Нові знахідки решток кам’яновугільних цефалопод на території України
Анотація
Відклади кам’яновугільної системи широко поширені на території України. В них часто зустрічаються рештки головоногих молюсків, які, тим не менш, вивчені недостатньо. Цефалоподи мають велике значення для розмежування і кореляції відкладів карбону, а також для реконструкцій умов їх накопичення. З цієї причини вивчення головоногих молюсків є дуже актуальним. В різних місцях Північної і Центральної України в моренних відкладах зустрічаються вапнякові валуни з рештками кам’яновугільної фауни, в тому числі цефалопод. Транспортування і перевідкладення фосилій материковими льодами відноситься до льодовикового типу перевідкладення скам’янілостей з давніших в більш молоді осади. Льодовикове перевідкладення відбувається як у вигляді окремих фосилій, так і у вигляді блоків породи різних розмірів. З вапнякових валунів у складі морени дніпровського зледеніння, що відслонюється на горі Пивиха біля смт Градизьк Полтавської області, нами визначено наступні цефалоподи: Culullus sp., Antonoceras balaschovi Shimansky, Pseudostenopoceras sp. і Liroceras sp. Результати їх вивчення підтвердили висновки В.В. Огара і В.І. Полєтаєва щодо пізньовізейсько-серпуховського віку вапняків, що складають валуни. Корінним джерелом даних вапняків є південне крило Московської синеклізи (переважно Калузька і Тульська області РФ). Крім того, деякі валуни на Пивисі містять рештки ендоцерид і ранньопалеозойських трилобітів, тому інше джерело корінних порід розташовувалося, поза всякими сумнівами, на території Прибалтики (Естонія) і Ленінградської області РФ. З нижнього карбону Дніпровсько-Донецької западини визначена ортоцерида Brachycycloceras scalare (Archiac et Verneuil). Цей вид широко поширений у візейсько-намюрських відкладах Західної Європи. Встановлено присутність у відкладах нижнього карбону Південного Донбасу решток актиноцерид (Rayonnoceras sp. із верхів візейського ярусу). Нові дані дозволили розширити систематичне різноманіття ранньокам’яновугільних цефалопод Донбасу і Дніпровсько-Донецької западини.
Завантаження
Посилання
Aisenverg D.E., Astakhova T.V., Popov A.V. (1979). The first finds of goniatites in the sediments of the formations C11 (A) and C13 (C) of the Donets Basin. Geological Journal. 39(6). 32-40.
Astakhova T.V. (1983). Goniatids. Upper Serpukhovian Substage of the Donets Basin. Kiev, Naukova Dumka. 115-123.
Dernov V.S. New finds of cephalopod remains in Carboniferous of Ukraine. Paleontological study of Don-Dnipro Downwarp (materials of conference). Kyiv, 2019. 26-27.
Dernov V.S., Krisak O.S. (2016). New finds of cephalopod remains in sediments of the Moscovian (Middle Carbonif-erous) of the Donets Basin. Problem of justification of regional stratons of the Phanerozoic of Ukraine (materials of conference). Kyiv. 37-39.
Kuzina L.F., Poletaev V.I. (1991). New Viséan ammonoids of the Donets Basin and Dnipro-Donets Depression. Pale-ontological Journal. 3. 35-45.
Makhlina M.Kh., Vdovenko M.V., Alekseev A.S. et al. (1993). Lower Carboniferous of the Moscow Syneclise and Voronezh Anteclise. Moscow. Nauka. 221.
Morozov P.E. (1984). New finds of cephalopods in Carboniferous of the Moscow Region. Paleontological charac-teristic of stratotypic and supporting Carboniferous sections of the Moscow syneclise. Moscow. Publishing House of Moscow State University. 132-140.
Mychko E.V. (2019). Pages of the fossil record of the Amberland. Priroda. 3. 47-57. https://doi.org/10.7868/S0032874X19030074
Novik E.O. (1941). To the question of stratigraphy and lithology of Carboniferous of the Romny District. Materials on the petroleum potential of the Don-Dnipro Downwarp. 1. 201-213.
Ohar V.V., Poletaev V.І. (2019). On the remains of the Carboniferous fauna at the moraine of the Pyvykha Hill. Pal-aeontological study of the Don-Dnipro Depression (materials of conference). Kyiv. 24-25.
Popov A.V. (1979). Carboniferous ammonoids of the Donets Basin and their stratigraphic significance. Leningrad. Nedra. 119.
Teteryuk V.K. (1982). Geological age of coal-bearing sediments of the Preddobrudzhinsky Paleozoic Downwarp. New data on the stratigraphy and fauna of the Phanerozoic of Ukraine. Kiev. Naukova Dumka. 155-160.
Furtes V.V., Aseyeva E.A., Zaitseva L.B. (2003). Biostratigraphy of problematic sedimentary strata of Ukraine. The-oretical and applied aspects of the current biostratigraphy of the Phanerozoic of Ukraine. Kyiv. 211-214.
Tsvetayeva M. (1888). Cephalopods of the upper stage of Central Russian Carboniferous limestone. Proceedings of the Geological Committee. V(3). 58.
Tsvetayeva M. (1898). Nautilids and ammonoids of the lower part of Central Russian Carboniferous Limestone. Proceedings of the Geological Committee. VIII(4). 46.
Shimansky V.N. (1967). Carboniferous Nautilida. Moscow, Nauka, 260.
Shimansky V.N. (1968). Carboniferous Orthoceratida, Oncoceratida, Actinoceratida and Bactritida. Moscow, Nauka, 150.
Shimansky V.N. (1996). Carboniferous non-ammonoid cephalopods of the Novaya Zemlya. Paleontological Jour-nal. 4, 24-29.
Shulga V.F., Shimansky V.N. (1994). On the fauna of non-ammonoid cephalopods from the Carboniferous of the Lviv-Volyn coal basin. Reports of the Academy of Sciences of Ukraine. 4. 111-115.
Yanin B.T. (1983). Fundamentals of taphonomy. Moscow: Nedra, 184 p.
Chrząstek A., Pluta K. (2017). Trace fossils from the Baltoscandian erratic boulders in SW Poland. Annales Socie-tatis Geologorum Poloniae. 87. 229-257. https://doi.org/10.14241/asgp.2017.014
Demanet F. (1941). Faune et stratigraphie de l’etage Namurien de la Belgique. Mémoires du Musée royal d'histoire naturelle de Belgique. 97. 1-327.
Engeser T., Riedel F. (1992). Scaphopods from Middle Liassic erratic boulders of northern Germany; with a review on Liassic Scaphopoda. Scripta Geologica. 99. 35-55.
Foth C., Kalbe J., Kautz R. (2011). First evidence of Elasmosauridae (Reptilia: Sauropterygia) in an erratic boul-der of Campanian age originating from southern Sweden or the adjacent Baltic Sea area. Zitteliana. 51. 285-290.
Górka H. (1994). Late Caradoc and early Ludlow Radiolaria from Baltic erratic boulders. Acta Palaeontologica Polonica. 39 (2). 169-179.
Lehmann J. (2013). Aptian and Albian (Early Cretaceous) ammonites from glacial erratics of the Hamburg area, North Germany. Neues Jahrbuch für Geologie und Paläontologie. 270. 69-82. https://doi.org/10.1127/0077-7749/2013/0359
Malinky J.M. (2007). Hyolitha from the Early Paleozoic glacial erratic boulders (Geschiebe) of Germany and Po-land. Fossil Record. 10 (2). 71-90. https://doi.org/10.1002/mmng.200600020
Ohar V. (2021). Carboniferous fauna from erratics in the Hradyzk area (Poltava region, Ukraine): paleo-ice streams indicator of the Dnipro glacial maximum. Historical Biology. 33 (1). 78-87. https://doi.org/10.1080/08912963.2019.1710835
Patteisky K. (1929). Die Geologie und Fossilfëuhrung der mëahrisch-schlesischen Dachschiefer- und Grauwacken-formation. Opava: Naturwissenschaftliche Verein, 354.
Roniewicz E. (1984). Aragonitic Jurassic corals from erratic boulders on the South Baltic coast. Annales Socie-tatis Geologorum Poloniae. 154. 65-77.
Schmidt H. (1956). Orthocone Cephalopoden aus dem deutschen Unterkarbon. Paläontologische Zeitschrift. 30. 3-4. 41-68.
Sendino C., Bochmann M.M. (2021). An exceptionally preserved conulariid from Ordovician erratics of Northern European Lowlands. Paläontologische Zeitschrift. 95. 75-84. https://doi.org/10.1007/s12542-020-00534-7
Shimanskiy V.N., Shkolin A.A. (1994). New early carboniferous nonammonoid cephalopods from the Moscow re-gion. Paleontological Journal. 28 (1A). 134-142.
Smelror M., Ossó À. (2016). Paleogene fossils in erratic blocks from Averøy and Frei, Nordmшre, Norway. Norges geologiske undersшkelse Bulletin. 455. 1-10.
Weidner T., Geyer G., Ebbestad J.O., von Seckendorff V. (2015). Glacial erratic boulders from Jutland, Denmark, feature an uppermost lower Cambrian fauna of the Lingulid Sandstone Member of Vдstergцtland, Sweden. Bulle-tin of the Geological Society of Denmark. 63. 59-86. https://doi.org10.37570/bgsd-2015-63-06
Zakowa H. (1960). Nowe stanowisko fauny górnowizeńskiej z Wałbrzycha Miasta. Kwartalnik Geologiczny. 4(3). 619-632.
