Дослідження aмілоїд – полісахаридних композитів методом молекулярного докінгу: I. Взаємодії з біологічно активними білками та поліфенолами
Анотація
Амілоїдні фібрили, білкові агрегати з унікальною структурою, є новим типом наноматеріалів білкової природи з широким діапазоном застосувань. Одним із прикладів біомедичного застосування амілоїдних наноматеріалів є отримання біосумісних гідрогелевих покриттів для загоєння ран. Дане дослідження було спрямоване на оцінку можливості використання амілоїдних фібрил лізоциму, інтегрованих з полісахаридом хітозаном, в якості полімерного матриксу для інкорпорації агентів з вираженими ранозагоювальними властивостями, такими як поліфеноли та біологічно активні білки лактоферин та кональбумін. За допомогою методу молекулярного докінгу були визначені такі характеристики як афінність, амінокислотний склад сайтів зв’язування та можливі конкурентні взаємодії між поліфенолами в двох-, трьох-, та чотирьохкомпонентних системах. Виявлена здатність поліфенольних сполук до асоціації з біоактивними білками, при цьому найвища афінність спостерігалась для куркуміну в єнольній формі, кверцетину та сесаміну. У трьох- та чотирьохкомпонентних системах сайти зв’язування поліфенолів локалізувались або виключно на молекулах лактоферину чи кональбуміну, або ж містили амінокислотні залишки і фібрилярного лізоциму, і біоактивних білків. Встановлено, у яких комбінаціях поліфеноли можуть конкурувати один з одним за сайти зв’язування. Отримані результати створюють основу для дизайну нових амілоїдних нанокомпозитів з ранозагоювальними властивостями.
Завантаження
Посилання
S. Yadav, P. Padhy, A. Singh, S. Sharma, Tanu, S. Fatima, A. Sinha, R. Tariq, Varsha, S. Sharma and S. Priya, Mater. Adv. 5, 4078–4090 (2024). https://doi.org/10.1039/d3ma00969f
Q. Xuan, J. Cai, Y. Gao, X. Qiao, T. Jin, M. Peydayesh, J. Zhou, Q. Sun, L. Zhan, B. Liu, P. Wang, H. Li, C. Chen, and R. Mezzenga, Adv. Mater. 37, 2417774 (2025). https://doi.org/10.1002/adma.202417774
X. Jia, M. Peydayesh, Q. Huang and R. Mezzenga, Small 18, 2105502 (2022). https://doi.org/10.1002/smll.202105502
M. Díaz-Caballero, S. Navarro and S. Ventura, Biomacromolecules 22, 2822–2833 (2021). https://doi.org/10.1021/acs.biomac.1c00222
C. Kim, J. Park, W. Kim, W. Lee, S. Na and J. Park, Bioelectrochemistry 147, 108214 (2022). https://doi.org/10.1016/j.bioelechem.2022.108214
S. W. Lee, W. Lee, I. Kim, D. Lee, D. Park, W. Kim, J. Park, J. H. Lee, G. Lee and D. S. Yoon, ACS Sens. 6, 777–785 (2021). https://doi.org/10.1021/acssensors.0c01582
M. K. DeBari, M. N. Keyser, M. A. Bai and R. D. Abbott, Connect. Tissue Res. 61, 163–173 (2020). https://doi.org/10.1080/03008207.2018.1553959
J. Li and F. Zhang, Int. J. Mol. Sci. 22, 10698 (2021). https://doi.org/10.3390/ijms221910698
D. Wu, J. Zhou, Y. Shen, C. Lupo, Q. Sun, T. Jin, S. Sturla, H. Liang and R. Mezzenga, Biomacromolecules 24, 1, 471–480 (2023). https://doi.org/10.1021/acs.biomac.2c01311
Y. R. Lai, S. S. Wang, T. L. Hsu, S. H. Chou, S. C. How and T. H. Lin, Polymers 15, 1444 (2023). https://doi.org/10.3390/polym15061444
R. Shaw, K. Patel, N. Chimthanawala, S. Sathaye and S. Maji, Adv. Healthcare Mater. 14, 2403560 (2025). https://doi.org/10.1002/adhm.202403560
J. Sawicka, E. Iłowska, M. Deptuła, P. Sosnowski, P. Sass, K. Czerwiec, K. Chmielewska, A. Szymańska, Z. Pietralik-Molińska, M. Kozak, P. Sachadyn, M. Pikuła and S. Rodziewicz-Motowidło, Int. J. Mol. Sci. 22, 3818 (2021). https://doi.org/10.3390/ijms22083818
T. Chen, Y. Wang, J. Xie, X. Qu and C. Liu, Biomacromolecules 23, 1376–1391 (2022). https://doi.org/10.1021/acs.biomac.1c01597
T. Liu, Z. Wang, X. Zhang, D. Xu, Q. Yan, Y. Chen and S. Luan, Biomater. Sci. 13, 688-696 (2025). DOI https://doi.org/10.1039/D4BM01494D
Z. WeiSihong, W. Xia, P. Shao, P. Sun, and N. Xiang. Biomacromolecules 22, 890–897 (2021). https://doi.org/10.1021/acs.biomac.0c01599
J. Shah, D. Patel, D. Rananavare, D. Hudson, M. Tran, R. Schloss, N. Langrana, F. Berthiaume and S. Kumar. J. Funct. Biomater. 16, 45 (2025). https://doi.org/10.3390/jfb16
S. Naveedunissa, R. Meenalotchani, M. Manisha, S. Singh, S. Nirenjen, K. Anitha, N. Harikrishnan and B. Prajapati, Carbohydr. Polym. Technol. Appl. 11, 100891 (2025). https://doi.org/10.1016/j.carpta.2025.100891
V. Trusova, U. Malovytsia, O. Zhytniakivska and G. Gorbenko, (2026). East Eur. J. Phys. 1, 525–530 (2026). https://doi.org/10.26565/2312-4334-2026-1-60
Z. Ng, M. Addeen bin, M. Daud, K. Lian, S. Migeemanathan, G. Shin, T. Shunmugham, J. Thian Hee, T. Wei, K. Ling, N. Sa'aid, T. Thong, F. Ci and J. Tan, Trends Food Sci. Technol. 160, 105024 (2025). https://doi.org/10.1016/j.tifs.2025.105024
Y. Lin, S. Song and H. Guo, Curr. Opin. Food Sci. 63, 101285 (2025). https://doi.org/10.1016/j.cofs.2025.101285
Y. Takayama, Y. Effects of Lactoferrin on Skin Wound Healing. In: Lactoferrin and its Role in Wound Healing. Springer, Dordrecht. (2012). https://doi.org/10.1007/978-94-007-2467-9_5
M. Shojaee, F. Navaee, S. Jalili–Firoozinezhad, R. Faturechi, M. Majidi and S. Bonakdar, Mater. Sci. Eng. C. 48, 158–164 (2015). https://doi.org/10.1016/j.msec.2014.11.063
G. Chhabra, M. Sayeed, M. Alshehri, S. Rab, S. Khan and T. Emran, Naunyn-Schmiedeberg's Arch. Pharmacol. 398, 2459–2485 (2025). https://doi.org/10.1007/s00210-024-03538-1
S. Prasad, B. Patel, P. Kumar, J. Kaufman and Rajiv Lall, Vet. Sci. 12, 514 (2025). https://doi.org/10.3390/vetsci12060514
Y. Yan, H. Tao, J. He, and S-Y. Huang, Nat. Protoc. 15, 1829–1852 (2020). https://doi.org/10.1038/s41596-020-0312-x
Авторське право (c) 2026 Валерія Трусова, Уляна Маловиця, Ольга Житняківська, Галина Горбенко
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
