Декарбонізація як багатосторонній політичний механізм регулювання

Анотація

Стаття присвячена аналізу поточного стану і перспективам проекту декарбонізації та його роль у зовнішній політиці в процесі створення системи торгівлі викидами та механізму нової європейської системи оподаткування імпортних товарів, що залишають великий вуглецевий слід (Control Border Adjustment Mechanism, CBAM) (так званий «вуглецевий кордон»). Проблематика, порушена в даній роботі відповідає цілям сталого розвитку (SDGs), а саме: боротьба зі зміною клімату (13 ціль), які були ухвалені Організацією Об’єднаних Націй у 2015 році як універсальний заклик до дій щодо скорочення бідності, захисту планети та забезпечення того, щоб до 2030 року усі люди жили в мирі і достатку. Проаналізовано, що інституції ЄС (Комісія, Рада чи Європейський парламент) найбільше вплинули на організаційну структуру торгівлі викидами Європейського Союзу (STV). Метою дослідження є аналіз ролі декарбонізації як багатостороннього політичного механізму регулювання вуглецю на кордоні. Використано порівняльний, системний, інституціональний методи дослідження в статті. Спроби Європарламенту істотно змінити децентралізований характер ETS зазнали невдачі. Таким чином, процес оновлення ЄТС та механізм нової європейської системи оподаткування імпортних товарів, що залишають великий вуглецевий слід, відповідає основним положенням міжурядового підходу. Декарбонізація досягається шляхом переходу на низьковуглецеві джерела енергії. Інфраструктура відіграє вирішальну роль у вирішенні проблем зміни клімату. Проєкт «Транскордонне коригування податку на вуглець при вступі світу» дає змогу уникнути негативних наслідків для торгівлі, може створити виграшну ситуацію – в економічному, політичному та екологічному планах. Дослідження проводилось на основі методу відстеження процесу. Стаття доводить, що вирішальним злиттям у формуванні дизайну ETS були держави-члени (баланс інтересів і впливу держав-членів у Раді ЄС). Комісія відіграла значну роль як автора ідеї та модератора компромісів. Комісія та Європейський парламент кілька разів успішно блокували або пом’якшували виправлення держав-членів, які загрожували підірвати зміст торгівлі викидами. Оскільки планета стикається з підвищенням температури та частішими екстремальними погодними явищами, стає зрозуміло, що наша поточна інфраструктурна практика має розвиватися. Щоб пом’якшити наслідки зміни клімату та адаптуватися до них, стійка інфраструктура – це не просто варіант; це необхідність.