Використання методики екологічного сліду у конструктивно-географічному дослідженні

  • N. V. Gryshchenko Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Ключові слова: екологічний слід, біологічна ємність, прийняття рішень, регіон, Україна

Анотація

У статті визначено аспекти використання методики екологічного сліду у конструктивно-географічному дослідженні задля оцінювання навантаження на навколишнє середовище в регіонах України. Проаналізовано, яким чином методологія враховує комплексність впливів на навколишнє середовище, які просторові властивості можуть бути визначені, а також яким чином екологічний слід може бути використаний у процесі прийняття рішень.

Дослідження складається з трьох етапів: 1) аналіз переваг та недоліків використання методології екологічного сліду; 2) розрахунок величин екологічного сліду та біологічної ємності території регіонів у 2000-2012 рр. та визначення тенденцій; 3) аналіз корисності методології для прийняття рішень.

У результаті, було визначено величини екологічного сліду та біологічної ємності для жителів українських регіонів, тренди зміни цих величин та обмеження щодо використання методики.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

N. V. Gryshchenko, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
магістр

Посилання

1. Science Direct. Available at : www.sciencedirect.com
2. Wackernagel, M., Rees, W. (1998). Our Ecological Footprint: Reducing Human Impact on the Earth. New Society Publishers, 176.
3. Lin, D., Wackernagel, M., Galli, A., Kelly, R. (2015). Ecological Footprint: Informative and evolving – A response to van den Bergh and Grazi (2014). Ecological Indicators, 58, 464-468. doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.ecolind.2015.05.001
4. Van den Bergh, J. C. J. M., Verbruggen, H. (1999). Spatial sustainability, trade and indicators: an evaluation of the ‘ecological footprint’. Ecological Economics, 29(1), 61-72. doi: http://dx.doi.org/10.1016/S0921-8009(99)00032-4
5. Van den Bergh, J. C. J. M., Grazi, F. (2015). Reply to the first systematic response by the Global Footprint Network to criticism: A real debate finally? Ecological Indicators, 58, 458-463. doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.ecolind.2015.05.007
6. Galli, A. (2015). On the rationale and policy usefulness of Ecological Footprint Accounting: The case of Morocco. Environmental Science & Policy, 48, 210-224. doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.envsci.2015.01.008
7. Lambrechts, W., Mulà, I., Ceulemans, K., Molderez, I., Gaeremynck, V. (2013). The integration of competences for sustainable development in higher education: an analysis of bachelor programs in management. Journal of Cleaner Production, 48, 65-73. doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.jclepro.2011.12.034
8. Gryshchenko, N.V. (2014). Environmental management education: international traditions and Ukrainian experience. Problems of Continuous Geographical Education and Cartography, 20, 148–153.
9. Loiseau, E., Junqua, G., Roux, P., Bellon-Maurel, V. (2012). Environmental assessment of a territory: An overview of existing tools and methods. Journal of Environmental Management, 112(0), 213-225. doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.jenvman.2012.07.024
10. Gryshchenko, N. V. (2014). Otsínyuvannya vídnosin lyudini í navkolishn'ogo seredovishcha v Ukraí̈ní kríz' prizmu yekologíchnogo slídu [Human-environmental relationship in Ukraine through the prism of ecological footprint]. Ukrainian Geographical Journal, 2, 44-50. doi: http://dx.doi.org/10.15407/ugz2014.02.044
11. Grishchenko, N. V. (2014). Otsenka nagruzki na okruzhayushchuyu sredu v Ukraine na regional'nom urovne metodom ekologicheskogo futprinta [Environmental impact assessment in Ukraine at regional level using eco-logical footprint method]. Geopolitics and Ecodynamixs of Regions, 2 (10), 489-493.
12. The State Statistics Service of Ukraine. Available at : http://www.ukrstat.gov.ua
13. Derzhavna sluzhba Ukraí̈ni z pitan' geodezíí̈, kartografíí̈ ta kadastru [the State Service of Ukraine for Geodesy, Cartography and Cadastre]. Available at : http://land.gov.ua
14. Toth, G., Szigeti, C. (2016). The historical ecological footprint: From over-population to over-consumption. Ecological Indicators, 60, 283-291. doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.ecolind.2015.06.040
15. Van Vuuren, D. P., Smeets, E. M. W. (2000). Ecological footprints of Benin, Bhutan, Costa Rica and the Netherlands. Ecological Economics, 34(1), 115-130. doi: http://dx.doi.org/10.1016/S0921-8009(00)00155-5
16. Bakkes, J. A. (1994). An Overview of Environmental Indicators: State of the Art and Perspectives: Environmental Assessment Sub-Programme, UNEP/Earthprint, 72.
17. Gryshchenko, N.V. (2015). Constructive-geographical aspects of anthropogenic environmental impact assessment in Ukrainian regions in 2000-2012. "Economics for Ecology" - ISCS'2015. Proceeding of 21st International Scientific Conference. Sumy (Ukraine), 38-40.
18. Global Footprint Network. Country Trends: Ukraine 2015. Available at : http://www.footprintnetwork.org/en/index.php/GFN/page/trends/ukraine/
19. Niccolucci, V., Tiezzi, E., Pulselli, F. M., Capineri, C. (2012). Biocapacity vs Ecological Footprint of world regions: A geopolitical interpretation. Ecological Indicators, 16, 23-30. doi: http://dx.doi.org/10.1016/j.ecolind.2011.09.002
20. Intended Nationally-Determined Contribution (INDC) of Ukraine to a New Global Climate Agreement. Available at : http://www4.unfccc.int/submissions/INDC/Published%20Documents/Ukraine/1/150930_Ukraine_INDC.pdf
Опубліковано
2016-12-17
Цитовано
Як цитувати
Gryshchenko, N. V. (2016). Використання методики екологічного сліду у конструктивно-географічному дослідженні. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, cерія «Геологія. Географія. Екологія», (44), 166-171. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/7508