Просторова організація сільського господарства як основа адміністративно-територіального устрою на засадах сталого розвитку
Анотація
Мета. Можливість використання даних з динаміки агроекосистем при конструюванні адміністративно-територіальних утворень (на прикладі Черкаської області), можливість науково коректного «вписання» виробничої спеціалізації окремих господарств у відповідні агроландшафти, а надалі, на цій основі обґрунтування адміністративно-територіального устрою.
Методи. Картографічний, порівняльно-географічний, статистичний.
Результати. Аналіз розподілу підприємств по території Черкаської області підтверджує відповідність (або невідповідність) головним природним та господарським закономірностям. На місці колишніх 5-го лісостепового і 3-го степового (2014) вздовж південного кордону області сформувався 1-й степовий (2024) сільськогосподарський район з ознаками більш яскравої зональної спеціалізації (культури та галузі, адаптовані до посушливого клімату). За 10 років кількість фермерських господарств зросла майже вшестеро, що пов’язане, по-перше, з активізацією впровадження земельної реформи і, по-друге, з посиленням тенденції «вписання» агроекосистем у природні ландшафти. Незважаючи на панування традиційних технологій в головних зональних галузях спеціалізації, помітна кількість фермерських господарств (близько 30%) за 10 років (2014-2024 р.р.) відреагувала на зміни клімату поступовим введенням у сівозміни покривних культур, які зберігають вологу у ґрунті. Так, більша частина господарств з зерновою спеціалізацією «прив’язана» до плакорних пласких місцевостей центральної частини області. Придніпровські райони області розвивають спеціалізацію з орієнтацією на споживача (м. Черкаси) і на значні ресурси зрошення – овочі відкритого ґрунту, молочно-м’ясне скотарство, птахівництво. Лише в західних районах Уманського «куща» розвивається найбільш комплексна рослинницько-тваринницька спеціалізація, що пояснюється певною автономністю цієї території. На підставі виділення виробничих типів, а також з урахуванням ландшафтного різноманіття здійснений аналіз сільськогосподарських районів в їх «прив’язці» до конкретних ландшафтів.
Висновки. Порівняно з 2014 роком суттєво змінилась конфігурація сільськогосподарських районів, на яку докорінно вплинула зміна клімату. Для Черкаської області головними районоутворюючими осередками залишаються ядра агроекосистем, які знаходяться в середині сучасних 4-х адміністративних районів (Золотоніського, Черкаського, Звенигородського та Уманського). Більш точне визначення їхньої локації, і, головно, периферії агроекосистем з наступним уточненням кордонів, вимагатиме проведення додаткових досліджень, як з залученням спеціальної статистики, так і експедиційних даних.
Завантаження
Посилання
Sonko, S. P., & Zozulia, I. O. (2024). Ecologically balanced agroecosystems – a guarantee of sustaina-ble development. Man and Environment. Issues of neoecology. (41), 57–69. https://doi.org/10.26565/1992-4224-2024-41-04 (in Ukrainian)
Khvesyk, M., & Bystriakov, I. (2012). A paradigmatic view of the concept of sustainable development of Ukraine. Economy of Ukraine, (6), 4–12. (in Ukrainian)
Sozinov, O. O., Sonko, S. P. (2006). Agroecosystem. In A. V. Tolstokhov (Ed.). Ecological Encyclopedia (Vol. 1, p. 14). Kyiv: Center for Environmental Education and Information LLC. (in Ukrainian)
Prymak I. D. and Hamaliy I. P. (Eds.) (2024). Agroclimatology. Vinnytsia: TVORY LLC. (in Ukrainian)
Berezhnyak, E. M., Naumovska, O. I., & Berezhnyak, M. F. (2022). Degradation processes in Ukrainian soils and their negative impact on the environment. Biological Systems: Theory and Innovation, 13(3–4), 96–109. (in Ukrainian)
Lanovenko, O. G., Ostapishina, O. O. (2013). Stable (sustainable) development. Dictionary-reference book on ecology. Kherson: PP Vyshemirsky V. S. Retrieved from https://web.archive.org/web/20180619190047/http:/ekhsuir.kspu.edu/bitstream/123456789/1563/1/%D0%A1%D0%9B%D0%9E%D0%92%D0%9D%D0%98%D0%9A%20%E2%80%93%20%D0%94%D0%9E%D0%92%D0%86%D0%94%D0%9D%D0%98%D0%9A.pdf (in Ukrainian)
Gorshkov, V., & Makarieva, A. (2018). Time in life, technology and physics. https://doi.org/10.13140/RG.2.2.35964.59528
Makarov, G. (2022). The ethnic factor in reforming the administrative-territorial structure: the experi-ence of European democratic states. Aspects of Public Administration, 10(5), 54–61. https://doi.org/10.15421/152235 (in Ukrainian)
Sonko, S. P., Maksymenko, N. V., Vasylenko, O. V., Hurskyi, I. M., Shyian, D. V., & Zozulia, I. O. (2022). The concept of agroecosystems as a theoretical basis for environmentally tolerant nature man-agement. Man and Environment. Issues of Neoecology. (37), 71–81. https://doi.org/10.26565/1992-4224-2022-37-07 (in Ukrainian)
Maksymenko, N. V. (2017). Landscape and ecological planning: theory and practice: monograph. Kharkiv. (in Ukrainian)
Golubtsov, O. G. (2021). Landscape planning: basic provisions and experience of implementation in Ukraine. Ukrainian Geographical Journal, 1(113), 63–72. https://doi.org/10.15407/ugz2021.01.063 (in Ukrainian)
Demianuk, O. S., Gumenyuk, I. I., Levishko, A. S., Vakulenko, S. O., & Poltava, O. P. (2022). Ecological aspects of forming sustainable food systems. Balanced nature management, (4). 119–128. https://doi.org/10.33730/2310-4678.4.2022 (in Ukrainian)
Soloviy, I., & Kuleshnyk, T. (2021). Comprehensive evaluation of ecosystem services in forest-agricultural landscape. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, (22), 209-216. https://doi.org/https://doi.org/10.15421/412119 (in Ukrainian)
Shvorak, A., & Filiuk,D. (2021). The impact of ecosystem services on the intensification of agricultural production. Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University. 1(25), 37–51. https://doi.org/10.29038/2786-4618-2021-01-37-51 (in Ukrainian)
Snizhko, S., Ryabchenko, O., & Tripolska, G. (2021). Technology needs assessment for climate change adaptation preparing a technology action plan. Retrieved from https://unfccc.int/ttclear/TNA/UKR-TAP-TAP_Adaptation_2021.pdf
Pistun, M. D., Gutsal, V. O., Provotar N. I. (1997). Geography of agro-industrial complexes. Kyiv: Lybid, (in Ukrainian)
AnyFoodAnyFeed Retrieved from http://www.anyfoodanyfeed.com
Piotrowska, I. (2025). Geography as a Compass for Understanding the World. In: Piróg, D., Świętek, A. (eds) Future-Ready Geography. Key Challenges in Geography. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-031-81268-2_1
Martyn, A. G., Osypchuk, S. O., & Chumachenko, O. M. (2015). Natural and agricultural zoning of Ukraine: monograph. Kyiv: CP “Komprint”. (in Ukrainian)
Zozulia, I. (2024). Geographical features of agriculture in the Cherkasy region in the context of climate change. Problems of continuous geographical education and cartography, (40). 68–79. https://doi.org/10.26565/2075-1893-2024-40-08 (in Ukrainian)
Polyovyi, A. M. (2017). Formation and functioning of the agroecosystem. Odesa. (in Ukrainian)
Chimi, P. M., Fobane J.L... & Mala, A.W. (2025). A bibliometric analysis of agroecological practices: trends, impacts, and future directions. Environmental Systems Research. Preprint. https://doi.org/10.21203/rs.3.rs-4861038/v1
Report on the development of a regional eco-network scheme for the Cherkasy region. (2014). De-partment of Ecology and Natural Resources of the Cherkasy Regional State Administration. Cherkasy. (in Ukrainian)
Orlov, O. (2023). Cover crops: advantages and features of effective use. Proposal. Retrieved from https://propozitsiya.com/ua/pokryvni-kultury-perevagy-ta-osoblyvosti-efektyvnogo-vykorystannya (in Ukrainian)
Filatov, V. (2024). Siderates as a way of survival. Farming systems "ROOT VS. IRON". Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=gBGZ8yS8DWw (in Ukrainian)
Karatyeeva, O. I., Koval, O. A., & Groza, V. I. (2018). Technology for processing household and agri-cultural waste. Mykolaiv: MNAU. (in Ukrainian)
What is the difference between varieties and hybrids? (2025). Lucky Seed. Retrieved from https://luckyseed.ua/ua/articles/chem-otlichayutsya-sorta-ot-gibridov (in Ukrainian)
Sonko, S. P. (2018). Agricultural zoning of the Kharkiv region: geographical problem – ecological con-sequences. Journal of Geology, Geography and Geoecology, 26(1), 165-175. https//doi.org/10.15421/111818 (in Ukrainian)
Adamenko, T. (2019). Climate change and agriculture in Ukraine: what farmers need to know. German-Ukrainian Agricultural Policy Dialogue. Retrieved from https://www.apd-ukraine.de/fileadmin/user_upload/Hanbuecher/Zmina_klimatu_v_Ukrajini_web3.pdf (in Ukrainian)
Hnatiuk, O. M., & Melnychuk, A. L. (2020). Territorial patterns of changes in the administrative struc-ture of Ukraine. Ukrainian Geographical Journal, (3.), 46 – 55. https://doi.org/10.15407/ugz2020.03.046 (in Ukrainian)
Zozulia, I. O. (2024). Changes in the specialization of agriculture in the Cherkasy region over 10 years. Man and Environment. Issues of Neoecology, (42). 147–160. https://doi.org/10.26565/1992-4224-2024-42-10 (in Ukrainian)
Авторське право (c) 2025 Sonko S. P., Hnatiuk N. О., Voievoda V. О.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
