Стан довкілля території Дністровського регіонального ландшафтного парку
Анотація
Дністровський регіональний ландшафтний парк (РЛП) в ряду категорій природно-заповідного фонду України займає (знизу) третє місце. Найнижче: - перше-це пам’ятки природи, вище, - заказники, далі – РЛП, над ними національні природні парки, природні заповідники і найвища категорія заповідності – це біосферні заповідники та резервати. Дністровський РЛП розташований вузькою смугою на правобережжі р. Дністер та схилах Прут – Дністровського межиріччя, у Тлумацькому та Городенківському районах Івано-Франківської області. Площа 19 656 га. Стан довкілля території Дністровського РЛП розглядається на прикладі екологічної оцінки компонентів ландшафтів, на основі тих змін, які відбуваються як під впливом природних (ерозія площинна, лінійна та яркова, осипища, обвали, селі, зсуви, карст), так і техногенних (кар’єри, бурові свердловини, дорожня інфраструктура та ін.) чинників. Динаміка цих процесів розглянута на основі моніторингу стану ґрунтового покриву (педосфери), гідросфери, атмосферного повітря та рослинності (фітосфери). Мережа моніторингу включає 78 пунктів спостереження, де відбирались проби грунтів, поверхневих та ґрунтових вод, повітря та трав’янисто-лучної рослинності. Атомно-абсорбційний, ренгенофлюоресцентний та електрохімічний аналізи проб дозволили побудувати базу даних екологічної інформації та карти розповсюдження тих чи інших забруднювачів – арсену, свинцю, міді, цинку, кадмію, сполук сірки, нафтопродуктів. Сумісний аналіз карт дозволив побудувати карту сучасної екологічної ситуації, на якій показані також окремі елементи геологічного середовища та геоморфосфери, що впливає на формування стану довкілля. Окремі геоекологічні структури лівобережжя Дністра, де розташований національний природничий парк (НПП) «Дністровський каньйон», переходять на правий берег, в межі Дністровського РЛП, що дозволило розробити пропозиції щодо підвищення природо-охоронної категорії Дністровського РЛП до НПП та приєднання його до «Дністровського каньйону».
Завантаження
Посилання
Adamenko, O.M., Zorina, N.O. (2015). Methodology and organization of scientific research in ecology. Ivano-Frankivsk: Suprun, V.P., 172.
Alth, A., Benyash, F. (1887). Geological Atlas of Galicia. Notebook 1. Krakow.
Barbot-de-Marni, N.P. (1967). Report on a trip to Galicia, Volhynia and Podolia in 1865. Jubilee. Sat Mineral. So-ciety, St. Petersburg.
Boguckiy, A.B. Svinko, J.M. (1975). Anthropogenic denudation surfaces of the northern edge of the Podil Upland. Dopovidi AN USSR, 6, Kyiv, 433.
Veklich, M.F. (1965). The main stages of development of river valleys. Kiev, Naukova dumka, 7–26.
Veklich, Yu.M. (2009). Quaternary deposits. State Geological Map of Ukraine. Scale 1: 200 000, sheet M-35-XXV. Explanatory note, 41–56.
Voloshin, I.M. (1998). Landscape-ecological bases of monitoring. Lviv, Space, 336.
Gofstein, I.D. (1962). Neotectonics and morphogenesis of the upper Transnistria. Kyiv, AN USSR, 132.
Ecological encyclopedia in 3 volumes (2007–vol. I, 2008–II,2008–III). Kyiv, I–432, II–416, III–472.
Ecological model of the Dniester (G. Plachter, W.M. Stetsyuk, OM. Adamenko and oth.) (1995). Kyiv, Znannja, 30.
Zorin, D.O. (2016). Geographical information systems of ecological safety: textbook. Ivano-Frankivsk, Suprun, V.P., 180.
Kravchuk, Ya.S. (1999). Geomorphology of Precarpathia. Lviv, Mercator, 188.
Lungershausen G.F. (1941). Geological evolution of Podillya and Southern Transnistria. Kyiv, AN USSR, 9-90.
Palienko, V.P. (1974). On the types of Holocene alluvium of the Dniester valley. Materials on the Quaternary peri-od of Ukraine. Kyiv, Naukova dymka, 247-250.
Polyansky, Yu.I. (1929). Podil etudes: terraces, forests and morphology of the Galician Podillya on the Dniester. Collection of mathematical-natural-medical section of NTSh. Lviv, 20, 191.
Trofimchuk, O.M., Adamenko, O.M., Trisnjuk, V.M. (2020). Geoinformation technologies for environmental protec-tion of the nature reserve fund. Ivano-Frankivsk-Kiiv, Suprun V.P., 340.
Tsarik, L.P. (2006). Ecological-geographical analysis and assessment of territories: theory and practice (on the materials of Ternopil region). Ternopil, Bogdan, 256.
Alth, A., Bieniasz, D. (1887). Atlas geologiczny Galicyi. Text do resz. 1. Wyd. Kom. Fisiogr. Pol. Akad. Um. Kraków.
Boguckyi, A. Lanczont, M. (2002). Stratygrafia lessow Naddniestrza halickiego. Lessy І paleolit Naddniestrza halickiego (Ukraina). Studia geologica Polonica (Pod red. T. Madeyskiej). Kraków, 119, III, 315-341.
Czyzewski J. (1928). Z historij doliny Dniestry: Pr. Geogr., 10. Lwów-Warszawa, 33-62.
Lanczont, M., Bogutskyj, A., Racinowski, R., Seul, C., Wojtanowicz, J. (2003). Eopleistocene and Lower Mesopleistocene paleosols in the Zahvizdja profile in the East Carpathian Foreland (W. Ukraine). Quaternary International, 106-107: 119-130.
Madeyska, T. (2001). Porownanie stratygrafii jaskiniowych i lessowych stanowisk paleolitycƶnych Iury Polskiey i Ƶachodneij Ukrainy. Ƶ Archcologii Ukrainy j Iury Ojcowskiej: 415-432.
Szajnocha, W. (1892). Wosk ziemnz w Galicyi. Przewodnik Naukowo-Literacki, 82: 177-187; 90: 266-283.
Yatsyshyn, A., Dmytruk, R. (2003). Surface loess-soil complexes of Dniester’s terraces: Loes and Paleoenvironment. Abstracts and Field Excursion Guidebook. Moskow, May 2–June 1, 63-64.
