Шляхи оптимізації забруджених свинцем чорноземних ґрунтів у системі ґрунту – рослина
Анотація
Екологічна безпека ґрунтів та вирощування екологічно безпечних харчових продуктів рослинного походження є однією з найактуальніших проблем сучасності. Забезпечення екологічної безпеки продовольчої сировини та харчових продуктів є одним із головних завдань, що визначають здоров’я популяції людини та збереження її генофонду. З їжею в організм людини з довкілля надходить до 70 % забруднюючих речовин різного походження. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, свинець (Pb) є глобальним забруднювачем, який викликає велику кількість захворювань. Основна стратегія розробленого ООН проекту «Здоров’я нації в боротьбі з COVID-19» полягає у зменшенні інтоксикації важкими металами, що надходять в організм людини з їжею. У статті представлені результати дослідження шляхів оптимізації забруднених на свинець чорноземних ґрунтів у системі «ґрунт – рослина». Об’єкти дослідження були варіації сої та нуту різних сортів рослинності. Досліджено вміст білка, жирів, вуглеводів у зернах сої і нуту різних вегетаційних сортів за період 3 років, вирощених на чорноземах Київської області. Вивчено вміст свинцю у зернах сої та нуту із максимальним та мінімальним вмістом білка. Науково обґрунтовано процес акумуляції свинцю зернами сої та нуту в залежності від хімічного складу ґрунтів для вирощування. Встановлено, що за інтенсивністю детоксикації зерен сої та нуту різних вегетаційних сортів під час вирощування на чорноземах забруднених свинцем можна розподілити таким чином: N180P180K180+ Pb + вапно + гній > N360P360K360+ Pb > N180P180K180+ Pb + гній > N180P180K180+ Pb + вапно. Отримані результати досліджень є важливими для наукової спільноти, тому, що висвітлені закономірності дають змогу надати рекомендації до вирощування сортів сої та нуту, які мають найменшу здатність до накопичення тяжких металів. Що є соціально необхідним та економічно вигідним, тому що дозволить зберегти здоров’я населяння чим заощадить кошти державного бюджету, які призначені для лікарняних утримань та виплат по інвалідності.
Завантаження
Посилання
Bilyk, T. I. (2009). Ecological assessment of lead contamination of soil and vegetation near gas stations. Science-intensive technologies, 3, 1-3. Available at: https://jrnl.nau.edu.ua/index.php/SBT/article/view/5107/5401
Petrinich, V.V., Vlasyk, L. I., Petrynych, O. A. (2017). Lead: toxicological, hygienic and biological aspects. Сlinical and experimental pathology, 2 (60), 97-102. Available at: http://cep.bsmu.edu.ua/article/download/1727-4338.XVI.2.60.2017.20/108629
Trakhtenberg, I. M., Dmytrukha, N. M., Lugovskyi, S. P. and others (2015). Lead is a dangerous pollutant. The old and new problem. Current problems of toxicology, food and chemical safety, 3, 14-24. Available at: http://protox.medved.kiev.ua/index.php/ua/issues/2015/3/item/450-lead-is-a-dangerous-pollutant-the-old-and-new-problem
Biletska, Y., Plotnikova, R., Danko, N., Bakirov, M., Chuiko, M., & Perepelytsya, A. (2019). Substantiation of expedi-ency to use iodine-enriched soya flour in the production of bread for special dietary consumption. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5, (11(101)), 48–55. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.179809
Biletska, Ya., Plotnikova, R., Bakirov, M., & Vereshchynskyi, O. (2020). Development of technology of soya flour en-riched with iodine. Journal of food science and technology Ukraine, 2, 87–95. doi: https://doi.org/664.641.2:664.748:546.15
Lazarenko, I. (2012). Influence of macrodisperse and nanoforms of lead on its accumulation in the body. Actual problems of transport medicine, 2 (28), 95-97. Available at: http://protox.medved.kiev.ua/index.php/ua/issues/2015/3/item/450-lead-is-a-dangerous-pollutant-the-old-and-new-problem
Yushchenko, N. (2020). Research of the content of heavy metals in food concentrates. New technologies in scientific activity and educational process. Scientific-practical conf. students, graduate students and young scientists, April 8-9, 2020, Chernihiv, 437-438. Available at: http://ir.stu.cn.ua/handle/123456789/22875?locale-attribute=uk
Litsukov S. (2015). Accumulation of heavy metals by bean plants on chernozems. Bulletin of the Kursk State Agri-cultural Academy, 3, 48 – 57. Available at: https://cyberleninka.ru/article/n/nakoplenie-tyazhelyh-metallov-rasteniyami-fasoli-na-chernozeme-tipichnom
Maltsev, V., Belchenko, S., Sorokin, A. (2015). Accumulation of heavy metals in soil and plants. Collection of scien-tific works. Biologization of agriculture in the Non-Chernozem zone of Russia, 5, 42. Available at: https://cyberleninka.ru/journal/n/vestnik-kurskoy-gosudarstvennoy-selskohozyaystvennoy-akademii?i=1089791
Biletska, Y., Bakirov, M. (2019). Identification of promising chickpea varieties for enrichment wish selenium. Tech-nology audit and production reserves, 3 (49), 41–44. doi: https://doi.org/10.15587/2312-8372.2019.185137
Biletska, Y., Babenko, V., Krivtsova, A., and others (2020). Substantiating the use of sprouted beans flour in the production of sour milk products based on goat milk. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4, (11 (106)), 6–13. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.209514
Biletska, Y., Ryzhkova, T., Novikova, V., and others. (2021). Studying the influence of mungbean use on the struc-ture-forming indicators of meat-plant systems based on veal, pork, chicken meat. Eastern-European Journal of En-terprise Technologies, 3, (11 (111)), 70-79. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.234987
Palomo, M., Gutierrez, A. M., Perez-Conde, M. C., Camara, C., & Madrid Y. (2014). Se metallomics during lactic fermentation of Seenriched yogurt. Food Chemistry, 12 (4), 371−379. doi: https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2014.05.007
Yanovich, D. (2019). Determination of lead in flour by mass spectrometry with inductively coupled plasma. State Research Control Institute of Veterinary Drugs and Feed Additives Baker, 1, 6–11. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ntbibt_2015_16_2_73
Biletska, Y., Djukareva, G., Nekos, A., Husliev, A., Krivtsova, A., Bakirov, M. et. al. (2020). Investigation of change of quality indicators of gluten-free bread during storage. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (11 (107)), 54–61. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.215019
Nekos, A., Kholin, Yu. (2015). Trophogeography: theory and practice: monograph. Kharkiv: VN KhNU Karazina, 296. Available at: http://ekhnuir.univer.kharkov.ua/bitstream/123456789/Трофогеографія.pdf
Henry, J. R. (2000). An Overview of the Phytoremediation of Lead and Mercury. National Network of Environmen-tal Management Studies (NNEMS), 9 – 22 Available at: https://www.researchgate.net/publication/2327243_An_Overview_of_the_Phytoremediation_of_Lead_and_Mercury
Demenko O. V., Borisovskaya E. A. (2015). Methods for detoxifying soils contaminated with heavy metals using natural sorbents. National Mining University, Ukraine. Available at: https://cyberleninka.ru/article/n/nakoplenie-tyazhelyh-metallov-rasteniyami-fasoli-na-chernozeme-tipichnom
Maltsev, V., Belchenko, S., Sorokin, A. (2015). Accumulation of heavy metals in soil and plants. Collection of scien-tific works. Biologization of agriculture in the Non-Chernozem zone of Russia. Bryansk. Available at: https://cyberleninka.ru/article/n/nakoplenie-tyazhelyh-metallov-rasteniyami-fasoli-na-chernozeme-tipichnom
Lytsukov, A. (2021). Ecological and agrochemical aspects of cultivation of agricultural crops at accumulation of lead (Doctoral dissertation). BelGU, Belgorod. Available at: http://www.dslib.net/agro-ximia/jekologo-agrohimicheskie-aspekty-vozdelyvanija-selskohozjajstvennyh-kultur-v-cchr.html
