Термодинамічні аспекти системного підходу в екології

Ключові слова: екологічна система, термодинамічний підхід, стійкість, організація системи, ентропія, антиентропія

Анотація

Результатом впливу на екосистему антропогенного фактора буде зниження антиентропії компонентів. Реакція екосистеми буде різною залежно від сили та тривалості збурюючого впливу. При сильному і досить тривалому впливі антиентропія компонентів падає при збереженні організації екосистеми до тих пір, поки занадто низький рівень антиентропії компонентів не включає їх власні регуляторні реакції, спрямовані на стримування падіння антиентропії навіть на шкоду організації системи. Організація починає падати. Оскільки вплив досить сильний і він не припиняється, регуляторні механізми компонентів не в змозі стабілізувати антиентропію. Процес падіння антиентропії та організації триває, система необоротно йде до загибелі. При середньому за силою, але тривалому впливі компонентам вдається за рахунок енергетичних резервів стабілізувати свою антиентропію на деякому не оптимальному, але допустимому рівні при збереженні організації. Однак, якщо вплив продовжується і не слабшає, компоненти, не будучи в змозі повернути свою антиентропію до початкового оптимального рівня, рано чи пізно не справляються з безперервним збуренням, та їх антиентропія знову починає падати, тепер вже разом з організацією. При слабкому чи нетривалому впливі компоненти, адаптуючись до нових умов, повертають антиентропію до оптимального рівня (при сильному або середньому за силою впливі це можливо лише після його припинення до незворотних змін в системі). При такому варіанті організація системи залишається постійною, оскільки збурююча дія в цьому випадку не вивела екосистему за рамки ефективної роботи гомеостатичних механізмів. Таким чином, критичним моментом при дії на екосистему антропогенного чинника є початок падіння її організації, коли гомеостаз повністю вичерпав себе у протидії збуренню, та екосистема починає незворотньо деградувати. Отже, для контролю стану екосистеми, що піддається дії антропогенного фактора, достатньо стежити за організацією системи: якщо вона не зменшується, можна говорити про відносне благополуччя, якщо ж організація падає, екосистема йде до загибелі, і необхідно вживати заходів для її порятунку. Однак періодичний і досить частий вимір організації екосистеми є задачею, хоча і такою, що не викликає принципових труднощів, але дуже трудомісткою, в першу чергу через знаходження середнього модуля коефіцієнтів кореляції параметрів. Визначення ж складності екосистеми за формулою хоча і пов’язане з певними труднощами, пов’язаними з знаходженням числа зав’язків, проте не вимагає трудомісткої математичної обробки.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Віталій Безсонний, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

кандидат технічних наук, доцент

Олег Третьяков, Національний авіаційний університет

доктор технічних наук, професор

Микола Шерстюк, Сумський державний університет

аспірант

Алла Некос, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

доктор географічних наук, професор

Посилання

Fort, H. (2022). Forecasting with maximum entropy: The interface between physics, biology, economics and infor-mation theory. Forecasting with maximum entropy: The interface between physics, biology, economics and infor-mation theory (1-221) DOI: https://doi.org/10.1088/978-0-7503-3931-5

Freitas, J.N., Esposito, M. Emergent second law for non-equilibrium steady states. Nat Commun 13, 5084 (2022). DOI: https://doi.org/10.1038/s41467-022-32700-7

Lucia, U.; Grisolia, G. (2020) Thermal Resonance and Cell Behavior. Entropy, 22(7), 774. DOI: https://doi.org/10.3390/e22070774

Zhao, Y., & Li, H. (2022). Economic measures for biodiversity conservation. Biodiversity Science, 30(11) DOI: https://doi.org/10.17520/biods.2022177

Niven, R. K. (2021). Invariance properties of the entropy production, and the entropic pairing of inertial frames of reference by shear-flow systems. Entropy, 23(11), 1515; DOI: https://doi.org/10.3390/e23111515

Hao, X., Wu, D., Li, J., Liu, R., & van Loosdrecht, M. (2022). Making waves: A sea change in treating wastewater – why thermodynamics supports resource recovery and recycling. Water Research, 218 DOI: https://doi.org/10.1016/j.watres.2022.118516

Tilman, D., Isbell, F., & Cowles, J. M. (2014). Biodiversity and ecosystem functioning. Annual review of ecology, evolution, and systematics, 45, 471–493 DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-ecolsys-120213-091917

Dunne, J. A., & Williams, R. J. (2009). Cascading extinctions and community collapse in model food webs. Philo-sophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences, 364(1524), 1711-1723. DOI: https://doi.org/10.1098/rstb.2008.0219

Pandita, S., Kumar, V., & Dutt, H. C. (2019). Environmental variables vis-a-vis distribution of herbaceous tracheo-phytes on northern sub-slopes in western himalayan ecotone. Ecological Processes, 8(1) DOI: https://doi.org/10.1186/s13717-019-0200-x

Daly, A. J., Baetens, J. M., & De Baets, B. (2018). Ecological diversity: Measuring the unmeasurable. Mathematics, 6(7) DOI: https://doi.org/10.3390/math6070119

Morris, E. K., Caruso, T., Buscot, F., Fischer, M., Hancock, C., Maier, T. S., . . . Rillig, M. C. (2014). Choosing and using diversity indices: Insights for ecological applications from the german biodiversity exploratories. Ecology and Evolution, 4(18), 3514-3524. DOI: https://doi.org/10.1002/ece3.1155

Thukral, A. K., Bhardwaj, R., Kumar, V., & Sharma, A. (2019). New indices regarding the dominance and diver-sity of communities, derived from sample variance and standard deviation. Heliyon, 5(10), e02606. DOI: https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2019.e02606

Semeniuk, V., & Cresswell, I. D. (2013). A proposed revision of diversity measures. Diversity, 5(3), 613–626; DOI: https://doi.org/10.3390/d5030613

Shannon, C. E. (1948). A mathematical theory of communication. Bell System Technical Journal, 27(3), 379–423. DOI: https://doi.org/10.1002/j.1538-7305.1948.tb01338.x

Simpson, E. H. (1949). Measurement of diversity. Nature, 163(4148), 688. DOI: https://doi.org/10.1038/163688a0

Brillouin, L. (1953). The negentropy principle of information. Journal of Applied Physics, 9(9), 1152–1163. DOI: https://doi.org/10.1063/1.1721463

Berger, W. H., & Parker, F. L. (1970). Diversity of planktonic foraminifera in deep-sea sediments. Science, 168(3937), 1345–1347. DOI: https://doi.org/10.1126/science.168.3937.1345

Kumar, V., Thukral, A. K., Sharma, A., & Bhardwaj, R. (2021). Extending the concept of entropy-negentropy for the assessment of ecological dominance and diversity at alpha, beta and gamma levels. Geology, Ecology, and Land-scapes, DOI: https://doi.org/10.1080/24749508.2021.1923270

Fitzhugh, B., Butler, V. L., Bovy, K. M., & Etnier, M. A. (2019). Human ecodynamics: A perspective for the study of long-term change in socioecological systems. Journal of Archaeological Science: Reports, 23, 1077-1094. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jasrep.2018.03.016

Normandin, J., & Therrien, M. (2016). Resilience factors reconciled with complexity: The dynamics of order and disorder. Journal of Contingencies and Crisis Management, 24(2), 107-118. DOI: https://doi.org/10.1111/1468-5973.12107

Diaz-Mendez, S. E., Sierra-Grajeda, J. M. T., Hernandez-Guerrero, A., & Rodriguez-Lelis, J. M. (2013). Entropy generation as an environmental impact indicator and asample application to freshwater ecosystems eutrophica-tion. Energy, 61, 234-239. DOI: https://doi.org/10.1016/j.energy.2013.09.042

Tiezzi, E. (2011). Ecodynamics: Towards an evolutionary thermodynamics of ecosystems. Ecological Model-ling, 222(16), 2897-2902. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ecolmodel.2011.05.014

Tiezzi, E., Cecconi, G., & Marchettini, N. (2010). Confined ontic open systems. International Journal of Design and Nature and Ecodynamics, 5(1), 3-9. doi:10.2495/DNE-V5-N1-3-9 DOI: https://doi.org/10.2495/DNE-V5-N1-3-9

Tiezzi, E. (2006). Is entropy far from equilibrium a state function? International Journal of Ecodynamics, 1(1), 44-54. DOI: https://doi.org/10.2495/ECO-V1-N1-44-54

Antonis Mistriotis (2021). A universal model describing the structure and functions of living sys-tems, Communicative & Integrative Biology, 14:1, 27-36, DOI: https://doi.org/10.1080/19420889.2021.1887549

Malek-Mansour, M., Nicolis, G., & Prigogine, I. (2019). Nonequilibrium phase transitions in chemical sys-tems. Thermodynamics and kinetics of biological processes (pp. 75-104) DOI: https://doi.org/10.1515/9783110845914-008

Margalef, R. (1996). Information and uncertainty in living systems, a view from ecology. BioSystems, 38(2-3), 141-146. DOI: https://doi.org/10.1016/0303-2647(95)01584-1

Bezsonnyi, V.L., Tretyakov, O.V., Plyatsuk, L.D., & Nekos, A.N. (2022). Entropy approach to assessment of the eco-logical state of a water course. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series «Еcоlogy», (27), 6-19. https://doi.org/10.26565/1992-4259-2022-27-01 [in Ukrainian].

Опубліковано
2022-12-01
Цитовано
Як цитувати
Безсонний, В., Третьяков, О., Шерстюк, М., & Некос, А. (2022). Термодинамічні аспекти системного підходу в екології. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, cерія «Геологія. Географія. Екологія», (57), 268-281. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2022-57-20

Найбільш популярні статті цього автора (авторів)