Атласне еколого-природоохоронне картографування: сутність, досвід, напрями розробки
Ключові слова:
еколого-природоохоронний атлас, область, місто, медико-екологічна ситуація
Анотація
Проаналізовано досвід регіонального атласного еколого-природоохоронного картографування, визначено його пріоритетні напрями і запропоновано структуру і зміст еколого-природоохоронних атласів області і міста різного призначення – для дітей молодшого шкільного віку, для школярів старшої школи та довідковий медико-екологічний. Визначено математичні елементи, способи зображення та оформлення карт атласу.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Опубліковано
2014-01-29
Як цитувати
Пересадько, В. А. (2014). Атласне еколого-природоохоронне картографування: сутність, досвід, напрями розробки. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Екологія», (1054), 7-12. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/798
Розділ
Нові напрями, інноваційні дослідження
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
