Культурний ландшафт як спадщина: пропозиції для України з досвіду окремих країн Європи

Анотація

Мета цієї публікації – розроблення пропозицій щодо впровадження концепту культурного ландшафту у сфері охорони та збереження культурної і природної спадщини на засадах виконання відповідних міжнародних зобов’язань України та запровадження кращих механізмів та практик окремих європейських країн. Методологія дослідження ґрунтується на описовому якісно-порівняльному підході, що дав змогу розкрити особливості досвіду збереження культурного ландшафту як спадщини у окремих країнах ЄС – представників «старої Європи (Італії та Іспанії), постсоціалістичного (Польща, Словаччина, Чехія) та пострадянського (Латвія і Литва) простору. Вивчення європейського досвіду здійснювалось через призму виконання вимог Європейської ландшафтної конвенції та можливостей його практичного застосування в Україні. Аналіз прикладів з практичного впровадження європейськими країнами концепту культурного ландшафту у порівнянні із практикою в Україні дав змогу визначити головні проблеми у цій галузі та окреслити орієнтовні напрями у можливій стратегії їх вирішення, основні механізми, інструменти і конкретні заходи з їх реалізації. Першочерговим заходом у формуванні такої стратегії може стати розроблення та схвалення урядовим розпорядженням Національного плану дій з охорони та збереження культурно-ландшафтної спадщини України. Загальною метою цього плану на найближчі 5-10 років має стати забезпечення охорони, збереження та дбайливого використання культурних ландшафтів країни шляхом: приведення законодавства країни у відповідність до системи правових та нормативних стандартів ЄС з питань охорони, регулювання та планування ландшафтів; врахування цих питань при формуванні та реалізації державної культурної, екологічної та містобудівної політики та включення, як неодмінної складової, до стратегії повоєнної відбудови України; привернення суспільної уваги та залучення громадськості до охорони та популяризації культурних ландшафтів.