Морфодинамічні процеси в прибережній зоні Каспійського моря (Гобустан, Азербайджан): поширення та ризики прояву
Анотація
Метою даного дослідження є аналіз небезпечних морфогенетичних процесів з урахуванням активного розвитку туристично-рекреаційної діяльності в південно-східній частині Великого Кавказу. Важливість цієї проблеми полягає в тому, що на території Гобустану планується створення Національного геопарку міжнародного значення. На основі власних польових геолого-геоморфологічних досліджень, фондового і картографічного матеріалу, а також з використанням аерокосмічних знімків (АКЗ) 1996, 2000-2020 рр. в масштабі 1: 60 000 вперше виявлені території морфогенетичної напруженості Гобустану. час. При цьому виділено найбільш небезпечні процеси (зсуви, селеві потоки), а також морфометрію рельєфу (вертикальну та горизонтальну розчленованість, крутизна та оголення схилів). Території з характерними геолого-геоморфологічними умовами, де морфогенетичні процеси відрізняються за характером прояву та ступенем напруженості (слабо, помірно та напружено): площа слабонапруженої території (І б.) становить 298,81 га (53,4%), площа середньонапруженої території (ІІ б.) - 217,67 га (38,9%), площа напруженої території (ІІІ б.) - 43 га (7,7%). В результаті детального вивчення зібраної інформації та даних, район дослідження за характером поверхні і висот, а також за умовою морфометричної напруженості та з урахуванням різного ступеня морфогенетичної небезпеки територія Гобустану За розподілом морфогенетичних процесів і форм рельєфу районували: середньогір’я (з абсолютними висотами до 1300-1700 м), низовини (з абсолютними висотами до 800-1000 м) і низовинний пояс (з абсолютними висотами до 50-100 м). У цих зонах деякі морфогенетичні процеси становлять реальну загрозу для розгортання рекреаційно-туристичних заходів, виключно залежних від рельєфу, та зведення відповідної інфраструктури.
Результати досліджень дозволять використовувати отримані дані для розробки Програми безпечного та сталого функціонування та освоєння з метою рекреаційно-туристичного розвитку геосистем Азербайджану.
Завантаження
Посилання
Baynes, F. J., Lee, I. K., & Stewart, I. E. (2002). A study of the accuracy and precision of some landslide risk analyses. Australian Geomechanics, 37, 149–156.
Brardinoni, F., Slaymaker, O., & Hassan, M. A. (2003). Landslide inventory in a rugged forested watershed: Comparison between air-photo and field survey data. Geomorphology, 54, 179–196.
Briggs, A., Dowling, R., & Newsome, D. Geoparks – learnings from Australia. Journal of Tourism Futures. 9, 3, 351-365. https://doi.org/10.1108/JTF-11-2020-0204
Brilha, J. (2018). Geoheritage and geoparks. In E. Reynard & S. Brilha (Eds.). Geoheritage: Assessment, protection, and management (323–335). Elsevier. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-809531-7.00018-6
Budagov, B. A. (1973). Geomorphology and recent tectonics of the South-East Caucasus. Baku, 245.
Budagov, B. A., Alizade, E. K., & Tarikhazer, S. A. (2005). Modern trends in the development of natural destructive processes and assessment of ecogeomorphological hazard (using the example of the southern slope of the Greater Caucasus). In Proceedings of the scientific-practical conference “Natural destructive events and ecological-geographic development problems of the Sheki-Zaqatala region”. Baku, 25–28.
Cantarino, I., Carrion, M. A., Goerlich, F., & Martinez Ibañez, V. A. (2019). ROC analysis-based classification method for landslide susceptibility maps. Landslides, 16(2), 265–282. https://doi.org/10.1007/s10346-018-1063-4
Castellanos Abella, E. A., & Van Westen, C. J. (2008). Qualitative landslide susceptibility assessment by multicriteria analysis: A case study from San Antonio del Sur, Guantánamo, Cuba. Geomorphology, 94, 453–466.
Chacon, J., Irigaray, C., Fernandez, T., et al. (2006). Engineering geology maps: Landslides and geographical information systems. Bulletin of Engineering Geology and the Environment, 65(4), 341–411.
Corominas, J., van Westen, C. J., Frattini, P., et al. (2014). Recommendations for the quantitative analysis of landslide risk. Bulletin of Engineering Geology and the Environment, 73, 209–263.
Guliyeva, S. Y., Tarikhazer, S. A., Kuchinskaya, I. Y., & Karimova, E. J. (2019). Natural and anthropogenic factors in hazard assessment of the Alpine-Himalayan montane ecosystems (at the example of the Azerbaijan Caucasus). Comptes rendus de l’Académie bulgare des Sciences, 72(9), 1227–1233. https://doi.org/10.7546/CRABS.2019.09.10
Guzzetti, F., Reichenbach, P., Cardinali, M., Galli, M., & Ardizzone, F. (2005). Probabilistic landslide hazard assessment at the basin scale. Geomorphology, 72(1), 272–299. https://doi.org/10.1016/j.geomorph.2005.06.002
Imrani, Z. T., Veliyeva, G. V. (2021). Methodological basis of zoning of tourism-recreation reserves and tourism potential of Gusar region of the Republic of Azerbaijan. Journal of Geology, Geography and Geoecology, 30(2), 379–388. https://doi.org/10.15421/112134
Imrani, Z. T., Veliyeva, G. V. (2023). Regionalization of resort-recreational zones of Azerbaijan and possibilities of using them: Case study – Gusar tourism-recreational zone. Universidad y Sociedad, 5(3), 54–56.
Imrani, Z. T., Huseynzade, A. I., & Bilalov, B. A. (2024). Priority development areas of nature tourism resources in Shaki-Zagatala economic and geographic region. Geojournal of Tourism and Geosites, 54(2spl), 921–926. https://doi.org/10.30892/gtg.542spl16-1267
Karimov, G. A., Tarikhazer, S. A., & Karimova, E. J. (2023). Gobustan: Geomorphological conditions and resources. Baku, 297.
Kuhn, C., Santos, F., Jesus, C., Kolya, A., & Reis, F. (2022). Public policies for geodiversity in Brazil. Geoheritage, 14(2), 1–16. https://doi.org/10.1007/s12371-022-00705-9
Lee, S., Pradhan, B. (2007). Landslide hazard mapping at Selangor, Malaysia using frequency ratio and logistic regression models. Landslides, 4, 33–41.
Lukáč, M., Štraba, L., Čerhega, A., & Khouri, S. (2021). Recent state policy and its impact on geopark establishment and operation in Slovakia. Land, 10, 1069–1086. https://doi.org/10.3390/land10101069
Niemets, L., Kandyba, Y., Kobylin, P., Kostrikov, S., Dobrovolskaya, N., & Telebienieva, I. (2021). Integral assessment of ethnic tourism in Ukraine: Resource provision and regional features. In “Proceedings of the 37th International Business Information Management Association Conference (IBIMA)” (2077–2083). https://u.pchoud.link/publink/showcode=kZnoamXZkmWu5WL4oKu11pU17owucy5MxBFk#folder=9238065447@tpl=publicfoldergrid
Oh, H.-J., Lee, S. (2011). Cross-application used to validate landslide susceptibility maps using a probabilistic model from Korea. Environmental Earth Sciences, 64, 395–409.
Roccati, A., Paliaga, G., Luino, F., Faccini, F., & Turconi, L. (2021). GIS-based landslide susceptibility mapping for land use planning and risk assessment. Land, 10(2). https://doi.org/10.3390/land10020162
Schlögel, R., Doubre, C., Malet, J.-P., et al. (2015). Landslide deformation monitoring with ALOS/PALSAR imagery: A DInSAR geomorphological interpretation method. Geomorphology, 231, 314–330.
Shimshek, O. (2020). Health tourism potential of Duzdag Nahcivan. Kafkas University Journal of the Institute of Social Sciences, 25, 21–38. https://doi.org/10.9775/kausbed.2020.002 [in Turkish].
Tarikhazer, S. A. (2020). The geographical prerequisites for the identification and prevention of dangerous geomorphological processes in the mountain geosystems of the Alpine-Himalayan belt (on the example of the Major Caucasus of Azerbaijan). Dnepropetrovsk University Bulletin. “Series: Geology, Geography and Geoecology”, 1, 176–187. https://doi.org/10.15421/112016
Tarikhazer, S. A. (2022a). Assessment of ecological strength and risk of geosystems of the north-eastern slope of the Great Caucasus (within Azerbaijan). Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University, series “Geology. Geography. Ecology”, (56), 264–276. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2022-56-20
Tarikhazer, S. A. (2022b). Geological and geomorphological analysis of landslide processes in the reserve “GOBUSTAN” for the purpose of tourist and recreation activities. Geography and Water Resources (Kazakhstan), 2, 19–27. https://doi.org/10.55764/2957-9856/2022-2-19-27.09
Tovisetkul, C. P., Lengvttaya, J., Verathanatchakul, T., & Benjaku, S. (2021). The development of the law for management the geopark of Thailand. Journal of Politics, Administration and Law, 11–37.
Warnes, D. J. (1981). Slope movements, types, and processes. In R. Schuster & R. Krizek (Eds.), Landslides: Investigation and remediation, 32–77.
Yaholnyk, V., Manyuk, V. V. (2017). Legal aspects of creating geoparks in Ukraine. Journal of Geology, Geography and Geoecology, 136–145. https://doi.org/10.15421/111729
Zouros, N. C. (2008). European Geoparks Network: Transnational collaboration on Earth heritage protection, geotourism and local development. Geoturystyka, 1(12), 3–22.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
