Горизонтальні переміщення геомас у континентальних рифтогенних геоструктурах (на прикладі Дніпровського-Донецького палеорифта). Частина 2. Структурні парагенези реїдної деформації осадового чохла
Анотація
Інверсійним етапам структурно-речовинної еволюції континентальної земної кори притаманний регіональний масштаб прояву деформації об’ємної тектонічної течії гірських порід платформних осадових комплексів, якою зумовлені значні горизонтально-зсувні переміщення тектонічно активізованих геомас у внутрішньо-плитних грабен-рифтових геоструктурах. Зсувна динамічна деформація геомас зазвичай проявляється на заключних етапах історії геологічного розвитку таких геоструктур, тому визначає головні риси системної організації сучасної архітектури як фундаменту, так і осадових комплексів чохла. Друга частина трилогії продовжує регіональні геотектонічні дослідження пострифтових ускладнень структури осадового чохла Дніпровсько-Донецького палеорифта (ДДП), що охоплюють три головних етапи платформної тектонічної активізації. Пізньо-герцинська епоха характеризувалась формуванням крупних лінійних антиклінальних зон і солянокупольних валів на фоні загального синеклізного прогинання розташованого в межах палеорифту однойменного осадового басейну-Дніпровсько-Донецької западини. Наступна, кіммерійська епоха тектогенезу призвела до значних підкидо-насувних деформацій первинних структурних форм чохла у геодинамічній обстановці колізійного стискання, що супроводжувалось інтенсивним коробленням горизонтів осадового чохла. Структурним проявом горизонтально-зсувної тектоніки альпійської епохи в осадових комплексах є переважно горизонтальні переміщення геомас активізованих геоблоків, лінеаментів, локальних тектонічних елементів і структур вздовж динамічно сполучених кулісних доменів зсувів.
По результатах структурно-кінематичного аналізу рисунків систем розломів (СР) верхньо-візейського осадового комплекса встановлено, що під дією природних механізмів об'ємної тектонічної течії гірських порід, в осадовому чохлі відбувались горизонтальні переміщення геомас, якими зумовлено формування поздовжніх хвиль вторинних структурних деформацій. Вперше у структурі платформного чохла Дніпровського грабена ідентифіковано характерні структурні форми зсувної деформації - локальні структури, структурно-кінематичні парагенези, лінійні і площові зони концентрації зсувних дислокацій та утворені ними субрегіональні структурні хвилі різної морфології, масштабу і кінематики, які є природними геологічними об’єктами, сформованими на інверсійних етапах історії геологічного розвитку палеорифта.
Завантаження
Посилання
Stoyanov, S. (1977). The mechanism of formation of fault zones. Moscow: Nedra, 144.
Sylvester, A. G. (1988). Strike-slip faults. Geol. Soc. Amer. Bull, Vol. 100, 1666-1703.
Woodcock, J. T. (1986). The role of strike-slip fault systems at plate boundaries. Phil. Trans. R. Soc. London, 13-29.
Patalaha, E. (1979). Forming mechanisms of flow structures in stress-zones. Alma-Ata: Science, 216.
Burtman, V., Lukyanov, A., Peive, A., Ruzhentsev, S. (1963). Horizontal displacement along faults and some methods for studying them. Faults and horizontal movements of the earth's crust. Moscow: Ed. Academy of Sciences of the USSR, 5-33.
Krapivner, R. (1986). Rootless newest tectonic structures. Moscow: Nedra, 204.
Leonov, M. (2012). Intraplate zones of concentrated deformation: tectonic structure and evolution features. Geo-tectonics, 6, 3-28.
Alekseev, V. (1990). Structural paragenesis of stress-metamorphism zones. Geotectonics, 5, 21-32.
Chikov, B. (2011). Introduction to the physical foundations of static and dynamic geotectonics. Novosibirsk: Aca-demic publishing house "Geo", 299.
Goncharov, M., Talitsky, V., Frolova, N. (2005). Introduction to tectonophysics. Moscow: University book house, 496.
Timurziev, A. (2014). Strike-slip structures of sedimentary basins and experience of applying tectonophysical methods to increase the efficiency of prospecting, exploration and development of near- Strike-slip oil. Geophysi-cal journal, 2 (36), 172-185.
Leonov, M. (2016). Transregional zones of concentrated deformation: structure, evolution, comparative geodynam-ics. Geotectonics, 2, 3-22.
Kolodyazhny, S. (2010)/ Structural-kinematic parageneses in the Phanerozoic cover sediments of the Central Rus-sian dislocation zone. Geotectonics, 2, 1-22.
Gintov, O. (2016). Structural-petrophysical and tectonophysical basis of the geological map of the crystalline basement of the central part of the Golovanevskaya suture zone of the Ukrainian shield. Geophys. journals 3 (38), 3-24.
Kopp, M. (2017). Arc-like structures of tension in the kinematic analysis of regional and global tectonic condi-tions. Geotectonics, 6, 18-36.
Bartashchuk, O. (2017). Evolution of geodynamics conditions of oil and gas content of Earth crust of Dnieper-Donets paleorift. View of ІGS, NAS of Ukraine. Series "Tectonics and Stratigraphy", 44, Kyiv, 44-56.
Bartashchuk, O. (2018). System organization of the disjunctive tectonics of consolidated basement of the Dnieper-Donets paleorift. Part 3. Structural- kinematic paragenses of the Strike-slip dislocations zones. News of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series "Geology. Geography. Ecology.", 48. Kharkiv, 12-27.
Bartashchuk, O., Suyarko, V. (2019). Horizontal deplacement geomasses in the continental rift geostructures (on the example of the Dnipro-Donets paleorift) Part 1. Structural manifestations of the tectonic flows of basement. News of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series "Geology. Geography. Ecology.", 49. Kharkiv, 10-27.
Krylov, N. ed. (1988). Map of faults and main areas of lineaments of the south-west of the USSR (using materials from space imagery). Scale 1 : 1 000 000, Moscow, The Ministry of Geology of USSR, 4.
Kopp, M. (1991). Structural patterns associated with longitudinal movements within the fold belts (on the example of the Mediterranean-Himalayan belt). Geotectonics, 1, 21-36.
