Вплив температури поверхні екваторіальної частини Тихого океану на активність тропічних циклонів

doi:10.26565/2410-7360-2024-60-20

Юссеф Ель Хадрі Одеський національний університет імені І.І. Мечникова http://orcid.org/0000-0003-3690-0927
Микола Берлінський Одеський національний університет імені І. І. Мечникова http://orcid.org/0000-0002-4576-4958
Марія Сліже Одеський національний університет імені І. І. Мечникова http://orcid.org/0000-0002-6398-4188
Катерина Головченко Одеський національний університет імені І. І. Мечникова https://orcid.org/0009-0006-1705-6344

DOI: https://doi.org/10.26565/2410-7360-2024-60-20

Ключові слова: взаємодія океану та атмосфери, тропічні циклоні, Ель-Ніньо, Південне коливання, кліматичні коливання

Анотація

Сьогодні вивчення клімату є одним із найважливіших завдань сучасної науки. Особливу увагу займають питання кліматичних коливань на різних часових масштабах. Ель-Ніньо – Південне коливання (ЕНПК) є ведучим сигналом міжрічної мінливості клімату, який впливає на погоду та клімат на земній кулі. Виявлено, що прояви різних його фаз відзначаються в аномаліях погоди та клімату (аж до екстремальних) не лише над тропічною зоною Тихого океану, а й у позатропічних широтах за допомогою далекодійних зв'язків у системі океан - атмосфера. Численні дослідження показали, що ЕНПК модулює активність тропічних циклонів у північно-західній частині Тихого океану. Метою роботи є визначення взаємозв'язку між аномаліями температури води на поверхні в екваторіальній частині Тихого океану та повторюваності тропічних циклонів різної інтенсивності у північно-західній частині Тихого океану у поточних кліматичних умовах. В роботі використані дані про кількість випадків та інтенсивність тропічних циклонів за період 1991-2020 рр. та ряди індексів ONI та SOI. Аналіз повторюваності ТЦ різної інтенсивності у північно-західній частині Тихого океану у період 1991-2020 рр. показав, що спостерігається зменшення кількості тропічних депресій та тайфунів. В той же час відмічається незначне зростання випадків виникнення тропічних штормів. Результати аналізу впливу мінливості ТПО екваторіальної частини Тихого океану на повторюваність ТЦ, виконані на базі аналізу кореляційних зв’язків між кількістю ТЦ різної інтенсивності та індексами ONI та SOI, показали, що існує статистично значущий зв’язок тільки з повторюваністю тайфунів. Зі встановленням додатних АТПО у центрі екваторіальної частини Тихого океану, асоційованих з епізодом Ель-Ніньо, пов’язане зростання кількості тайфунів у північно-західній частині Тихого океану.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Юссеф Ель Хадрі, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

PhD, старший викладач кафедри океанології та морського природокористування

Микола Берлінський, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

доктор географічних наук, професор кафедри океанології та морського природокористування

Марія Сліже, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

кандидат географічних наук, викладач кафедри океанології та морського природокористування

Катерина Головченко, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

студентка кафедри океанології та морського природокористування

Посилання

Chiew, F.H.S., Piechota, T.C., Dracup, J.A., McMahon, T.A. (1998). El Nino/Southern Oscillation and Australian rainfall, streamflow and drought: Links and potential for forecasting. Journal of Hydrology, 204(1-4), 138-149. https://doi.org/10.1016/S0022-1694(97)00121-2

Huang, A.T., Gillett, Z.E. & Taschetto, A.S. (2024). Australian Rainfall Increases During Multi-Year La Niña. Geo-physical Research Letters, 51(9), e2023GL106939. https://doi.org/10.1029/2023GL106939

Wang Z., Chang C. & Wang B. (2007). Impacts of El Niño and La Niña on the U.S. Climate during Northern Summer. J. Climate, 20, 2165-2177. https://doi.org/10.1175/JCLI4118.1.

Hafez, Y. (2016). Study on the Relationship between the Oceanic Nino Index and Surface Air Temperature and Pre-cipitation Rate over the Kingdom of Saudi Arabia. Journal of Geoscience and Environment Protection, 4, 146-162. https://doi.org/10.4236/gep.2016.45015

Rouault, M., Dieppois, B., Tim, N., Hünicke, B. & Zorita, E. (2024). Southern Africa Climate Over the Recent Dec-ades: Description, Variability and Trends. In: Sustainability of Southern African Ecosystems under Global Change (Ecological Studies, vol 248). Cham: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-031-10948-5_6

Brönnimann, S. (2007). Impact of El Niño–Southern Oscillation on European climate. Reviews of Geophysics, 45(3), RG3003. https://doi.org/10.1029/2006RG000199

Rohli, R.V., Snedden, G.A., Martin, E.R. & DeLong, K.L. (2022). Impacts of ocean-atmosphere teleconnection pat-terns on the south-central United States. Front. Earth Sci., 10, 934654. https://doi.org/10.3389/feart.2022.934654

Arpe K., Bengtsson L., Golitsyn G.S., Mokhov I.I. & Semenov V.A., Sporyshev P.V. (2000). Connection between Caspi-an Sea level variability and ENSO. Geophys. Res. Lett., 27, 2693-2696. https://doi.org/10.1029/1999GL002374

Shang-Ping Xie. (2024). Tropical Atlantic variability. In: Coupled Atmosphere-Ocean Dynamics. Elsevier. https://doi.org/10.1016/B978-0-323-95490-7.00010-2

Ford, B.W. (2000). El Nino and La Nina effects on tropical cyclones: The mechanisms. Monterey, South Carolina : Naval postgraduate school Monterey https://core.ac.uk/download/pdf/36701239.pdf

Hastenrath, S. (2015). Tropical meteorology and climate: Tropical Climates. In: Encyclopedia of Atmospheric Sciences (Second Edition). Academic Press. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-382225-3.00416-3

Jin, F.-F., Boucharel, J. & Lin, I.I. (2014). Eastern Pacific tropical cyclones intensified by El Niño delivery of sub-surface ocean heat. Nature, 516, 82-85. https://doi.org/10.1038/nature13958

Power, S.B. & Kociuba, G. (2011). The impact of global warming on the Southern Oscillation Index. Clim. Dyn., 37, 1745-1754. https://doi.org/10.1007/s00382-010-0951-7

Cai, W., Ng, B., Geng, T. et al. (2023). Anthropogenic impacts on twentieth-century ENSO variability changes. Nat Rev Earth Environ, 4, 407-418. https://doi.org/10.1038/s43017-023-00427-8

NCEI/NOAA. (2024). Available at: https://www.ncei.noaa.gov/access/monitoring/enso/sst (accessed 12.03.2024)

Ren, H.-L., Lu, B., Wan, J.H., et al. (2018). Identification Standard for ENSO Events and Its Application to Climate Monitoring and Prediction in China. J. Meteor. Res., 32(6), 923-936 https://doi.org/10.1007/s13351-018-8078-6

Australian government. Bureau of Meteorology. (2024). Available at: http://www.bom.gov.au/climate/glossary/soi.shtml (accessed 17.05.2024)

Chan, J.C.L. (1985). Tropical cyclone activity in the northwest Pacific in relation to the El-Nino Southern Oscilla-tion phenomenon. Mon. Wea. Rev., 113, 599-606. https://doi.org/10.1175/1520-0493(1985)113<0599:TCAITN>2.0.CO;2

Pudov, V.D. & Petrichenko, S.A. (2002). The El Niño and Tropical Cyclogenesis in the North-West Pacific. Investig. Mar., 30(1), 90-91. http://dx.doi.org/10.4067/S0717-71782002030100009

El Hadri, Y., Berlinskyi, M.A., Slizhe, M.O., & Deryk, O.V. (2023). Formation of surface temperature anomalies in the Gulf of Mexico under the influence of Hurricane Sally on September 11-17, 2020. ONU Bulletin. Ser.: Geo-graphical and geological sciences, 28, 1(42), 26-38. https://doi.org/10.18524/2303-9914.2023.1(42).282234 [in Ukrainian]

Wang, Q., Li, J., Jin, FF. et al. (2019). Tropical cyclones act to intensify El Niño. Nat Commun, 10, 3793. https://doi.org/10.1038/s41467-019-11720-w

Tran, T.L., Ritchie, E.A., & Perkins-Kirkpatrick, S.E. (2022). A 50-year tropical cyclone exposure climatology in Southeast Asia. Journal of Geophysical Research: Atmospheres, 127, e2021JD036301. https://doi.org/10.1029/2021JD036301

Francis, A.S. & Strahl, B.R. (2022). Joint typhoon Warning center annual tropical cyclone report 2020. JTWC Tech. Rep. https://www.metoc.navy.mil/jtwc/products/atcr/2020atcr.pdf

Tropical Cyclone Climatology. National Hurricane Center. NOAA/NCEP. Available at: https://www.nhc.noaa.gov/climo/?text (accessed 06.07.2024)