Визначення шляхів оптимізації соціально-економічного розвитку та організації міського простору Харкова на основі компонентного аналізу

Анотація

У статті охарактеризовано метод компонентного аналізу, який полягає у визначенні проекцій вектору розвитку на кожну вісь багатовимірного ознакового простору із детальним змістовним аналізом їх змін. Представлена динаміка індексів статистичних параметрів соціогеосистеми міста Харкова та окремо її районних соціогеосистем за період з 2010 по 2015 рр. Визначені показники, що позитивно та негативно впливали на розвиток соціогеосистеми міста Харкова загалом та окремо для кожного адміністративного району. Серед показників позитивного впливу можна виділити: збільшення чисельності дітей у дошкільних та загальноосвітніх закладах, зростання обсягів реалізованої промислової продукції, збільшення кількості суб’єктів ЄДРПОУ, зменшення використання котельно-пічного палива та зменшення використання теплоенергії. Зменшення кількості населення; зменшення кількості загальноосвітніх закладів; зменшення студентів у ВНЗ I-II та III-IV рівнів акредитації; зменшення чисельності працівників, що займаються науковою діяльністю відносимо до показників негативного впливу. Визначені райони-лідери та райони-аутсайдери за темпами соціально-економічного розвитку. За динамікою розвитку провідними районами стали Шевченківський та Індустріальний райони, райони-аутсайдери – Немишлянський та Київський райони. Запропоновані рекомендації щодо оптимізації розвитку для кожного з районів міста та міста загалом.