Управління державним фінансовим боргом в умовах незбалансованості попиту та пропозиції енергоресурсів

Анотація

Управління фінансовим боргом в умовах енергетичної кризи є актуальною проблемою, яка потребує стратегічного підходу в країнах з нестабільною енергосистемою. Дисбаланс між попитом і пропозицією генерації енергоресурсів створює пастку, в якій зростання дефіциту енергії призводить до зростання витрат на імпорт, підвищення цін для кінцевих споживачів і збільшення фінансового навантаження на державу. Це, у свою чергу, може спровокувати інфляційний тиск, зниження конкурентоспроможності національної економіки, зростання державного боргу та соціальної напруги через зростання вартості життя та зниження рівня енергетичної безпеки. У дослідженні використовувалися методи сценарного аналізу, описової статистики, економетричного, монографічного та порівняльного аналізу. Метою статті є аналіз впливу енергетичних криз на стан державного фінансового забезпечення, визначення шляхів мінімізації ризиків та забезпечення фінансової стабільності. У ході дослідження ступінь впливу дисбалансу попиту та пропозиції енергоресурсів на державний фінансовий борг визначено за допомогою таких інструментів, як: аналіз кон’юнктури ринку, оцінка рівня попиту та пропозиції на енергетичні ресурси. Охарактеризовано парадигму інтегрованого підходу до управління державним боргом в умовах енергетичних криз, яка ґрунтується на комплексному, багатовимірному аналізі та управлінні взаємозв’язками між різними економічними, фінансовими, соціальними та політичними факторами. Підкреслено, що розгляд енергетичного сектора має відбуватися не ізольовано, а в контексті його взаємодії з фінансовими можливостями інших секторів економіки. Практичні рекомендації включають моделі оцінки ризиків, пов'язаних з енергетичними кризами та методи стабілізації державних фінансів, які можуть бути використані в оперативному управлінні фінансовим боргом держави. Запропоновано метод інтеграції та узгодження енергетичних, економічних, фіскальних і соціальних показників для визначення ефективних фінансових інструментів і механізмів оптимізації бюджетних видатків. Зроблено висновок, що в умовах дисбалансу попиту та пропозиції енергії управління фінансовим боргом потребує стратегічного підходу, який ґрунтується на інвестиціях у чисту енергетику, підвищенні енергоефективності та точному прогнозуванні