Джерела та дослідження з історії навчання іноземців у Німеччині. Критичні зауваження щодо ключових питань

  • H.R. Peter Університет імені Мартіна Лютера міст Галле і Віттенберг https://orcid.org/0000-0001-9331-7290
Ключові слова: Німеччина, німецькі університети, іноземні студенти, академічне співтовариство

Анотація

Стаття присвячена аналізу джерел і літератури з історії навчання іноземних студентів у вищих навчальних закладах Німеччини. Метою статті є виявлення найбільш значущих аспектів цієї проблематики, що своєю чергою дозволить намітити контури подальших досліджень у рамках університетської історії. Відзначається, що тема навчання іноземних студентів в Німеччині, займає важливе місце в політичному дискурсі цієї країни. Незважаючи на це, досліджувана проблематика не знайшла достатнього висвітлення в науковій літературі. Окрема увага приділяється дискусії останньої третини XIX ст. в Німеччині щодо надмірної кількості іноземних студентів в німецьких вищих навчальних закладах. Виникнення цієї дискусії, що отримала назву «akademische Ausländerfrage», було пов’язане з «кризою переповненості» іноземними студентами технічних вищих навчальних закладів і медичних факультетів німецьких університетів. Відзначається, що центральне місце в дискусії займали дві проблеми. Перш за все, звертається увага на націоналістичні та антисемітські групи, які виступали категорично проти великої кількості євреїв зі Східної Європи серед студентів німецьких вищих навчальних закладів. Крім того, в якості «небажаних іноземців» часто розглядалися польські та російські студенти. Таким чином, дискредитації зазнав принцип інтернаціональності університетів, який був основоположним для академічної спільноти Європи. Своєю чергою відзначається, що німецькі університети активно протестували проти втручання держави в їх внутрішні справи й автономію загалом. Зокрема німецькі університети виступали категорично проти будь-яких обмежень для іноземних студентів в отриманні ними університетської освіти. Разом із тим університети були зацікавлені в обмеженні кількості студентів, які не мали достатньої підготовки і мотивації. Робиться висновок, що державна політика щодо іноземних студентів однаково протистояла і враховувала позицію німецьких університетів.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Von Brocke B. (Ed.) Das „System Althoff“ in historischer Perspektive. Hildesheim 1991/

Vom Bruch R. Weltpolitik als Kulturmission. Auswärtige Kulturpolitik und Bildungsbürgertum in Deutschland am Vorabend des Ersten Weltkrieges. Paderborn 1982.

Doeberl M. (Ed.) Das akademische Deutschland. Bd. III: Die deutschen Hochschulen in ihren Beziehungen zur Gegenwartskultur. Berlin, 1930.

Düwell K. Deutschlands auswärtige Kulturpolitik 1918 – 1932. Grundlinien und Dokumente. Köln 1976.

Düwell, K. Der Einfluss des deutschen technischen Schul- und Hochschulwesens auf das Ausland (1870-1930) / Zeitschrift für Kulturaustausch. No 31 (1981). - S.80-95.

Kloosterhuis J. Friedliche Imperialisten. Deutsche Auslandsvereine und auswärtige Kulturpolitik 1906 – 1918. T. 1 u. 2. Frankfurt/Main 1994.

Müller G. Carl Heinrich Becker: Internationale Wissenschaft und nationale Bildung. Ausgewählte Schriften. Köln 1997.

Müller G. Weltpolitische Bildung und akademische Reform. Carl Heinrich Beckers Wissenschafts- und Hochschulpolitik 1908 – 1930. Köln 1991.

Drewek P. „Die ungastliche deutsche Universität”. Ausländische Studenten an deutschen Hochschulen 1890-1930 / Jahrbuch für historische Bildungsforschung. No 5 (1999). - S.197-224.

Drewek P. Limits of Educational Internationalism: Foreign Students at German Universities Between 1890 and 1930 / Bulletin of the German Historical Institute. No 27 (2000).

Laitenberger V. Der DAAD von seinen Anfängen bis 1945 / P. Alter (Ed.) // Der DAAD in der Zeit. Geschichte, Gegenwart und zukünftige Aufgaben. Bonn 2000. - S.21-48.

Peter H.R. (Ed.) "Schorrer, Verschwörer, Bombenwerfer?" Studenten aus dem Russischen Reich an deutschen Hochschulen vor dem 1. Weltkrieg. Frankfurt/ Main 2001.

Peter H.R., Tikhonov N. (Ed.) Universitäten als Brücken in Europa. Studien zur Geschichte der studentischen Migration [Les universités: des ponts à travers l'Europe. Etudes sur l'histoire des migrations étudiantes]. Frankfurt/Main 2003.

Remme K. Das Studium der Ausländer und die Bewertung der ausländischen Zeugnisse. Berlin 1932.

Schairer R. Die Studenten im internationalen Kulturleben. Beiträge zur Frage des Studiums in fremdem Lande. Münster 1927.

Schairer R. Ausländische Studenten an deutschen Hochschulen / M. Doeberl (Ed.) // Das akademische Deutschland, Bd. III. - S.523-541.

Scurla H. Umfang und Richtung der zwischenstaatlichen Studentenwanderung. Phil D. Leipzig 1933.

Plaschka R. G. Mack K. (Ed.) Wegenetze Europäischen Geistes. Wissenschaftszentren und geistige Wechselbeziehungen zwischen Mittel- und Südosteuropa vom Ende des 18. Jahrhunderts bis zum Ersten Weltkrieg. München 1983.

Plaschka R. G. Mack K. (Ed.) Wegenetze Europäischen Geistes II. Universitäten und Studenten. Die Bedeutung studentischer Migrationen in Mittel- und Südosteuropa vom 18. bis zum 20. Jahrhundert. München 1987.

Опубліковано
2019-12-10
Як цитувати
Peter, H. (2019). Джерела та дослідження з історії навчання іноземців у Німеччині. Критичні зауваження щодо ключових питань. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія», (55), 30-47. https://doi.org/10.26565/2220-7929-2019-55-03