Оцінка потенціалу вітрової та хвильової енергії в акваторії Каспійського моря
Анотація
У сучасний час швидке зростання попиту на енергію у світі та екологічні наслідки традиційних джерел енергії роблять необхідним перехід на альтернативну енергетику. Використання альтернативної енергії важливе не лише для захисту навколишнього середовища, але й зменшує залежність країн та економічних систем від нафти, газу та цін на них. Водночас глобальні проблеми, такі як зміна клімату та забруднення повітря, підвищують важливість відновлюваних джерел енергії. У статті досліджувалося поле вітру та хвиль Каспійського моря з метою використання потенціалу енергії вітру та хвиль, а також розраховувалася енергія отриманої енергії. Для розробки параметрів вітру використовувалися дані з трьох баз даних, дві з яких були космічними даними, а одна - довгостроковими операціями. Для збільшення потужності хвиль та енергії, що отримується від них як при північних, так і при південних вітрах, використовувалися наземні дані. На основі отриманих даних були складені плани оплати вітрової та хвильової енергії в Каспійському морі. Використання природного потенціалу Каспійського моря, залучення альтернативних джерел енергії у виробництво електроенергії та тепла дозволить здійснити прогресивні зміни в майбутніх напрямках розвитку електроенергетики. Доступне географічне розташування та кліматичні умови Каспійського регіону дозволяють широко використовувати екологічно чисті альтернативні джерела енергії, такі як енергія вітру та хвиль. Це не тільки дозволить значно заощадити паливо, що спалюється на теплових електростанціях, але й значно зменшить кількість небезпечних відходів, що викидаються в навколишнє середовище. В результаті проведених досліджень та розрахунків було визначено, що кількість вітрової енергії, яку можна отримати за допомогою вітрової турбіни типу FL 2500_90 у вибраних точках на Апшеронському півострові та прибережній зоні, що прилягає до неї, становить приблизно 5–7 ГВт/год, а від вітрової турбіни типу Northwind 100C (95 кВт) – 0,33 ГВт/год. Водночас, коефіцієнт використання потужності (КВ) вітрових турбін у цих точках коливається в діапазоні 25–33% та 35–40% відповідно. Було визначено, що в регіоні існує деяка різниця в середньорічному енергетичному потенціалі хвиль. Так, для північних та північно-західних вітрів щільність енергії хвиль коливається в діапазоні приблизно 15 000–35 000 кВт/м², а для південних та південно-східних вітрів – в діапазоні 20 000–35 000 кВт/м².
Завантаження
Посилання
Ackere, S.V., Eetvelde, G.V., Schillebeeckx, D., Papa, E., Wyngene, K.V., Vandevelde, L. (2015). Wind Resource Mapping Using Landscape Roughness and Spatial Interpolation Methods. Energies 8 (8): 8682–8703. https://doi.org/10.3390/en8088682.
Carta, J. A., Ramírez, P., Velazquez, S. (2009). Review of Wind Speed Probability Distributions Used in Wind Energy Analysis. Renewable and Sustainable Energy Reviews Volume 13 (5), 933–955. https://doi.org/10.1016/j.rser.2008. 05.005.
Celik, A. N. (2003). Assessing the Suitability of Wind Speed Probability Distribution Functions Based on Wind Power Density. Renewable Energy 28 (10), 1563–1574. https://doi.org/10.1016/S0960-1481(03)00018-1.
Gardashov, E.R., Gardashov, R.H. (2024). On the derivation of an analytical expression for wind power probability distribution function and capacity factor of turbine. International Journal of Sustainable Energy, 43:1, 2390447. DOI: https://doi.org/10.1080/14786451.2024.2390447
Global Wind Atlas: [Electronic resource]. URL: https://globalwindatlas.info/en.
Hadapour, S., Shahidi, A.E., Kamranzad, B. (2014). Wave energy forecasting using artificial neural networks in the Caspian Sea. Maritime Engineering, London: 167, 1, 42-52.
Holmberg, P., Andersson, M., Bolund, B., Strandanger, K. (2011). Wave Power Surveillance study of the development Elforsk rapport 11:02, Stockholm, 5.
Hulio, Z.H. (2021) Assessment of Wind Characteristics and Wind Power Potential of Gharo, Pakistan. Hindawi Journal of Renewable Energy. https://doi.org/10.1155/2021/8960190.
Khaligh, A., Onar, O.C. (2010). Energy harvesting. Boca Raton: 339.
Ma, X., Li, M., Li, W., Liu, Y. (2025). Overview of Offshore Wind Power Technologies. Sustainability, 17, 596. https://doi.org/10.3390/su17020596.
Morgan, E.C., Lackner, M., Vogel, R.M. (2006). Probability Distributions for Offshore Wind Speeds. Energy Conversion and Management 52 (1): 15–26. https://doi.org/10.1016/j.enconman.2010.06.015.
NASA POWER: [Electronic resource]. URL: https://power.larc.nasa.gov/data-access-viewer/
Rehman, S., Natarajan, N., Mohandes, M.A., Meyer, J.P., Alam, M.M., Alhems, L.M. (2022). Wind and wind power characteristics of the eastern and southern coastal and northern inland regions, South Africa. Environmental Science and Pollution Research, 29, 85842–85854. https://doi.org/10.1007/s11356-021-14276-9.
Rusu, E., Onea, F. (2013). Evaluation of the wind and wave energy along the Caspian Sea. Energy, 50. https://doi.org/10.1016/j.energy.2012.11.044.
Sergey A., Lebedev and Andrey G. Kostianoy. (2008). Integrated Use of Satellite Altimetry in the Investigation of the Meteorological, Hydrological, and Hydrodynamic Regime of the Caspian Sea. Terrestrial Atmospheric and Oceanic Sciences, 19, 1-2, 71-82. doi: https://doi.org/10.3319/TAO.2008.19.1-2.71(SA)
Thorpe, T.W. (1999). A Brief Review of Wave Energy A report produced for The UK Department of Trade and Industry. Harwell.
Waters, R. (2008). Energy from ocean waves. Uppsala, 19.
Gardashov, R.H. Artificial intelligence and renewable energy. ANAS Transactions.
Mammadov, R.M. (2014). Hydrometeorological Atlas of the Caspian Sea. Baku: 300 [in Azerbaijani].
Mammadov, R.M. (2013). Hydrometeorology of the Caspian Sea. Baku: 173 [in Azerbaijani].

Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
