Геохімічні дослідження Мармароського масиву Українських Карпат
Анотація
У статті представлено результати геохімічних досліджень (ґрунти, рослинність) недоторканих територій букових пралісів Мармароського масиву Українських Карпат. Авторами розраховані фонові значення вмісту хімічних елементів (Co, Ni, V, Cu, Zn, Pb, P, Mn, Ti, Сr, Mo, Zr, Sn, Be. La, Y, Yb, Ba, Li, Ga, Ce) у ґрунтах лісових екосистем буку Мармароського масиву– парк Буркут, урочище Підділ, гора Фігура, ділянка Форель, потік Білий, урочище Ограба та Чорногірського – урочище Кевелів; що стане основою для їх моніторингу з екологічною метою та визначення прогнозних рудних ділянок. При проведенні літохімічних досліджень встановлено хімічні елементи (валовий вміст) – Co, Ni, V, Cu, Zn, Pb, P, Mn, Ti, вміст яких більший у ґрунтах, де ґрунтотвірними є карбонатні породи (урочище. Підділ, ділянка Форель, ділянка г. Фігура) та при відсутності карбонатів (урочище Ограба, потік Білий, парк Буркут, урочище Кевелив) – Сr, Mo, Zr, Sn, Be. La, Y, Yb, Ba, Li. Визначено основні рухомі форми металів у ґрунтах (Cu, Pb, Zn) та розраховано їх коефіцієнти рухомості, на основі чого встановлено, що рухомість металів у ґрунтах, де ґрунтотвірними породами є граніто-гнейси та пісковики вища, ніж у ґрунтах на карбонатних породах у 3–10 разів. Встановлено, що значення рН ґрунтів є переважаючим фактором при вирішенні питання міграції чи концентрації металів та утворенні вторинних сольових ореолів при наявності рудопрояву. Розглянуто питання кларків концентрації хімічних елементів у ґрунтах (Світу, України в цілому, та лісових екосистем Закарпаття) та наголошено, що основним важливим показником кларків є склад ґрунтотвірних порід. Це дає змогу охарактеризувати геохімічні процеси (наявність геохімічних бар’єрів, сорбцію, десорбцію та інше) та прогнозувати міграцію чи концентрацію хімічних елементів. Виконано аналіз хімічного складу індикаторної рослинності та її частин – звіробій (Hypericum L)., деревій (Achillea millefolium) і білий гриб (Boletus edulis) на ділянці гора Фігура (Кузій-Трибушанський масив КБЗ). Визначено білий гриб, стебла звіробою і коріння деревію є концентраторами Сu, Zn. Ця відмінність важлива при проведенні біогеохімічних досліджень з пошуковою метою.
Завантаження
Посилання
Gursky, K.Yu. Ezipchuk, VI Kalinin (Ed.). (2006). Metallic Minerals. Lviv: Center of Europe, 785.
Suschik, Yu.Ya. (1978). Geochemistry of the hypergenesis zone of the Ukrainian Carpathians. Kiev: Naukova. Dumka, 210.
Zhovinsky, E.Ya., Kuraeva, I.V. (2002). Geochemistry of Heavy Metals in Soils of Ukraine. Kiev: Naukova dumka, 213.
Klos V.R., Birke M., Zhovinsky E. Ya. (2012). Regional geochemical studies of soils of Ukraine within the framework of the international project on geochemical mapping of agricultural and pasture lands of Europe (GEMAS). Exploration and ecological geochemistry. 1, 51–67.
Zhovinsky, E.Ya., Kryuchenko, N.O., Paparyga, P.S. (2012). Geochemistry of the Environmental Objects of the Carpathian Biosphere Reserve. Kiev: Interservice, 100.
Kryuchenko, N.O., Zhovinsky, E.Ya., Paparyga, P.S. (2018). Ore and technogenic geochemical anomalies of the nature reserves territories of the Ukrainian Carpathians (on the example of the Carpathian Biosphere Reserve). Kiev: Interservice, 148.
Zhovinsky E.Ya., Kryuchenko N.O. (2006). Mobile forms of chemical elements and their significance in geochemical searches. Mineralogical journal. 28 (2), 88–93.
Grigoryan S. P., Solovov S. P., Kuzin M. F. (1983). Instruction on geochemical methods of prospecting ore deposits. Moscow: Nedra 191.
Gerenchuk, K.I. (Ed.). (1981). Nature of Transcarpathian region. Lviv: High School, 156.
Vovk O., Orlov O. (2014). Soil diversity of habitats of Ukrainian Carpathians and prospects for its protection. Biological Studies. 8(3–4), 157–168.
Alekseenko, V.A. (2000). Ecological geochemistry. Moskow: Logos, 626.
Kryuchenko N.O., Zhovinsky E.Ya., Paparуga P.S. (2019). Technogenic pollution (microelement composition) of snow cover of mountain peaks of Carpathian Biosphere Reserve. Geochemistry and Ore Formation. 40, 6–14. https://doi.org/10.15407/gof. 2019.40.006
Mikhailov, V.A., Fedchuk, V.Ya. (2008). The metallogeny of gold. Kyiv: University, 391.
Zhovinsky E.Ya., Kryuchenko N.O. (2014). Fundamentals of exploratory and environmental geochemistry. Mineralogical journal. 36(3), 7−11.
Samofalova I.A. (2009). The chemical composition of soils and parent rocks. Perm: Perm State Agricultural Academy, 132.
Kryuchenko N.O., Zhovinsky E.Ya., Paparyga P.S. (2019). Geochemistry of Soils of Narcissus Valley and Spivakovo (Transcarpathia) Tract. Mineralogical Journal. 41(4), 50–60. https://doi.org/10.15407/mineraljournal.41.04.050
Kryuchenko N.O., Zhovinsky E.Ya., Andreevskaya OA. (2016). Forms of chemical indicator elements in surface deposits over ores of polymetals. Mineralogical Journal. 38(2),82–87.
Palutoglu M., Akgul B., Suyarko V., Yakovenko M., Kryuchenko N., Sasmaz A. (2018). Phytoremediation of Cadmium by Native Plants Grown on Mining Soil. Bulletin of Environmental Contamination and Toxicology.100(2), 293–297. https://doi.org/10.1007/s00128-017-2220-5
Kabata-Pendias, A., Pendias, H. (1989). Trace elements in soils and plants. Moskow: World, 439.
Mazhari S.A., Bajestani A., Hatefi F., Aliabadi K., Faezeh H. (2018). Soil geochemistry as a tool for the origin investigation and environmental evaluation of urban parks in Mashhad city, NE of Iran Source. Environmental Earth Sciences. 77(13), 492. https://doi.org/10.1007/s12665-018-7684-z
Ilyin, V. B. (1985). Elementary chemical composition of plants. Novosibirsk: Science, 129.
Lang F., Krüger J., Chmara I.(2017). Soil phosphorus supply controls P nutrition strategies of beech forest ecosystems in Central Europe. Biogeochemistry. 136, 5–29. https://doi.org/10.1007/s10533-017-0375-0
