Економетричне моделювання та прогнозування екологічного стану міст та проблем здоров'я населення: тематичні дослідження міст Навої та Зарафшану
Анотація
У цій роботі досліджується зв’язок між викидами шкідливих речовин в атмосферу та показниками захворюваності населення в Навої та Зарафшані, двох високоіндустріалізованих містах у посушливому кліматі Узбекистану. Оскільки індустріалізація в посушливих середовищах створює унікальні ризики для здоров’я, дослідження спрямоване на поглиблення наукового розуміння впливу забруднення на здоров’я, характерного для цих міст. Виявлення впливу забруднення повітря на здоров’я в урбанізованих посушливих регіонах не лише покращує наукові знання, але й інформує про політику громадського здоров’я, сприяючи досягненню 11-ої Цілі сталого розвитку (ЦСР) ООН. Основною метою цього дослідження є кількісна оцінка зв’язків між промисловими забруднювачами повітря та показниками захворюваності, особливо зосереджуючись на респіраторному, імунному, неврологічному та травному здоров’ї в Навої та Зарафшані. Надаючи дієві дані про ці зв’язки, дослідження має на меті скерувати втручання в охорону здоров’я, щоб зменшити ризики для здоров’я, пов’язані з промисловими викидами в цих областях. Мета полягає в тому, щоб запропонувати емпіричні докази, які підтримають політиків і спеціалістів у сфері охорони здоров’я в розробці ефективних стратегій пом’якшення проблем здоров’я, пов’язаних із забрудненням, у промислово розвинених посушливих регіонах. Результати цього дослідження вказують на сильну кореляцію в Навої між річними викидами забруднюючих речовин і підвищенням рівня респіраторних, імунних і неврологічних захворювань, що свідчить про те, що ці проблеми зі здоров'ям особливо чутливі до забруднення в місті. У Зарафшані, однак, спостерігається інша картина, де забруднювачі тісніше пов’язані із захворюваннями травної системи. Ця регіональна варіація свідчить про те, що вплив забруднення на здоров’я може значно відрізнятися залежно від місцевих екологічних умов. На завершення дослідження підтверджує значний зв’язок між умовами навколишнього середовища та здоров’ям населення, демонструючи, що промислові викиди значно впливають на рівень захворюваності в посушливих міських умовах. Встановлюючи ці зв’язки, дослідження підтримує місію ЦСР 11 щодо створення сталого та здорового міського середовища, представляючи науково обґрунтовані рекомендації щодо мінімізації впливу промислового забруднення на здоров’я.
Завантаження
Посилання
Arani, M. H., Modarres, R., Ashtiani, M. M., & Jafari, H. R. (2021). Environmental impact assessment of a steel industry development plan. Journal of Environmental Health Science & Engineering, 19(2), 1997-2011. https://doi.org/10.1007/s40201-021-00752-4
Dong, Y., Zhang, C., Niu, M., Wang, S., & Sun, S. (2021). Air pollution forecasting with multivariate interval decomposition ensemble approach. Atmospheric Pollution Research, 12(12). https://doi.org/10.1016/j.apr.2021.101230
Lakner, Z., Kökény, L., Popescu, G., & Fazekas, B. (2024). Modelling long-range economic impacts of air pollution. Heliyon, 10(4), e26483. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e26483
Odekanle, E. L., et al. (2021). Assessment of TEX air pollutants from Nigerian petroleum refineries. Cogent Engineering, 8(1), 1947007. https://doi.org/10.1080/23311916.2021.1947007
Komilova, N., & Latipov, N. (2022). Classification of settlements based on the ecological situation in Navoi Region. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University, (56), 209-213. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2022-56-15
Latipov, N. F., & Komilova, N. K. (2024). The role of anthropogenic influence in assessing the ecological conditions in Navoi, Uzbekistan. Baghdad Science Journal, 21(4). https://doi.org/10.21123/bsj.2023.8892
Singh, K., & Shrestha, A. (2020). Air quality and health impacts in Kathmandu Valley. Environmental Science and Pollution Research, 27(5), 5364-5375. https://doi.org/10.1007/s11356-019-07499-6
Muñiz, I., & Sánchez, V. (2018). Urban structure and greenhouse emissions from commuting in Mexico Valley. Ecological Economics, 147, 353-364. https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2018.01.035
Tulchinsky, T. H., & Varavikova, E. A. (2000). Health population measurement and evaluation. The New Public Health (2nd ed., pp. 50005-x). https://doi.org/10.1016/b978-012703350-1/50005-x
Hesami Arani, M., Modarres, R., Ashtiani, M. M., & Jafari, H. R. (2021). NO2 and SO2 pollutant dispersion in rolling industry using AERMOD. Journal of Environmental Health Science & Engineering, 19(2), 1287-1298. https://doi.org/10.1007/s40201-021-00686-x
Ali, H., & Khan, M. S. (2020). Air quality assessment and health impact in urban Pakistan. Environmental Monitoring and Assessment, 192(3), 142. https://doi.org/10.1007/s10661-020-8160-3
Arani, M. H., Modarres, R., & Ashtiani, M. M. (2021). Health risk assessment of NO2 and SO2 emissions using AERMOD. Journal of Environmental Health Science & Engineering, 19(2), 1287-1298.
Karshibaevna, K. N., Kahramonovna, Z. D., & Faxriddinovich, L. N. (2022). Some problems with creating a medical-geographical atlas map of Uzbekistan. International Journal of Early Childhood Special Education, 13, 5836–5840. https://doi.org/10.9756/journal/INTJECSE
Lam, K. H., Xie, Q., & Lui, K. H. (2022). Longitudinal analysis of the effect of urban greenness on air pollution and respiratory health. Environmental Pollution, 307, 119441. https://doi.org/10.1016/j.envpol.2022.119441
Khaparde, S., & Raval, M. (2021). Role of atmospheric dynamics in dispersion of urban pollutants. Atmospheric Environment, 244, 117964. https://doi.org/10.1016/j.atmosenv.2020.117964
Zhou, Y., Luo, H., & Zhao, X. (2023). Urban green spaces’ mitigation of pollutant effects on population health. Science of the Total Environment, 887, 163967. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2023.163967
Murtaza, F., & Hu, J. (2020). Atmospheric pollution and cardiovascular risk in South Asia. Environmental Research, 184, 109292. https://doi.org/10.1016/j.envres.2020.109292
Bano, A., & Anwar, M. (2022). Industrial air pollution's impact on soil and water resources. Environmental Monitoring and Assessment, 194(3), 193. https://doi.org/10.1007/s10661-022-09900-5
Wang, Z., & Zhang, J. (2023). Long-term impacts of NOx emissions on population health. Environmental Research Letters, 18(4), 045007. https://doi.org/10.1088/1748-9326/abe8e4
Lucas, D., & Ribeiro, J. (2022). Chemical and biological impacts of air pollution on public health. Frontiers in Public Health, 10, 842415. https://doi.org/10.3389/fpubh.2022.842415
Guan, W., & Ding, R. (2023). Particulate pollution and human health in industrial zones. Journal of Hazardous Materials, 445, 130226. https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2023.130226
García, J., & Pérez, C. (2021). Impact of traffic and industrial emissions on urban air quality. Urban Climate, 37, 100844. https://doi.org/10.1016/j.uclim.2021.100844
Seo, J., & Kim, H. (2020). Comparative analysis of air pollution and its health impacts. Atmospheric Pollution Research, 11(12), 2008–2019. https://doi.org/10.1016/j.apr.2020.10.003
Rodríguez, D., & Ramos, F. (2024). Assessment of urban pollution control interventions. Environmental Pollution, 311, 120009. https://doi.org/10.1016/j.envpol.2023.120009
Rakhmatullaev, S. (2012). Sustainable irrigated agricultural production challenges in Uzbekistan. In Economic Transition (589–611).
Komilova, N., Makhmudov, B., & Latipov, N. (2023). Study of crimes in the city of Kokand using GIS technologies and sociological questionnaires. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series "Geology. Geography. Ecology", (59), 125-139. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2023-59-10
Цитування
Retraction notice: Econometric modeling and forecasting of environmental conditions of cities and population health problems: Case study of Navoi and Zarafshan cities
Stafilov Trajče, Velevski Metodija & Hristovski Slavčo (2025) Macedonian Journal of Ecology and Environment
Crossref
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
