінералогічних досліджень донних відкладень. Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування: освіта – наука – виробництво – 2017 : зб. тез доповідей XX Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 10-річчю створення екологічного факультету (Харків, 19-22 квітня 2017 року). – Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2017. C. 219-220
Макаров, Ю.Н. Лисовская, В.И. Артемия Куяльницкого лимана как кормовой объект для развития морехозяйства в северо-западной части Черного моря. 2-я Всесоюз. конф. по биологии шельфа. Киев, 1978. Ч. 2. – С. 72-73.
Снигирев, С.М. Мединец, В. И., Черкез, Е. А. Исследование состояния artemia salina (L.) в Куяльниц-ком лимане. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Природно-ресурсний потенціал Куяльніцкого та Хаджибейського лиманів, території міжлимання: сучасний стан, перспективи розвитку»; ОДЕКУ; УКРМЕПА – Одеса: ТЕС, 2015. С. 110-112
Макаров, Ю.Н. Распределение и динамика численности Artemia salina (L.) в Куяльницком лимане Гидробиол. журн., 1984. Т.20. Вып. 3. С. 17-23.
Ануфриева, Е.В. Ракообразные гиперсоленых водоемов Крыма: фауна, экология, распространение. Диссертация на соискание учёной степени кандидата биологических наук. Севастополь: Институт биологии южных море им. А. О. Ковалевского, 2014. – 175 с. (на правах рукописи).
Голуб, М.А. Популияция Artemia salina (L.) в озере Саки в 2010 году. – Материалы конференции «Озе-рные экосистемы: биологические процессы, антропогенная трансформация, качество воды». 2011, с. 102.
Романенко, В. И. Микробиологические процессы продукции и деструкции органического вещества во внутренних водоемах, Л., Наука, 1985, 294 с.
Романенко, С.И., Кузнецов ,С.И. Микрофлора Сиваша некоторых соляных промыслов Крыма. Физиология водных микроорганизмов и их роль в круговороте органического вещества. Л.: Наука,1969, c. 8–13.
Белкина, Н. Ф. Роль донных отложений в процессах трансформации органического вещества и биогенных элементов в озерных экосистемах. Труды Карельского научного центра РАН, № 4. 2011. С. 35–41.
Буторин, А.Н. Активность микрофлоры на границе воды и донных отложений// Взаимодействие между водой и седиментами в озерах и водохранилищах.- Л.: Наука, 1984.- С. 248-253.
Добрынин, Э.Г. Микробиологические процессы круговорота органического вещества в гипергалин-ных водоемах/автореферат дисс. к.б.н. по ВАК 03.00.07. Борок. – 1984. – 24 с.
Рубенчик, Л.И. Микроорганизмы и микробиальные процессы в соляных водоемах Украины.— К.: Изд-во АН УССР. – 1948.— 156 с.
Исаченко ,Б.Л. Микробиологические исследования над грязевыми озерами . Избр.тр., Т.2. М-Л., Изд. АН СССР. 1951. С. 26-142.
Заика, В. Е. О трофическом статусе пелагических экосистем в разных регионах Черного моря . Мор-ской экологический журнал, №1, Т.II, 2003. – С. 5-11.
Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями. В.Д. Романенко, В.М. Жукинський, О.П. Оксіюк, та ін., К.: СИМВОЛ-Т, 1998. 28 с.
Authors reserve the right of attribution for the submitted manuscript, while transferring to the Journal the right to publish the article under the Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0). This license allows free distribution of the published work under the condition of proper attribution of the original authors and the initial publication source (i.e. the Journal)
Authors have the right to enter into separate agreements for additional non-exclusive distribution of the work in the form it was published in the Journal (such as publishing the article on the institutional website or as a part of a monograph), provided the original publication in this Journal is properly referenced
The Journal allows and encourages online publication of the manuscripts (such as on personal web pages), even when such a manuscript is still under editorial consideration, since it allows for a productive scientific discussion and better citation dynamics (see The Effect of Open Access).
