Оцінка надійності статистичної моделі для розробки сценарію можливих змін температури повітря у весняний сезон над територією Азербайджану

  • Сурхай Сафаров Національна авіаційна академія, АТ «Азербайджанські авіалінії» https://orcid.org/0009-0003-9330-5240
Ключові слова: Статистична модель, зміна клімату, кліматичний сценарій, весняна температура повітря, періодичність, фізико-географічні зони, адекватність моделі

Анотація

Це дослідження перевіряє статистичні оцінки середніх весняних температур в Азербайджані до 2022 року. Хоча точні довгострокові прогнози залишаються складними, аналіз метеорологічних даних за 1968–2022 роки демонструє, що статистичні методи ефективно фіксують регіональні тенденції весняної температури та забезпечують надійну основу для майбутніх кліматичних досліджень та розробки сценаріїв. Метою дослідження є розробка статистичної спектральної моделі, яка надійно ідентифікує кліматично-індуковані зміни метеорологічних елементів, зокрема температури повітря. Модель використовує оптимізовані аналітичні методи, адекватність яких перевіряється шляхом порівняння спостережуваних та розрахованих температурних рядів з використанням методів згладжування, тестів Шустера та кореляційного аналізу. Створення цієї моделі та її оптимальне застосування сприяє розвитку регіональних кліматичних моделей та сценаріїв, підвищуючи надійність прогнозованих кліматичних тенденцій. Методологія базується на аналізі довгострокових рядів температури повітря, класифікованих на періодичні та неперіодичні показники мінливості, останні корисні для вивчення майбутніх змін температури. Враховуючи нестаціонарний характер метеорологічних змінних, тенденції в довгострокових рядах розглядаються як надійні, але ряди спочатку необхідно перетворити на стаціонарні послідовності для аналізу за допомогою статистичних методів. Екстраполяція спостережуваних тенденцій на період понад кілька років є фізично ненадійною через природну мінливість; таким чином, лише антропогенні тенденції, пов'язані зі збільшенням CO₂, підходять для розробки кліматичних сценаріїв. Крім того, тривалість метеорологічних записів є критично важливою, оскільки класична кліматологія припускає стаціонарність, а точність оцінки покращується з довшими серіями спостережень. За допомогою статистичної спектральної моделі було розроблено новий сценарій зміни весняної температури для Азербайджану. Прогнози, перераховані з лінійних рівнянь тренду для 1968–2010 років, демонструють вищу точність порівняно з попередніми підходами, а оцінки після 2023 року можна розглядати як оновлені кліматичні сценарії, що підвищує надійність майбутніх оцінок. Також було складено п'ятирічну (2026–2030 роки) карту усереднених весняних температур для фізико-географічних зон країни. Загалом, модель пропонує надійну та науково обґрунтовану основу для майбутніх прогнозів весняної температури та ширших аналізів, пов'язаних з кліматом.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Сурхай Сафаров, Національна авіаційна академія, АТ «Азербайджанські авіалінії»

доктор географічних наук, професор кафедри «Аерокосмічний моніторинг навколишнього середовища»

Посилання

Angela, M. Z., Timothy, I. M., Nikku, M. (2013). An investigation of a super-Earth exoplanet with a greenhouse-gas atmosphere using a general circulation model. Icarus, 226 (2), 1743-1761. https://doi.org/10.1016/j.icarus.2012.12.019

Aurelien, R., Francis, W. Z., Jean, M. A., Philippe, N. (2017). A new statistical approach to climate change detection and attribution. Springer Nature Link: Climate Dynamics, 48, 367-386. https://doi.org/10.1007/s00382-016-3079-6

Brohan, P., Kennedy, J.J., Harris, I., Tett, S.F.B., Jones P.D. (2006). Uncertainty estimates in regional and global observed temperature changes: A new data set from 1850. Journal of Geophysical Research: Atmospheres, 111, 48-65. https://doi.org/10.1029/2005JD006548

Chilingar, G.V., Sorokhtin, O. G., Khilyuk, L., Gorfunkel, M. V. (2009). Greenhouse gases and greenhouse effect. Springer, Environmental Geology, 58, 1207-1213. https://doi.org/10.1007/s00254-008-1615-3

Hansen, G., Stone, D. (2016). Assessing the observed impact of anthropogenic climate change. Nature, Climate Change, 6, 532-537. https://doi.org/10.1038/nclimate2896

Hoffmann, P., Krueger, O., Schlunzen, K. H. (2011). A statistical model for the urban heat island and its application to a climate change scenario. International Journal of Climatology. 1-11. https://doi.org/10.1002/joc.2348

Huseynov, J.S., Tagiyev, A.Sh., Balammadov, Sh.R. (2024). Characteristics of air temperature on the southern and southeastern slopes of the Greater Caucasus in the modern period. Journal of Geology, Geography and Geoecology. 33(3), 475-484. https://doi.org/10.15421/112444

Huseynov, N.Sh., Huseynov, C.S. (2024). Climate of Azerbaijan: Temperature regime of the air. Baku: Optimist, 267.

Huseynov, J.S., Tagiyev, A.Sh. (2024). The changes of the air temperature characteristics in the Azerbaijan territory during global climate changes period. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Geology. 3 (106). 76-82. https://doi.org/10.17721/1728-2713.106.10

Huseynov, J.S., Huseynova, T.M., Tagiyev, A.Sh. (2025). Assessment of the impact of climate changes on the quality of life of the population in the Greater Caucasus region of the Republic of Azerbaijan. Journal of Geology, Geography and Geoecology. 34(1), 100-111. https://doi.org/10.15421/112510

Ismayılov, R., Suleymanov, F. (2024). Water resilience under climate change in Azerbaijan. Geojournal of Tourism and Geosites, 53 (2), 677-686. https://doi.org/10.30892/gtg.53231-1243

Geography of the Republic of Azerbaijan. Ed. R.M. Mammadov. (2015). Baku: Europe, 1: Physical Geography. 530.

Khalilov, I., Eminov, F. (2024). Against the background of global climate changes, the current ecological situation of Azerbaijan’s water resources and the directions of efficient use. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series "Geology, Geography, Ecology”, (61), 392-398. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2024-61-31

Ming, X., Liang, Q., Xia, X., Li, D., Fowler, H.J. (2020). Real-Time Flood Forecasting Based on a High-Performance 2-D Hydrodynamic Model and Numerical Weather Predictions. AGU: Water Resources Research, vol. 56 (7), 1-22. https://doi.org/10.1029/2019WR025583

National Atlas of the Republic of Azerbaijan. (2014). Ed. by M.N. Mammadov. Baku: State Land and Cartography Committee, 444.

Polevoy, A.N. (1988). Applied modeling and forecasting of crop productivity. L. Hidrometeoizdat, 1988. 319.

Polishchuk, L. B., Reshetchenko, S. I., Cherkashyna, N. I. (2019). Identification of climate changes based on antropogenic transformation of landscapes. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series Geology. Geography. Ecology, (50), 168-177. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2019-50-13

Troccoli, A., Harrison, A., Anderson, D.L. T., Mason, S.J. (2008). Seasonal Climate: Forecasting and Managing Risk, Springer, NAIV, 82, 411-467. https://doi.org/10.1007/978-1-4020-6992-5

Safarov, S.H. (2000). The modern tendency of air temperature and precipitation changes in Azerbaijan. Baku: Elm, 300.

Safarov, S.H. (2002). The main stages of creating the meteorological information database at Azgoskomhidromet. Proceedings of VNIIGMI-MCD, 170, 230-239.

Vrac, M., Stein, M. L., Hayhoe, K., Liang, X.Z. (2007). A general method for validating statistical downscaling methods under future climate change. Geophysical Research Letters. 34 (18), 87-83. https://doi.org/10.1029/2007GL030295

WMO-No 1203 (2017). WMO Guidelines on the Calculation of Climate Normals. In Purpose. Chairperson, Publications Board World Meteorological Organization (WMO), Geneva, Switzerland.

Zhao, F., Zeng, N. (2014). Continued increase in atmospheric CO2 seasonal amplitude in the 21st century projected by the CMIP5 Earth system models. Earth Syst. Dynam., 5 (2), 423-439. https://doi.org/10.5194/esd-5-423-2014

Available at: www.ipcc.ch

Available at: www.stat.gov.az

Available at: http://vcgms.ru/eshhe-raz-o-prognozah-pogody-i-ih-opravdy-vaemosti/

Available at: https://ru.euronews.com/green/2024/09/06/summer-2024-is-the-hottest-on-record-making-it-likely-this-will-be-the-hottest-year-ever

Available at: https://www.noaa.gov/news/2024-was-worlds-warmest-year-on-record?utm_source

Опубліковано
2025-12-01
Цитовано
Як цитувати
Сафаров, С. (2025). Оцінка надійності статистичної моделі для розробки сценарію можливих змін температури повітря у весняний сезон над територією Азербайджану. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Геологія. Географія. Екологія», (63), 366-381. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2025-63-27