Особливості наукової комунікації в світлі міжнародної екологічної інтеграції
Ключові слова:
екологічна політика, науково-технічний текст, письмова комунікація, стилістичні особливості перекладу
Анотація
Проаналізовані особливості науково-технічного перекладу як аспекту комунікації в світлі міжнародної екологічної інтеграції. Українські науково-технічні тексти в порівнянні з англійськими текстами характеризуються більшою мірою знеособленості. Манера викладу характеризується переважанням поєднань, ядром яких служить іменник. В науковому стилі української мови широко використовуються однорідні члени, прислівникові та дієприслівникові обороти.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Опубліковано
2014-04-08
Як цитувати
Ларіна, О. С., Суховецька, С. В., & Шелест, З. М. (2014). Особливості наукової комунікації в світлі міжнародної екологічної інтеграції. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія», (893), 22-25. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/838
Розділ
Нові напрями, інноваційні дослідження
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
