Географічна репрезентативність мережі заповідників і національних природних парків України
Анотація
Аналіз стану репрезентативності мережі природоохоронних об’єктів є основоположним напрямом досліджень у класичних біологічних і географічних науках. Представленість заповідних ландшафтів залежить у значній мірі від площі природно-заповідних територій. У статті здійснено функціональний аналіз регіонального розподілу територій природно-заповідного фонду України задля оптимального збереження та охорони заповідного ландшафтного різноманіття. Результати такого аналізу дають можливість виявити прогалини сучасного стану заповідання біотичного та ландшафтного різноманіття у межах країни чи окремих її регіонів. Оцінку представленості ландшафтів у сучасній мережі природно-заповідного фонду зроблено на основі природних і біосферних заповідників, національних природних парків, які мають статус категорій найвищої заповідності, відповідно до регіональних фізико-географічних теренів – природних зон (підзон), провінцій (країв), ландшафтних областей. Пізнавальний процес виявлення цих регіональних ландшафтних комплексів, їх вивчення, наукова систематика та картографування (нанесення на карту меж) називають природно-географічним районуванням. Таке тлумачення районування витікає перш за все з регіонального трактування його вузлової одиниці - ландшафту, який характеризується індивідуальністю, неповторністю в просторі і часі, територіальною цілісністю. Відповідно до фізико-географічного районування України встановлено, що найбільше біосферних і природних заповідників, національних природних парків знаходяться у степовій зоні (24) та Українських Карпатах (15). Відповідно найбільше зазначених природоохоронних об’єктів мають області Зовнішніх Карпат (8), Полонинсько-Чорногірська (7) та Волинського Полісся (7). Найвищий показник заповідності (10,4 %) простежується в зоні широколистяних лісів. Метою нашого дослідження було виявити ступінь сучасної представленості біосферних і природних заповідників та національних природних парків у системі фізико-географічного районування України, що у перспективі дасть можливість оптимізувати мережу цих природоохоронних об’єктів. Методологічною основою дослідження є районування земної поверхні за компонентами природного середовища.
Завантаження
Посилання
Powell, G.V.N., Barborak, J., Rodriguez, M. (2000). Assessing representativeness of protected natural areas in Costa Rica for conserving biodiversity: a preliminary gap analysis. Biological Conservation, 93, 35–41. DOI: https://doi.org/10.1016/S0006-3207(99)00115-9
Armenteras, D., Gast, F., Villareal, H. (2003) Andean forest fragmentation and the representativeness of protected natural areas in the eastern Andes, Colombia. Biological Conservation, 113, 245–256. DOI: https://doi.org/10.1016/S0006-3207(02)00359-2
Hetman, V.I. (2021). Landscape diversity end representativity of the nature reserve fund Ukraine. Kyiv, 107. [in Ukrainian]
Lieskovský, Ju., Bezák, P., Izakovičová, Z. (2010). Protection of representative landscape ecosystem of Slovakia – new landscape ecological approach. Ecology and Environmental. International Multidisciplinary Scientific Geo-Conference SGEM 2010, 1–7. DOI: https://doi.org/10.5593/sgem2010.14.20.S1.856
Petrova, L. M. (2004). Structure of the Nature protection network in West Ukraine. Scientific Bulletin of USUFWT, 14.8, 80–88. [in Ukrainian]
Udra, I.Kh., Batova, N.I. (2004). Biogeographical assessment of the representativeness of nature reserves of Ukraine in the context of ecological network development. Nature reserves in Ukraine, 1-2 (10), 5–13. [in Ukrainian]
Popovych, S.Yu. (2007). Nature reserves: tutorial. Kyiv, 480 p. [in Ukrainian]
Ivanenko, Ye.І. (2013). Analysis of the Ukrainian nature reserve fund distribution: approach, condition, issues. Ukrainian geographical journal, 3, 64–69. [in Ukrainian]
Rudenko, L.G., Golubtsov, O.G., Chekhniy, V.M., Didukh, Jа.P., Marunyak, E.A., Lisovskyi, S.A., Ivanenko, E.I., Akimov, I.A., Vakarenko, L.P., Vasilyuk, O.V., Vinokurov, D.S., Kostyushin, V.A., Tytar, V.M. (2020). Methodology and practice of assessing the territory of Ukraine for the testament. Edited by Academician of the NAS of Ukraine Rudenko, L.G. Kyiv, 248 p. [in Ukrainian]
Klimov, O.V., Podoba, I.M. (1996). Representation of landscapes in the natural reserve fund of Ukraine. Land-scapeogenesis - 2000: Philosophy and Geography. Problems of postnonclassical methodologies. Theses of the ad-ditional events of the international scientific and practical conference. Kyiv, 75–77. [in Ukrainian].
Popovych, S.Yu. (2012). The formation and current status of Natural Reserve fund of the Ukraine steppe zone. Na-ture reserves in Ukraine, 1-2 (18), 4–11. [in Ukrainian]
Popovych, S.Yu. (2016). The nature reserve fund network of the Ukrainian Polissya. Nature conservarion, 1 (22), 42–47. [in Ukrainian]
Popovych, S.Yu. (2018). Network of nature reserve fund of the zone of deciduous forests of Ukraine. Floristic and coenotic diversity in the restoration, protection and preservation of flora. For the general edited Nikolaenko S.M. Kyiv, 225–247. [in Ukrainian]
Pan-European strategy for the conservation of biological and landscape diversity. (1998). Kyiv, 52. [in Ukraini-an].
Program of perspective development of protected areas in Ukraine («Reserves»). (1994). Bulletin of the Verkhovna Rada, No. 48, Art. 430. [in Ukrainian].
Law of Ukraine (2010) «On Basic Principles (Strategy) of the State Ecological Policy of Ukraine» of December 21, 2010, No. 2818-VI. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2818-17. [in Ukrainian]
Statistical data of the Ministry of Ecology and Natural Resources of Ukraine at the beginning of 2019. National report on the state of the environment in Ukraine in 2018. (2019). Kyiv, 161. [in Ukrainian]
Armand, D.L. (1975). Landscape Science. M., 287.
Marinich, A.M., Pashchenko, V.M., Shishchenko, P.G. (1985). The nature of the Ukrainian SSR. Landscapes and physical and geographical zoning. Kiеv, 224.
Marynych, O.M., Shyshchenko, P.H. (2005). Physical geography of Ukraine: textbook. Kyiv, 511 [in Ukrainian]
Marynych, O.M., Parkhomenko, H.O., Petrenko, O.M., Shyshchenko, P.H. (2003). Improved physical and geograph-ical zoning of the Ukraine. Ukrainian geographical journal, 41, 16–20. [in Ukrainian]
Melnyk, A.V. (1999). Ukrainian Carpathians: ecological and landscape science of the past. Lviv, 286 [in Ukraini-an]
Physical and geographical zoning of the Ukrainian SSR. (1968). Edited Popov, V.P., Marinich, A.M., Lanko, A.I. Kiеv, 683.
Hetman, V.I. (2006). On natural and landscape zoning. Scientific notes of the National University «Kyiv-Mohyla Academy». Series Biology and Ecology, 54, 63–66. [in Ukrainian]
Hetman, V.I. (2014). Ecological substances: regularities, landscapes, relief: textbook. Kyiv, 71 [in Ukrainian].
Udvardy M. (1984). The IUCN/UNESCO system of biogeographic provinces in relation to the biosphere reserves. 1st Intern. Biosphere Reserve Congr. (Minsk, 26 Sept.–2 Oct., 1983). Paris, 1, 16–19.
Carpathian National Natural Park. (2009). Edited by Prikhodkо, M.M., Kiselyuk, O.I., Yavorskiy, A.I. Ivano-Frankivsk, 672 [in Ukrainian]
Hetman, V.I. (2020). National natural parks of the Forest-Steppe and Steppe of Ukraine. Kyiv, 283 [in Ukrainian]
Pashchenko, V.M. (1979). On the differentiation of landscapes of the North-Steppe Azov region. Physical geogra-phy and geomorphology, 21, 79–88.
Prorochuk, V.V., Stefurak, Yu.P., Brusak, V.P., Derzhipilskiy, L.M. (2013). National Natural Park «Hutsulshchyna». Lviv, 408 [in Ukrainian]
Uzhansky National Nature Park. Polyfunctional value. (2007). Edited Stoykо, S.M. Lviv, 306 [in Ukrainian]
Grodzinsky, M.D. (2014). Landscape ecology: textbook. Kyiv, 550 [in Ukrainian]
Grodzynsky M.D. (2005). Cognition of the landscape: place and space: monograph. In 2 volumes. Kyiv. VPTs “Kyiv University”, 1, 431 [in Ukrainian]
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
