Геологічна інтерпретація хвильового поля у мезозойських і кайнозойських осадових комплексах перехідної зони між Південнокаспійським і  Середньокаспійським басейнами методом сейсмостратиграфічного аналізу

doi:10.26565/2410-7360-2025-62-07

Нурлан Намазли Інститут геології та геофізики Міністерства науки та освіти Республіки Азербайджан https://orcid.org/0009-0008-1838-7932
Мурад Абдулла-заде Азербайджанський державний університет нафти і промисловості https://orcid.org/0009-0001-4150-8340

DOI: https://doi.org/10.26565/2410-7360-2025-62-07

Ключові слова: Південно-Каспійський басейн, Середньо-Каспійський басейн, сейсмостратиграфічний аналіз, відбиття, сейсмічні послідовності, сейсмофаціальний аналіз, сейсмічні розрізи, осади

Анотація

Це дослідження вивчає тектонічну та осадову еволюцію перехідної зони між Південно-Каспійською та Середньокаспійською западинами. Дослідження має на меті проаналізувати сейсмостратиграфічні послідовності для покращення розуміння геологічної історії басейну, осадових процесів та вуглеводневого потенціалу. Воно також спрямоване на з’ясування структурних особливостей та тектонічних механізмів, відповідальних за формування та еволюцію цього складного геологічного регіону. У роботі застосовано метод сейсмостратиграфічного аналізу, зокрема аналіз сейсмічних послідовностей та сейсмічних фацій. Було виконано аналіз сейсмічних даних для ідентифікації осадових структур, стратиграфічних послідовностей і тектонічних особливостей. Сейсмічні розрізи, орієнтовані в напрямках північний захід-південний схід та північний схід-південний захід, були розділені на десять сейсмостратиграфічних послідовностей (SS-1 до SS-10). Ці послідовності були вивчені для визначення їхніх умов відкладення, тектонічних обстановок та характеристик відбиття. Аналіз сейсмічних фацій допоміг інтерпретувати умови відкладення та осадову динаміку в межах кожної послідовності, сприяючи ідентифікації структурних пасток та вуглеводневих резервуарів. Основні сейсмічні особливості: Було визначено такі особливості, як онлапи, топлапи, виклинювання, кліноформи та ерозійні зрізи, що вказують на сприятливі умови для накопичення вуглеводнів, особливо в SS-3 (верхня крейда), SS-5 (майкопська серія) і SS-7 (продуктивна товща). Тектонічна еволюція: Тектонічна еволюція регіону включає субдукцію, рифтинг і розвиток платформи. Ці геодинамічні процеси визначали умови осадонакопичення та структурні деформації. Закономірності сейсмічних відбиттів: сейсмічні відбиття вказують на значні варіації швидкості седиментації та умов відкладення. Наприклад, юрські та нижньокрейдові послідовності (SS-1 і SS-2) демонструють хаотичні та переривчасті відбиття, тоді як пізньопліоценові та четвертинні послідовності (SS-8 і SS-10) характеризуються безперервними високоамплітудними відбиттями, що свідчить про контрастні умови відкладення. Тектонічний вплив: Спостерігалися докази син-седиментаційної тектоніки, включаючи деформацію, пов'язану з розломами, та седиментацію, спричинену опусканням, що підкреслює роль тектонічної активності у формуванні стратиграфії регіону та впливі на розподіл вуглеводнів.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Нурлан Намазли, Інститут геології та геофізики Міністерства науки та освіти Республіки Азербайджан

аспірант, молодший науковий співробітник

Мурад Абдулла-заде, Азербайджанський державний університет нафти і промисловості

доктор філософії, викладач

Посилання

Abdullayev N. A., Kadirov F., Guliyev I. S. (2015). Subsidence history and basin-fill evolution in the South Caspian Basin from geophysical mapping, flexural backstripping, forward lithospheric modelling and gravity modelling. Geological Society, London, Special Publications, 427, 175-196. DOI: https://doi.org/10.1144/SP427.5

Abdulla-zade M. Ch., Namazli N.E. (2024). Seismogeological interpretation of the wave-reflecting horizons of the eastern side of the transition zone from the South Caspian to the Middle Caspian basin. Stratigraphy, petroleum sedimentology, geochemistry, 1, 27-41. DOI: https://doi.org/10.35714/ggistrat20240100008

Adamia Sh. A., Lordkipanidze M. B., Zakariadze G. S. (1977). Evolution of an active continental margin as exemplified by the Alpine history of the Caucasus. Tectonophysics, 40, 183–199. DOI: https://doi.org/10.1016/0040-1951(77)90065-8

Akhmedov T.R., Namazli N.E. (2024). Identification and analysis of the boundaries of depositional hiatuses using frequency filtering of seismic waves. News of the Ural State Mining University, 4 (76), 26-33. DOI: https://doi.org/10.21440/2307-2091-2024-4-26-33

Artyushkov E. V. (2007). The formation of the South Caspian Depression as a result of phase transitions in the lower part of the continental crust. Doklady Earth Sciences, 416 (5), 647-652. DOI: https://doi.org/10.1134/S1028334X07080016

Berberian M., King G. C. P. (1981). Towards a paleogeography and tectonic evolution of Iran. Canadian Journal of Earth Science, 18, 210–265. DOI: https://doi.org/10.1139/e81-019

Brunet M.F., Korotaev M.V., Ershov A.V., Nikishin A.M. (2003). The South Caspian Basin: a review of its evolution from subsidence modelling. Sedimentary Geology, 156 (1-4), 119-148. DOI: https://doi.org/10.1016/S0037-0738(02)00285-3

Golonka J. (2004). Plate tectonic evolution of the southern margin of Eurasia in the Mesozoic and Cenozoic. Tectonophysics, 381, 235-273. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tecto.2002.06.004

Green T., Abdullayev N., Hossack J., Riley G., Roberts A. (2009). Sedimentation and subsidence in the South Caspian Basin, Azerbaijan. Geological Society, London, Special Publications, 312, 241-260. DOI: https://doi.org/10.1144/SP312.12

Guliyev I.S., Mamedov P.Z., Feyzullayev A.A., Huseynov D.A., Kadirov F.A., Aliyeva E.H.-M., Tagiyev M.F. (2003). Hydrocarbon systems of the South Caspian basin. Nafta-Press, Baku, 206.

Huber H. (1978). Geological map of Iran with explanatory notes (scale 1:1 000 000). Tehran: National Iranian Oil Company, Exploration and Production Affairs.

Kaz’min V.G., Verzhbitskii E.V. (2011). Age and origin of the South Caspian Basin. Oceanology, 51, 131–140. DOI: https://doi.org/10.1134/S0001437011010073

Khalilov E.N., Mekhtiyev Sh.F., Khain V.E. (1987). About some geophysical data confirming the collision origin of Greater Caucasus. Geotektonika, 2, 54–60.

Knapp C.C., Knapp J.H., Connor J.A. (2004). Crustal-scale structure of the South Caspian Basin revealed by deep seismic reflection profiling. Marine and Petroleum Geology, 21, 1073–1081. DOI: https://doi.org/10.1016/j.marpetgeo.2003.04.002

Korotaev M. V., Nikishin A. M., Ershov A. V., Brunet M. F. (2002). South Caspian–modeling of tectonic history. Tektonika i geofizika litosfery, 1, 263-265.

Jackson J., Priestley K., Allen M., Berberian M. (2002). Active Tectonics of the South Caspian Basin. Geophysical Journal International, 148 (2), 214-245. DOI: https://doi.org/10.1046/j.1365-246x.2002.01588.x

Mamedov P.Z., Salaev N.S. (1987). Prospects for the search for non-anticlinal oil and gas deposits in the sediments of the Middle Pliocene of the northwestern part of the Absheron Archipelago. Geologija nefti i gaza, 4, 16-21.

Mamedov P.Z. (2006). The peculiarities of the South Caspian Depression earth crust on the new geophysical data. Azerbaijan National Academy of Sciences, Proceedings of the Sciences of Earth, 3, 36–49.

Mammadov P.Z., Namazli N.E., Mammadova L.P., Nasirova N.I. (2023). Study of unconformity surfaces and discontinuities in the transition zone from the Middle Caspian Basin to the South Caspian Basin using seismostratigraphic analysis method. ANAS Transactions, Earth Sciences, Special issue, 54-56. DOI: https://doi.org/10.33677/ggianasconf20230300013

Mitchum R. M. Jr., Vail P. R., Thompson S. III. (1977). Seismic Stratigraphy and Global Changes of Sea Level, Part 1: Overview. In: C.E. Payton (ed.), In Seismic Stratigraphy–Applications to Hydrocarbon Exploration, 26, 5–52. Tulsa, Oklahoma: American Association of Petroleum Geologists, Memoir. DOI: https://doi.org/10.1306/M26490C3

Nalivkin V. (1968). Geological map of the Caucasus (scale 1:500 000). M.

Philip, H., Cisternas, A., Gvishiani, A., Gorshkov, A. (1989). The Caucasus: An actual example of the initial stages of continental collision. Tectonophysics, 161, 1-21. DOI: https://doi.org/10.1016/0040-1951(89)90297-7

Sangree J. B., Widmier J. M. (1979). Interpretation of depositional facies from seismic data. Geophysics, 44, 131-160. DOI: https://doi.org/10.1190/1.1440957

Sengör A.M.C. (1990). A new model for the late Paleozoic–Mesozoic tectonic evolution of Iran and implications for Oman. In: A.H.F. Robertson, M.P. Searle, A.C. Ries (ed.), The Geology and Tectonics of the Oman Region, 49, 797–831. London: Geological Society, Special Publications. DOI: https://doi.org/10.1144/GSL.SP.1992.049.01.49

Sheriff R.E. (1980). Seismic Sequence Analysis: The Geologic Models. In: Seismic Stratigraphy, 45-67. Springer, Dordrecht. DOI: https://doi.org/10.1007/978-94-011-6395-8_3

Smith-Rouch, L.S., 2006, Oligocene–Miocene Maykop/Diatom Total Petroleum System of the South Caspian Basin Province, Azerbaijan, Iran, and Turkmenistan. U.S. Geological Survey Bulletin 2201-I, 27.

Vail P. R. (1987). Seismic stratigraphy interpretation procedure. In: A.W. Bally (ed.), Atlas of seismic stratigraphy, 1, 1-10. Tulsa, Oklahoma: American Association of Petroleum Geologists.

Veeken P. C. H. (2007). Seismic Stratigraphy, Basin Analysis and Reservoir Characterisation. Amsterdam: Elsevier. DOI: https://doi.org/10.1017/S0016756808004329

Zonenshain, L.P., Pichon, X. (1986). Deep basins of the Black Sea and Caspian Sea as remnants of Mesozoic back-arc basins. Tectonophysics, 123, 181-211. DOI: https://doi.org/10.1016/0040-1951(86)90197-6