Надходження біогенних елементів та органічних речовин від дифузних джерел до річок Українських Карпат

Анотація

Перехід від територіально-адміністративного до басейнового управління водними ресурсами в Україні вимагає оцінки навантаження водних об’єктів забруднюючими речовинами комплексно від дифузних та точкових джерел. Характерною особливістю дифузного забруднення є те, що його рівень у багатьох випадках визначається кліматичними, гідрологічними умовами, властивостями підстильної поверхні і ґрунтів. Серед різноманітних компонентів хімічного складу вод, які надходять до водних об’єктів найбільшу увагу привертають органічні речовини та біогенні елементи. В роботі представлено результати системних досліджень щодо кількісної оцінки сучасного стану та виносу біогенних елементів та органічних речовин поверхневими водами р. Дунай у межах Української частини Карпат - річок Тиса, Прут та Сірет. Карпатський соціально-економічний регіон має власні природні особливості та вирізняється широким спектром використання водних ресурсів у багатьох сферах господарської діяльності. Незадовільний екологічний стан Дунаю вимагає додаткових досліджень змін хімічного складу води під впливом природних та антропогенних чинників у межах його української частини, що й зумовило актуальність даної роботи. Для оцінки навантаження водних об’єктів від дифузних джерел розроблено концептуальну схему, яка дозволяла врахувати основні шляхи надходження речовин - від атмосферних опадів, з водним стоком з орних земель, лісів, луків і пасовищ, забудованих територій, виходів порід, а також від населення сільських регіонів не облаштованих каналізацією. Основним джерелом надходження органічних речовин до поверхневих вод річок Карпатського регіону є господарства в межах сільських поселень, не обладнаних каналізацією. Ключову роль у забрудненні органічними речовинами відіграють басейни річок Прут та Тиса. За джерелами надходження емісія біогенних елементів розподіляється наступним чином. Для річок Тиса та Прут більше 50% загальної емісії сполук нітрогену припадає на території сільськогосподарських угідь, для р. Сірет – 46% - для лісових масивів. За джерелами надходження загальний стік фосфору для річок Тиса та Прут розподілявся наступним чином: домінуюча частка – до 45% - надходить за рахунок внеску сільськогосподарських земель, навантаження від населення, необладнаного каналізаційними системами становить 36%. Для р. Сірет у рівних долях - 33% - серед шляхів надходження сполук фосфору вирізняються сільськогосподарські угіддя та території, вкриті лісами. Вплив решти чинників є значно меншим.