Доступність зелених зон в умовах компактного міста (на прикладі Києва)
Анотація
Статтю присвячено розробленню процедури оцінки доступності міських зелених зон (МЗЗ) в умовах компактного міста з ущільненою забудовою на прикладі Києва. Застосована методика передбачає просторовий і кількісний аналіз розподілу МЗЗ в межах міста з використанням геопросторових даних OpenStreetMap, Google Map та програмного забезпечення QGIS. У процесі дослідження на основі даних про кількість будинків і щільність населення розраховано реальну забезпеченість киян МЗЗ всіх видів, а також забезпеченість зеленими насадженнями, придатними для повсякденного відпочинку, в межах житлової забудови Києва. Виявлено, що забезпеченість МЗЗ, у межах яких здійснюється короткотермінова рекреація, значно поступається площею на душу населення порівняно із аналогічним показником, розрахованим для зелених насаджень усіх видів. Ці відмінності унаочнено на відповідних картосхемах. За допомогою буферного підходу визначено найкоротші відстані, які необхідно подолати пішки, щоб дістатися від житлового будинку до найближчої зеленої зони. Окремо виміряно доступність будь-якої наявної в Києві МЗЗ та доступність зелених насаджень загального користування, придатних для повсякденного відпочинку. В результаті досліджень виявлено істотні відмінності цих показників. За даними розрахунку доступності МЗЗ всіх видів, Київ насправді виглядає «зеленим» містом, де майже на всій забудованій території відстань до найближчої зеленої зони не перевищує 1000 м. Однак оцінка доступності зелених насаджень, придатних для короткострокової рекреаційної діяльності, демонструє брак МЗЗ у межах щонайменше одинадцяти житлових масивів міста. Ці розбіжності також відображено на відповідних картосхемах. Згідно проведених розрахунків, високою пішохідно-часової доступністю МЗЗ для повсякденного відпочинку на відстані не більше 500 м забезпечено лише 45,4% киян. Населення різних вікових і соціальних груп, яке у радіусі 1 км взагалі не має доступу до жодного місця відпочинку, становить 15,5% мешканців Києва. Також виявлено істотні відмінності доступності МЗЗ у різних адміністративних районах, що свідчить про недосконалість управління всією зеленою інфраструктурою міста. Розроблений та апробований на прикладі м. Київ алгоритм оцінки доступності зелених зон може бути застосований для будь-якого компактного міста, що дозволить максимально точно визначати житлові масиви або інші локації, які потребують першочергового озеленення.
Завантаження
Посилання
Where in Kyiv is the closest to parks and squares? LUN City (2019). Available at: https://misto.lun.ua/ozelenennya
Zibtseva O., Yukhnovskyi V. (2019). Analytical evaluation of developed norms for greening of cities. Biological Resources and Nature Management, 11(5–6), 131–140. http://dx.doi.org/10.31548/bio2019.05.014
LUN City (2020). Available at: https://misto.lun.ua/#rec279021961
Ocheretnyj V., Potapova T., Kuzmina D., Solohor V. (2017). A modern tendency of reducing the space of green plants in the world. Modern Technology, Materials and Design in Construction, 2, 69-76.
Planning and development of territories. DBN B.2.2-12: 2019. Kyiv, Ministry of Regional Development of Ukraine (2019). Available at: https://dreamdim.ua/wp-content/uploads/2019/07/DBN-B22-12-2019.pdf
Draft Master Plan of the city of Kyiv. Official site of “Kyivgenplan” (2020). Available at: http://kyivgenplan.grad.gov.ua/
The draft Master Plan of Kyiv proposes to create 17 buffer parks near residential areas (+ list). Official portal of Kyiv (2020). Available at: https://kyivcity.gov.ua/news/proyekt_genplanu_kiyeva_proponuye_stvoriti_17_bufernikh_parkiv_bilya_zhitlovikh_masiviv_perelik/
On approval of the Integrated City Target Program of Environmental Well-being of the Kyiv City for 2019-2021: decision of the Kyiv City Council of 12/18/2018. Official website of the Kyiv City Council (2018). Available at: https://kmr.gov.ua/uk/content/rishennya-kyyivskoyi-miskoyi-rady-97
Kyiv City Development Strategy until 2025 (new edition). Available at: https://dei.kyivcity.gov.ua/files/2017/7/28/Strategy2025new.pdf
Tkachenko T. M., Hulei D. V. (2018). Green structures as an effective way to stabilize and improve the environment of urbocenoses (on the example of Solomyansky district of Kyiv). Ecological Safety and Balanced Use of Re-sources, 1(17), 46-56.
Shyshchenko P.H., Havrylenko O.P., Tsyhanok Ye.Yu. (2020). Protected areas under the conditions of megapolis: digression and recovery ways (on the example of Kyiv). Ukrainian Geographical Journal, 4, 49-56. https://doi.org/10.15407/ugz2020.04.049
Yukhnovskyi V., Zibtseva O. (2018). Comparative analysis of settlements green plantations classification in Ukraine and post-Soviet countries. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 16, 90-98. https://doi.org/10.15421/411810
Bibri S.E., Krogstiec J., Kärrholm M. (2020). Compact city planning and development: Emerging practices and strategies for achieving the goals of sustainability. Developments in the Built Environment, 4, 100021. https://doi.org/10.1016/j.dibe.2020.100021
Cities and climate change. UNEP Official site. Available at: https://www.unenvironment.org/explore-topics/resource-efficiency/what-we-do/cities/cities-and-climate-change
Hansen R., Olafsson A.S., van der Jagt A.P.N., Rall E., Pauleit S. (2019). Planning multifunctional green infra-structure for compact cities: What is the state of practice? Ecological Indicators, 96(2), 99-110. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2017.09.042
Jang K.M., Kim J., Lee H.-Y., Cho H., Kim Y. (2020). Urban Green Accessibility Index: A Measure of Pedestrian-Centered Accessibility to Every Green Point in an Urban Area. International Journal of Geo-Information, 9(10), 586. https://doi.org/10.3390/ijgi9100586
Li X., Zhang C., Li W., Ricard R., Meng Q., Zhang W. (2015). Assessing street-level urban greenery using Google Street View and a modified Green View Index. Urban Forestry & Urban Greening, 14(3), 675–685. https://doi.org/10.1016/j.ufug.2015.06.006
Liang H., Chen D., Zhang Q. (2017). Walking accessibility of urban parks in a compact megacity. Urban Design and Planning, 170(2), 59–71. https://doi.org/10.1680/jurdp.16.00030
Lwin K.K., Murayama Y. (2011). Modelling of urban green space walkability: Eco-friendly walk score calculator. Computers, Environment and Urban Systems, 35(5), 408–420. https://doi.org/10.1016/j.compenvurbsys.2011.05.002
Niu Q., Wang Y., Xia Y., Wu H., Tang X. (2018). Detailed Assessment of the Spatial Distribution of Urban Parks According to Day and Travel Mode Based on Web Mapping API: A Case Study of Main Parks in Wuhan. Interna-tional Journal of Environmental Research and Public Health, 15(8), 1725. https://doi.org/10.3390/ijerph15081725
Ranking: Kyiv. HUGSI Official site (2020). Available at: https://www.hugsi.green/city/?Kyiv
Stessens P., Khan A.Z., Huysmans M., Canters F. (2017). Analysing urban green space accessibility and quality: A GIS-based model as spatial decision support for urban ecosystem services in Brussels. Ecosystem Services, 28, 328-340. https://doi.org/10.1016/j.ecoser.2017.10.016
The 17 Goals. United Nations: Department of Economic and Social Affairs. Sustainable Development. Available at: https://sdgs.un.org/goals
Urban Green Space Interventions and Health. WHO Regional Office for Europe (2017). Available at: https://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0010/337690/FULL-REPORT-for-LLP.pdf
Wüstemann H., Kalisch D., Kolbe J. (2017). Access to urban green space and environmental inequalities in Ger-many. Landscape and Urban Planning, 164, 124–131. https://doi.org/10.1016/j.landurbplan.2017.04.002
Ye Y., Richards D., Lu Y., Song X., Zhuang Y., Zeng W., Zhong T. (2019). Measuring daily accessed street greenery: A human-scale approach for informing better urban planning practices. Landscape and Urban Planning, 191, 103434. https://doi.org/10.1016/j.landurbplan.2018.08.028
Yu Z., Wang Y., Deng J., Shen Z., Wang K., Zhu J., Gan M. (2017). Dynamics of Hierarchical Urban Green Space Patches and Implications for Management Policy. Sensors, 17(6), 1304. https://doi.org/10.3390/s17061304
