Екологічний стан компонентів довкілля природно заповідного фонду Харківської області (на прикладі заказників «Рязанова балка», «Кочетоцький», «Цикалове»)
Ключові слова:
заказник, забруднення, коефіцієнт концентрацій, важкі метали, генетичний контроль, компоненти довкілля
Анотація
Розглянуті особливості поліелементного забруднення важкими металами охороняємих територій Харківської області на прикладі заказників «Рязанова балка», «Кочетоцький», «Цикалове». Показано, що в умовах помірного антропогенного навантаження хімічний склад рослин детермінується механізмами генетичного контролю рослин. Система «коріння – кора» дерев’янистих рослин є ефективним індикатором стану довкілля.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Опубліковано
2014-03-17
Як цитувати
Гололобова, О. О. (2014). Екологічний стан компонентів довкілля природно заповідного фонду Харківської області (на прикладі заказників «Рязанова балка», «Кочетоцький», «Цикалове»). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія», (1004), 91-97. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/827
Розділ
Екологічні дослідження геосистем
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
